Децентралізація енергосистеми - рецепт порятунку в умовах війни і не тільки
Державні банки почали укладати кредитні договори на встановлення обʼєктів розподіленої генерації. Зокрема, Ощадбанк оголосив про видачу першого пільгового кредиту у рамках оновлених «Доступних кредитів 5-7-9%» приватному підприємству для встановлення газопоршневої електроустановки потужністю 2,5 МВт. Тож енергетична гігантоманія - акцент на будівництві великих енергооб’єктів, - в Україні, по суті, своє віджила. Російська агресія продемонструвала вразливість системи, побудованої за таким принципом.
Як про рятівну паличку, експерти кажуть про децентралізацію виробництва електрики, спорудження сотень або й тисяч малопотужних джерел енергії, що допоможе уникнути негативних сценаріїв у перспективі та бодай трохи (за браком часу й ресурсу на розбудову) підтримає енергосистему найближчої зими. Про це йшлося минулого тижня на конференції «Децентралізована генерація. Нові можливості для бізнесу та громад» в Києві, організованій під егідою НЕК “Укренерго”.
Розосередження потужностей – як відповідь на путінський енерготерор
Для боротьби з наявною проблемою енергопостачання Україні недостатньо відновити зруйновану ворогом інфраструктуру, треба розбудовувати нову децентралізовану генерацію. На безальтернативності такого шляху наголошував під час конференції голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький.
Він нагадав, що дотепер країну забезпечувала енергією незначна кількість великих теплових, гідро- та атомних електростанцій. Такі об’єкти ще з 2022 року ставали бажаними цілями для ворожих ударів. Адже влучивши двома-трьома ракетами можна одразу вивести з ладу дуже велику потужність.
«Тому єдиний спосіб побудувати сталу, більш безпечну, більш стійку до ворожих атак енергосистему - замість однієї електростанції в 1000 МВт збудувати 200 станцій потужністю 5 МВт. Тобто, децентралізація має відбуватися саме на рівні генерації. Причому, її балансувального сегменту - генерації, яка традиційно протягом десятиліть забезпечувала маневреність української енергосистеми, її спроможність виробляти стільки електрики, скільки потрібно споживачеві в той чи інший момент», - вважає Кудрицький.
Децентралізована генерація – це, за його словами, по суті, єдина можлива довгострокова відповідь на російські атаки. Адже щоб знищити сотні чи тисячі маленьких електростанцій, потрібні десятки тисяч ракет.
Прикладом може слугувати робота системи передачі електроенергії. До війни в Україні було більше ста магістральних підстанцій, а розподільних підстанцій рівня обленерго – майже 30 тисяч.
«Тобто, зрозуміло, чому росіяни концентрують ракетні удари саме на об'єктах генерації. Їх просто менше, і удари по них – болючіші. Адже лінії електропередачі навіть після масштабних атак відновити легше, задіявши обхідні маршрути», - пояснив керівник Укренерго.
До того ж, завдяки міжнародним партнерам енергетикам вдалося накопичити чимало обладнання і деталей для ремонту пошкоджених магістралей. Та й фізично захистити підстанції – принаймні, від непрямих влучань, - легше, ніж великі електростанції.
Загалом, за висновками Кудрицького, рівень децентралізації системи передачі енергії в Україні доволі високий. Щось подібне маємо зробити і з генерацією.
«Окрім децентралізації та спорудження нових енергооб’єктів, ми децентралізуємо, якщо так можна сказати, систему власників генерації. Тобто, не просто маємо збудувати велику кількість електростанцій, треба забезпечити велике представництво гравців на енергоринку. Завдяки цьому матимемо висококонкурентний прозорий ринок електроенергії. На ринку, де є потужний гравець, котрий покриває базове навантаження (Енергоатом), з балансуванням у пікові періоди допомагатиме велика кількість компаній. Не 3-5, а кілька десятків, в ідеалі ж - декілька сотень», - додав посадовець.
Тоді, за його словами, ми не лише будемо захищені від руйнівного впливу ворожих атак на енергосистему, а й убезпечимося від маніпулювання ціною та від впливів на ринок монополістів.
Такі оцінки поділяють і наші міжнародні партнери. За словами заступника директора Секретаріату Енергетичного Співтовариства Дірка Бушле, децентралізація важлива не лише для забезпечення стійкості української енергосистеми, а й для її наближення до європейських стандартів – зокрема, в частині декарбонізації та «зеленого курсу». Важливим є й те, що розбудова потужної децентралізованої мережі буде одним із запобіжників від монополізації енергетичної галузі. При цьому війна пришвидшила виконання поставлених завдань.
«Розбудова децентралізованої генерації є важливим елементом змін в Україні. Розосередження повністю централізованої донедавна енергетичної системи не є частиною якогось ідеального «плану майбутнього». Це те, що має втілюватися просто зараз. І це зараз вже відбувається. Робимо це спільно з усіма українськими та міжнародними партнерами, які готові сприяти цьому навіть у дуже важкі часи війни», - запевнив Бушле.
Порятунок генерації: перші тактичні кроки і стратегія на майбутнє
За словами голови Комітету Верховної ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса, тренд на розбудову розподіленої генерації став очевидним для України ще наприкінці 2022 року, після того як ворог почав цілеспрямовано нищити нашу енергоінфраструктуру. Парламентарій нагадав, що одну з перших газопоршневих станцій потужністю 1 МВт встановили наприкінці січня 2023 року в Ірпені. Відтоді подібні проєкти втілюються по всій країні. Хоча, звісно ж, ідеться далеко не про такі темпи, які гарантували б адекватну відповідь на нинішні та на ймовірні майбутні виклики.
«Вірю, що з часом, за наявності необхідної нормативної бази, системи державних стимулів та, звісно ж, фінансового ресурсу, такі проєкти суттєво змінять нашу енергосистему. Влітку 2023 року ми ухвалили законопроєкт «про зелену трансформацію енергосистеми», де передбачили таку норму як «активний споживач», коли кожен (за дотримання необхідних технічних умов) може побудувати генерацію для часткового задоволення власних потреб та для продажу надлишків у мережу. Бачимо, що це користується попитом. Багато мереж АЗС, супермаркетів, ТРЦ, промислових підприємств будують таку генерацію. У Хмельницькому таким шляхом пішли навіть лікарні. І це - також важливий елемент нашої майбутньої децентралізованої енергосистеми», - переконаний Герус.
Він визнав, що йдеться, здебільшого, про малопотужні об’єкти генерації. Але коли таких проєктів будуть тисячі чи й десятки тисяч, їхня частка у виробництві електроенергії в країні стане суттєвою. А головне ж – ідеться про балансувальні можливості такої генерації. Адже ключова проблема, якій ми «завдячуємо» появі графіків відключення споживачів, пов’язана якраз з відсутністю в Укренерго можливостей балансувати виробництво електрики залежно від рівня споживання в той чи інший момент.
Як нагадав у цьому зв’язку заступник голови Представництва Європейського Союзу в Україні Ремі Дюфло, спроможність Укренерго балансувати роботу численних децентралізованих виробників електрики, поміж іншого, передбачає наявність великої кількості програмного забезпечення, інтелектуальних алгоритмів та інтелектуальних програм. І Євросоюз готовий у цьому підставити Україні плече.
«Це є ключовим моментом для досягнення енергетичної безпеки зараз і в довгостроковій перспективі, тому для української енергосистеми належне управління та тісна співпраця з європейською мережею ENTSO-E життєво важливі. Ми також підтримуємо це за допомогою програм, зокрема технічної допомоги, щоб забезпечити повну та бездоганну інтеграцію української енергосистеми», - запевнив Дюфло.
Йдеться також про інвестиційну підтримку розбудови розподіленої генерації, зокрема надходження швидких інвестицій для нагальних проєктів.
«Ми підтримуємо зусилля з децентралізації енергетичної системи України за кількома напрямами. Наприклад, забезпечили логістику постачань в країну тисяч генераторів, трансформаторів та іншого обладнання через Механізм цивільного захисту ЄС, до якого торік, до речі, приєдналася й Україна. Також ми спільно з іншими донорами фінансуємо закупівлі газових турбін, газопоршневих установок, обладнання для відновлюваних джерел енергії», - розповів представник Євросоюзу.
Важливо також, що європейські партнери допомагають в екстреному відновленні енергосистеми та наближенні генерації до місць споживання в українських регіонах, які найбільше потерпають від російських обстрілів. Акцент – на Харків.
Ще один напрям європейської підтримки - надання аварійним службам понад 1000 мобільних генераторів для забезпечення функціонування критично важливої цивільної інфраструктури.
Серед практичних кроків з підтримки стабільної роботи української енергетичної та іншої критичної інфраструктури, яку надає Енергетичне Співтовариство, Дірк Бушле назвав започаткування програми із встановлення сонячних панелей на даху понад 20 лікарень, а також фінансування проєктів забезпечення безперебійного живлення критичних інфраструктурних об’єктів, зокрема систем водозабезпечення.
«Ми також, намагаючись знайти на міжнародних ринках обладнання, яке ще можна доставити та встановити в Україні до зими, розглядаємо перспективи придбання газових турбін. Додатковий обсяг нових потужностей з гнучкою генерацією буде помітним внеском в енергобезпеку країни в найближчий зимовий період, а також важливим елементом майбутньої української системи розподіленої генерації», - додав Бушле.
А поміж українських проєктів Групи Світового банку, про які учасникам конференції розповів регіональний директор СБ у справах країн Східної Європи Боб Сом, - фінансування встановлення когенераційних установок для міст, щоб допомогти виробляти електроенергію і тепло протягом майбутньої зими. Після закінчення опалювального сезону вони також допомагатимуть з електрозабезпеченням цих громад.
«Дуже важливо, щоб муніципалітети мали достатні ресурси для встановлення та експлуатації таких потужностей. Другим елементом у найближчій перспективі є те, що IFC (Міжнародна фінансова корпорація, що входить до Групи СБ, - ред.) також веде підготовку до фінансування розподіленої генерації з використанням газу. Як додатковий елемент - обговорення ідеї впровадження моделі лізингу для розподіленої генерації. Ми розуміємо, що це потребує страхування від воєнних ризиків, грантів тощо. Попереду дуже складні рішення. Але наші команди готові обговорювати та досліджувати це питання разом з українськими та міжнародними партнерами», - запевнив Сом.
У середньостроковій перспективі йдеться, за його словами, про збільшення екологічних інвестицій, включаючи децентралізовані відновлювані джерела енергії та зберігання.
Капіталовкладення в енергетику: підтримка енергосистеми і заробіток інвестора
Водночас практично всі учасники обговорення визнають: для відбудови нашої енергетичної інфраструктури, яку зруйнувала Росія, а головне – для побудови нової децентралізованої системи генерації - лише коштів українського бюджету та міжнародних донорів не вистачить. Завдання – вже зараз активно залучати в галузь приватні інвестиції.
«Зрозуміло, що інвестиції можуть надходити, лише якщо вони спроможні принести позитивний комерційний результат. Тому важливо, щоб ціни виробника покривали принаймні його поточні витрати. Помічні, приміром, нещодавні заходи зі стимулювання промислових та енергоінвестицій в Україну - звільнення від податку на землю, від імпортних мит та податків на постачання критичного обладнання. І ми сподіваємося, що підприємства сповна скористаються можливістю інвестувати у власну енергетичну безпеку та в енергобезпеку своєї держави», - наголосив Ремі Дюфло.
За словами Боба Сома, IFC разом з приватним сектором працюватиме над проєктами спорудження нових наземних вітроелектростанцій загальною потужністю 350 МВт на заході України, які підкріплені частковими гарантіями ЄС.
«Крім того, готується механізм розподілу ризиків для підтримки середньої та довгострокової капіталізації. І нарешті Група СБ думає над створенням фінансових механізмів, що допоможуть за участі приватного сектору збільшити потужності відновлюваних джерел енергії та систем зберігання енергії в Україні. Але це вже більше про завдання на повоєнний період», - додав Сом.
Загалом, за оцінками Володимира Кудрицького, для побудови стійкої до можливих атак ворога енергосистеми Україна у найближчі роки має збудувати понад 12 ГВт потужностей, для чого треба 12-13 мільярдів євро (це без врахування відновлення великих об’єктів генерації, рішення про відбудову яких буде ухвалено).
«Аби мати стійку до ворожих атак енергосистему, Україні в найближчі кілька років потрібно збудувати принаймні 4 ГВт потужностей нових вітрових електростанцій, 3,8 ГВт - СЕС, 1,4 ГВт потужностей газової генерації, 1,1 ГВт -потужностей нових ТЕС на біопаливі та 0,8 ГВт потужностей установок зберігання енергії. Щоб усе це збудувати, потрібно близько 12-13 мільярдів євро», - деталізував очільник Укренерго.
А зробити це без залучення приватних інвестицій неможливо. Тому потрібні економічні передумови, щоб зацікавити в побудові нової децентралізованої енергосистеми бізнес та громади. Допомогти у формуванні таких умов може, за словами посадовця, впровадження механізму довгострокових аукціонів із закупівлі допоміжних послуг для балансування енергосистеми. Їх і анонсували під час конференції. Перші такі аукціони Укренерго запланувало на 15 та на 22 серпня.
Приміром, цього тижня проведуть аукціон на послугу із завантаження та розвантаження з високою швидкістю — до 15 секунд. Йдеться про готовність електростанції підтримати систему одразу ж за командою диспетчера.
«Потреба — 99 МВт. Це первинне регулювання. В аукціоні зможуть брати участь системи накопичення енергії. За таку послугу Укренерго готове платити до 33 євро за МВт, тоді як у країнах ЄС така послуга коштує до 1,5-3 євро», — деталізував Кудрицький.
Другий аукціон, який відбудеться 22 серпня, — на послугу із завантаження та розвантаження в автоматичному режимі зі швидкістю 15 хвилин. Потреба - 1000 МВт: 579 МВт — послуга завантаження, тобто здатність нових електростанцій підтримувати енергосистему завдяки збільшенню виробітку, і 421 МВт — симетричний резерв. Платитимуть за таку послугу від 24 до 33 євро (в ЄС зараз - до 11 євро, - ред.). В аукціоні можуть брати участь і власники газопоршневих, газотурбінних установок та електростанцій на біомасі.
За умовами аукціонів, допоміжні послуги купують на 1826 днів - з 1 жовтня 2025 року до 30 вересня 2030 року.
«Пропонуємо фіксований у євро контракт із переможцями аукціонів на п'ять років, починаючи з кінця вересня 2025-го. Упродовж року переможці мають побудувати потужність, здатну забезпечувати балансування енергосистеми. Сума, яку ми платимо, в рази більша від сум в країнах ЄС, тому що у нас величезний дефіцит таких станцій", - пояснив Кудрицький.
Тож щодо комерційної вигоди для потенційних інвесторів, то в «Укренерго» підрахували: вкладення окупляться за 3-4 роки.
«Правила аукціонів виписані таким чином, щоб визначальний вплив на результат мав принцип конкуренції: ніхто примусово не визначає цін і тарифів. Все залежатиме від результатів аукціону. При цьому немає жодних штучних бар’єрів, завдяки чому доступ до аукціонів отримає велика кількість гравців. Тим не менше, є запобіжники, які сприятимуть тому, щоб учасниками були ті, хто справді має серйозні наміри та можливості розбудовувати нову генерацію», - додав Андрій Герус.
Він прогнозує серйозну конкуренцію під час торгів. За рахунок цього вартість допоміжних послуг, за його оцінками, може знизитися навіть на 40-50%.
Парламентарій також згадав про одну з ключових (після руйнувань інфраструктури) проблем галузі – питання боргів на балансувальному ринку електроенергії. За словами Геруса, в один із законопроєктів, який готується до розгляду у другому читанні, додали норму про часткове використання для погашення цих боргів коштів, які акумулює Укренерго, продаючи на аукціонах доступ до перетину при експорті та імпорті електроенергії. Половина цих грошей йтиме на погашення заборгованості на балансувальному ринку, половина – для розрахунків ДП «Гарантований покупець» з власниками ВДЕ.
Під час конференції «Децентралізована генерація. Нові можливості для бізнесу та громад» також анонсували майбутній довгостроковий механізм викупу електроенергії з укладання довгострокових договорів, під які на етапі втілення проєктів можна буде брати банківські позики. Зараз над підготовкою такого інструменту працюють в ЄБРР та в Енергетичному Співтоваристві.
Йшлося і про можливості розширення програми «Доступні кредити 5-7-9%» з акцентом на відновлення та розбудову української енергетики. Перші кроки для цього вже зроблено.
Владислав Обух, Київ
