Вибори президента Європарламенту: дякуємо Шульцу, увага на італійців
Європейський парламент 17 січня обиратиме нового президента. Чинний глава законодавчого органу Євросоюзу соціал-демократ Мартін Шульц після двох каденцій по два з половиною роки на цьому посту повертається до внутрішньої політичної діяльності у Німеччині.
ЛІБЕРАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНА БІЛЬШІСТЬ ПІД ЗАГРОЗОЮ?
Нещодавно лідер найбільшої політичної сили у ЄП, Європейської народної партії (ЄНП), Манфред Вебер оприлюднив таємну домовленість із поки що партнерами по ліберально-демократичній більшості - Прогресивним альянсом соціалістів та демократів про те, що ці фракції розділять президентство упродовж чинного законодавчого скликання 2014-2019 років. Тобто, спочатку соціаліст Шульц очолював парламент два з половиною роки, а нині його політична сила повинна була би підтримати кандидати від народників.
Але, як виходить, ця домовленість з боку есдеків не дотримана, і президентські перегони нині перебувають під вуаллю невизначеності. Усі вісім політичних сил законодавчого органу ЄС висунули своїх кандидатів на цей пост.
Найбільша, ЄНП, просуває італійського політика Антоніо Таяні, який вже має великий досвід роботи у керівних інституціях ЄС.
Соціал-демократи також висунули італійця, свого лідера Джанні Піттеллу.
Третя за чисельністю група Європейських консерваторів та реформістів делегувала бельгійського політика Хельгу Стівенс. Вона є глухою, але це не заважає активній політичній діяльності, що, безумовно, заслуговує на велику повагу.
Альянс лібералів та демократів за Європу висунув свого лідера, екс-прем'єр-міністра Бельгії Гі Верховстадта. Він є чи не найбільш проєвропейським політиком, виступає за поглиблення інтеграційних процесів у Співтоваристві аж до рівня федералізації, включаючи створення єдиної армії. Водночас цього тижня Верховстадт спровокував великій скандал, намагаючись приєднати до своєї політичної сили депутатів від євроскептичної і популістської італійської партії «Рух п'яти зірок» (M5S). Однопартійці з Альянсу лібералів та демократів не підтримали цього, а деякі коментатори схарактеризували такий намір екс-прем'єра Бельгії «політичною проституцією».
Від Європейських об'єднаних лівих (вважайте, комуністів) на президентство йде Елеонора Флоренца, також від Італії
Європейських зелених на президентських перегонах представляє Жеан Ламберт із Великої Британії.
Націоналістична фракція «Європа свободи і прямої демократії» висунула Пьєрніколу Педесіні. Це вже четвертий італієць у цьому виборчому списку.
Нарешті, найбільш одіозна фракція європейських ненависників на чолі з Марі Ле Пен «Європа націй і свободи» представлена румунським депутатом Лаурентієм Ребегою.
ЗРУЧНА ПОЗИЦІЯ ДЛЯ ЛІБЕРАЛА
Напередодні сім із восьми кандидатів провели у Брюсселі дебати, де представили свої президентські амбіції, ідеї та позиції.
Йшлося про весь спектр європейської політики, включаючи розширення повноважень Європарламенту та його членів через внесення змін до основоположних угод про ЄС.
Найголовніше, дебати підтвердили, що правоцентристи (народники) і есдеки таки не збираються домовлятися про єдиного кандидата, що відбувалося у попередні скликання.
Таку ситуацію використав для себе Верховстадт. «ЄРН не хоче мати соціаліста, а соціалісти не хочуть ЄНП. Як це вирішити? Вибирайте ліберала!», - наголосив лідер Альянсу лібералів та демократів за Європу.
Він також відповів на незручне для нього запитання щодо співпраці із італійськими популістами. Верховстадт пояснив, що це був щирий намір навпаки зменшити вплив євроскептиків у парламенті, якщо би вони увійшли до його фракції.
У свою чергу, кандидат від соціалістів Піттелла заявив, що народник Таяні не має стати Президентом, адже тоді ЄНП узурпує керівні посади в усіх трьох інституціях ЄС. Нагадаємо, що президенти Європейської ради Дональд Туск і Єврокомісії Жан-Клод Юнкер є представниками цієї політичної сили.
У відповідь Таяні зазначив, що має високий рейтинг у Європарламенті, адже був обраний на пост віце-президента цієї інституції за підтримки більше 450 депутатів.
Загалом позиції кандидатів відповідали ідеологіям їхніх політичних сил. Жоден із претендентів на пост голови ЄП не відзначився радикальними ідеями, хоча це притаманно деяким крайнім лівим і радикальним правим силам, які підривають Євросоюз із середини.
Були і популістичні заяви про те, що Європарламент має заощаджувати свій бюджет і обмежитися лише одним місцем розташування - у Брюсселі, відмовившись від Страсбурга.
ПРО УКРАЇНУ НЕ ЗГАДУЮТЬ
Упродовж 90 хвилин дебатів жоден із політиків не згадав ані російську агресію, ані роль України у стримуванні Кремля, який прагне знищити Європу. Загалом зрозуміло, що наша країна не є у фокусі уваги саме цих окремих депутатів. Звичайно, можна робити деякі застереження, що італієць на посту президента Європарламенту може просувати деякі ідеї уряду своєї країни щодо скасування санкцій проти Росії, відновлення діалогу з агресором тощо. Наприклад, лідер соціалістів Піттелла вже був причетних до таких процесів, коли торік приймав деяких одіозних депутатів Держдуми РФ, які голосували за «путін введи війська» та убивства українців.
Але нам треба згадати добрим словом чинного президента Європарламенту Мартіна Шульца та подякувати йому за підтримку України на найвищому політичному рівні. Публічні заяви Шульца останніми місяцями були чи не найбільш сильними щодо допомоги Україні та протистоянню агресивній Росії. Будемо сподіватися, що він після виборів у Німеччині наприкінці цього року обійме в уряді Меркель високу посаду, наприклад, міністра закордонних справ, та зробить ще багато доброго для українців.
Андрій Лавренюк, Брюссель.
