Чому поляки пам'ятають, що свобода не дається раз і назавжди
Аналітика
Укрінформ
У Польщі відзначили 97-му річницю незалежності
11 листопада 1918 року незаперечний польський авторитет і діяч визвольного руху Юзеф Пілсудський після повернення з німецького полону отримав від тимчасовоїради регентів контроль над військом, а наступного дня - мандат на формування уряду.
Таким чином розпочався 20-річний період творення незалежної Польщі - після понад столітнього небуття країни на політичній карті Європи, що увійшов в історію як Друга Річ Посполита.
День незалежності Польщі відзначався в Другій Речі Посполитій лише двічі (з 1937 року), проте саме ці два десятиліття міжвоєнного періоду творення Польщі стали вихідною точкою і фундаментом, на якому після 1989 року Польща почала будувати свої позиції незалежної держави як Третьої Речі Посполитої.
Святкування дня незалежності Польщі щороку традиційно має військовий акцент - святкова зміна варт, покладання квітів до могили Невідомому солдату, військовий парад чи історична реконструкція перемог польських військ. Не став винятком і цей рік. На площі Пілсудського президент Польщі Анджей Дуда нагадав дуже важливі слова, що актуальні не лише для Польщі, але й для будь-якої іншої країни, особливо якщо вона під боком має великого і непередбачуваного сусіда: "Незалежність, суверенітет і свобода ніколи не даються раз і назавжди". Дуда зауважив, що поляки упродовж сотень років своєї історії переконалися, що часом дуже легко втратити незалежність через недалекоглядність і керування лише особистими інтересами, а не інтересами держави.
"Це - наша історія, про яку маємо пам'ятати ми, поляки, але й інші, хто перебуває в подібній ситуації, схожому географічному і геополітичному положенні", - наголосив Дуда.
Хоча польський лідер говорив між рядками і не уточнював, від кого слід боронити сьогодні Польщу й усіх тих, хто перебуває у "схожому з нею геополітичному положенні", зрозуміло, що йдеться про північну сусідку Польщі - Росію.