Волинська трагедія була трагедією двох народів - політолог
До того ж використання щодо Волинської трагедії терміну "геноцид" можливе лише після юридичного рішення міжнародної комісії ООН.
На цьому наголосив відомий український політолог та культуролог Тарас Возняк у коментарі Укрінформу щодо пропозиції встановити 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти поляків, з якою Сенат Польщі звернувся до Сейму.
"Відбулися трагічні події в 1943 році на Волині. Але вони відбулися не тільки на Волині, а у великій полосі, починаючи з української Лемківщини і закінчуючи ледь не Житомирщиною. І відбувалися вони від 1941-го аж до кінця 1940-их років. Це різного роду етнічні зіткнення, етнічні чистки; дійсно масові знищення цивільного населення - взаємні, депортації - взаємні, переселення - взаємні. Якщо висмикнути одну Волинську історію із того всього, то вона виглядатиме досить неадекватно, і в цій Волинській історії можна побачити тільки одного винного і одну жертву. Насправді так не було. Це була трагедія двох народів", - підкреслив Возняк.
Щодо можливості кваліфікувати ті події, котрі відбувалися на Волині, як геноцид, політолог зазначив: "Це юридичний термін. Польською мовою він перекладається як "людобуйство" - вбивання народу (люд - то народ). Але для того, щоб кваліфікувати так які-небудь події, потрібне юридичне обгрунтування. Тобто Україна чи Польща повинна звернутися до ООН з тим, щоб була створена міжнародна комісія, котра юридично кваліфікує ці події - як геноцид або не як геноцид. Якщо цієї юридичної кваліфікації відповідною компетентною комісією не буде, то всі визнання чи невизнання, які відбуваються у Верховній Раді України чи у Сенаті Польщі, є не чим іншим, як політичною спекуляцією. Всі заяви - чи Сенату, чи Сейму, чи Верховної Ради - без такого юридичного рішення є неправомірними і некомпетентними".
Політолог також вважає, що потрібен правильний підхід до розуміння сьогоднішніх подій навколо Волинської трагедії.
"Треба розділити суто наукові історичні дослідження і політичні спекуляції. Політики можуть дуже часто використовувати ці події для своєї актуальної політичної боротьби і протистояння всередині України чи Польщі. А історики можуть більш-менш об'єктивно окреслити цю подію. В даному випадку ми маємо справу з політичними спекуляціями і з використанням юридичного терміну в неадекватний спосіб Сенатом Республіки Польща", - переконаний Возняк.
При цьому він висловив думку, що має бути якийсь День вшанування пам'яті загиблих і швидше за все Сейм може "перенести відзначення пам'яті жертв Волині, але також і тих, котрі загинули у Другу світову війну, на 17 вересня, коли совєтські війська увійшли в Польщу". "Окремо виділяти Волинь - це є один підхід, але ж Польща втратила кілька мільйонів своїх жителів, а на Волині загинуло, можливо, - бо ніхто цього достеменно так і не знає і не підрахував, - кількадесят тисяч. Це неспівмірні величини, хоча мірятися кров'ю абсолютно аморально", - сказав політолог.
Якщо ж Сейм Республіки Польща встановить День вшанування загиблих на Волині 11 липня, то, вважає він, "дійде й до того, що в Україні дзеркально так само встановлять печальний день - можливо, того ж 11 липня або іншого дня, бо було кілька етапів цього етнічного конфлікту і це розпалювалося з обох сторін, це була дурість обопільна".
Коментуючи дані Інституту національної пам'яті Польщі, що у 1943-45 роках на Волині та у Східній Галичині загинуло 100 тисяч громадян Польщі, Возняк ще раз підкреслив:
"Ніхто достеменно так і не дослідив, скільки реально було жертв в цьому конфлікті. Їх було, безсумнівно, багато з обох сторін. І все залежить від того, як проводити дослідження. Можна зібрати старших людей - і вони будуть згадувати про загиблі сім'ї. Але свідчення цих людей не є юридично підтвердженими. Тут потрібно проводити ексгумації, піднімати документи, тому що це частково задокументовувалося, в тому числі нацистською окупаційною адміністрацією. Тобто дійсно фахових досліджень з цієї теми немає. Є фрагментарні. Є спекулятивні. І відбувається така мегаломанія, бо якщо послухати одну сторону, то вона скаже: нас 100 тисяч загинуло; з другої сторони скажуть: ні, нас 100 тисяч загинуло. А це все - чиста белетристика".
Водночас він уточнив, що Інститут національної пам'яті Польщі не є історичний заклад, він виконує функції прокуратури і відкрив кілька десятків справ щодо з'ясування обставин Волинської різні, але так до цього часу і не довів жодної до кінця. Тобто цифра 100 тисяч не підтверджена рішеннями судів і прокуратури, в тому числі Республіки Польща.
"Але важливо зауважити, що це безсумнівно було, і десятки тисяч людей дійсно було в драстичний спосіб вбито з обох сторін. Треба це належним чином висвітлювати, бо інакше ми залишаємо величезне поле для різного роду політичних спекулянтів, коли з одного боку говорять неправду і перебільшують, інколи навіть не усвідомлюючи того, і з другої сторони - те саме. І вважається це якимось патріотизмом. Але це хибний патріотизм", - наголосив Возняк.
