Санкції проти РФ: «труба спотикання» - Nord Stream II
Прийняття американським Сенатом розширеного пакету санкцій проти Росії, схоже, стривожило не тільки адміністрацію Трампа, яка все ще висловлює надії на зближення з Москвою. Затвердивши майже одноголосно дуже незручний для Білого дому законопроект, сенатори практично позбавили виконавчу владу навіть можливості для маневру назустріч Росії. Разом з тим, такий поворот подій викликав справжню істерику у певних колах в Європі – серед тих, хто досі вірить у повернення "Газпрому" і добивається ослаблення антиросійських санкцій з боку ЄС. А уся річ у тому, що новий американський законопроект практично ховає перспективи кремлівського трубопроводу Nord Stream II і пропонує диверсифікувати ринок Європи за рахунок американського скрапленого газу.
"СЮРПРИЗ" ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
У середу, 14 червня, якраз у день народження Дональда Трампа, верхня палата американського Конгресу ухвалила законопроект, який передбачає серйозні зміни щодо санкцій проти Російської Федерації. По-перше, документ "узаконює" існуючі обмеження, введені при Обамі, що означає їх більш серйозне закріплення на рівні закону, а не указу президента. Іншими словами, зняти або послабити їх без участі Конгресу Білий дім самостійно вже не зможе. А, по-друге, документ зобов'язує адміністрацію запровадити додаткові секторальні та індивідуальні санкції проти російської економіки і окремих можновладців у цій країні.
Перелік причин для нових покарань досить широкий – від агресії Росії на сході України та анексії Криму до втручання Москви в американські вибори та її допомоги режиму Ассада. Документ зачіпає енергетичну, гірничодобувну, металургійну, залізничну, судноплавну та інші галузі російської економіки. Крім того, він передбачає персональні санкції проти людей, причетних до фінансових потоків в оборонному і розвідувальному секторах, будівництва трубопроводів в обхід України, сумнівної приватизації держактивів, порушень прав людини, підтримки режиму в Сирії.
Примітно, що узгодження всього цього пакету між демократами та республіканцями в Сенаті було особливо гарячим протягом усього тижня до його остаточного затвердження. А прийнятий документ був майже одноголосно: тільки двоє зі 100 сенаторів висловилися проти - республіканці Майк Лі та Ренд Пол. Це означає, що практично всі однопартійці Трампа в Сенаті (у тому числі, керівництво партії, на яке так покладається президент) прийняли рішення, незручне для адміністрації. Це також означає, що Сенат з легкістю подолає вето президента, якщо той все ж таки зважиться його застосувати. Загалом, гарний "подарунок" до дня народження.
У Держдепі США взагалі взяли паузу, відмовляючись коментувати ставлення адміністрації США до готовності верхньої палати Конгресу посилити санкції проти Росії і віднесли питання виключно до законодавчих процесів, що проходять на Капітолійському пагорбі.
Обмежилися тим, що з цього приводу під час слухань у Конгресі держсекретар США Рекс Тіллерсон невдоволено, але дипломатично натякнув, що, якщо закон буде прийнятий, то він дуже завадить "гнучкості", що необхідна Вашингтону для поліпшення відносин з Москвою.
ЧИ ЙДЕТЬСЯ ПРО УКРАЇНУ?
Між тим, у документі міститься один цікавий розділ під номером 257 з назвою "Енергетична безпека України". У ньому, крім засудження дестабілізації з боку Росії, невизнання анексії Криму, стримування подальшої агресії Москви, допомоги Україні в реформах та інших положень є три важливих пункти.
Вони, зокрема, свідчать, що політикою Сполучених Штатів є:
(8) співпрацювати з державами-членами та інституціями ЄС з метою сприяння енергетичній безпеці шляхом розвитку диверсифікованих і лібералізованих енергетичних ринків, які надають диверсифіковані джерела, постачальників і маршрути;
(9) продовжувати протидію проекту трубопроводу Nord Stream II, враховуючи його згубні наслідки для енергетичної безпеки Євросоюзу, розвитку газового ринку в Центральній та Східній Європі та енергетичних реформ в Україні;
(10) уряду Сполучених Штатів слід приділяти першочергову увагу експорту енергетичних ресурсів США з метою створення американських робочих місць, надання допомоги союзникам і партнерам США і зміцнення зовнішньої політики Сполучених Штатів.
Для тих європейських компаній, які сплять і бачать відновлення імперії "Газпрому" на ринку ЄС і борються за ослаблення російських санкцій хоча б у сфері енергетики, ці три пункти підривають усі надії та перспективи. Більше того, для них це зовсім не покарання агресора і позбавлення засобів до існування, а банальна боротьба за європейський енергетичний ринок.
НЕСПОДІВАНИЙ ГНІВ?
Чи не першими високопоставленими європейськими політиками, які відреагували на ухвалення законопроекту в ніч на 15 червня за місцевим часом, стали міністр закордонних справ, віце-канцлер ФРН Зігмар Габріель і канцлер Австрії Крістіан Керн. Причому, зробили це у спільній заяві – вони проводили зустріч у Берліні в четвер.
У документі Керн і Габріель хоч і відзначили, що Захід, звичайно, зобов'язаний єдиним фронтом відповісти на протизаконні дії Москви, однак розширення санкцій у тому вигляді, який запропонували американські законодавці, не підтримали. Категорично.
«Це привносить абсолютно нову і дуже негативну якість у європейсько-американські відносини», – суворо заявили політики і закликали не змішувати політичні інструменти з економічними інтересами.
Причина такого, на перший погляд (але лише на перший) несподівано негативного ставлення лежить виключно у сфері бізнесу. Вони самі пояснюють, що не можуть "погодитися із загрозою незаконних екстериторіальних санкцій щодо європейських компаній, які беруть участь у розширенні поставок енергоресурсів до Європи!". Саме так, зі знаком оклику, яких у тексті взагалі чимало, Керн і Габріель дорікають Вашингтону у чистій вигоді, у тому, що новий законопроект має на меті витіснити з європейського ринку російський газ і замінити його скрапленим американським, забезпечивши таким чином зайнятість у нафтовій та газовій промисловості в самих Сполучених Штатах.
ДІЛО – ТРУБА
Газова тема для Німеччини та Австрії «болюча», оскільки газові фірми цих двох країн – головні партнери російського монополіста. Тому обидві країни не миттям так катанням, у постійних суперечках з Єврокомісією та партнерами по Євросоюзу просувають проект Nord Stream II.
Загалом п'ять європейських компаній погодилися внести до 950 млн євро кожна на будівництво труби і, за твердженням російської сторони, вже перерахували у цілому понад 1 мільярд. Коли (і якщо) внесуть все, «Газпром» забезпечить фінансування 50% проекту, який оцінюється у 9,5 мільярда євро.
Нагадаємо, у справу увійшли, згідно з підписаною у квітні угодою, австрійська OMV, німецькі Uniper і Wintershall, французька ENGIE, нідерландсько-британська Royal Dutch Shell. І, зрозуміло, гроші втрачати не бажають. А саме це їм і загрожує у випадку, якщо згаданий законопроект буде затверджений.
...До речі, не зайвим буде зауважити, що обидва політики – і Керн, і Габріель – стали гостями російського президента Володимира Путіна на недавньому Санкт-Петербурзькому Міжнародному економічному форумі. Там, на берегах Неви, бізнесмени їхніх країн уклали низку угод. У тому числі контракт на суму близько мільярда євро між мюнхенським технологічним концерном Linde і республікою Татарстан, наприклад. А між «Газпромом» і згаданою вище OMV – рамкова угода щодо спільної участі у проектах СПГ у Чорному морі. Виявили готовність розвивати газову інфраструктуру Австрії «з метою збільшення транзиту російського газу в країни Східної та Південної Європи». Та ж OMV і «Газпромнафта» скріпили підписами рамкову угоду про довгострокове співробітництво, у тому числі на нафтових родовищах в Ірані.
ПОВЗУЧА ДЕСАНКЦІОНіЗАЦІЯ
Відомо, що однією з найбільш, якщо не найбільш послідовною «берегинею» санкцій європейських є Німеччина. Цю позицію залізобетонно утримує канцлер Ангела Меркель.
Однак аж ніяк не всі так беззастережно віддані цій лінії. З застереженнями, знову ж таки, про «необхідність реагування» та «інструменти повернення в правове поле», не тільки бізнес, але й деякі політики закликають до перегляду позиції. Якщо не повного і одномоментного зняття обмежувальних заходів, то принаймні поетапного, «у мірі виконання кроків» в імплементації Мінських угод.
Саме таку позицію займає глава МЗС Габріель і його попередник на цій посаді, а нині федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмайєр. Вони однопартійці, соціал-демократи. Це важливо, оскільки у ФРН йде передвиборча кампанія, і це додаткові голоси на виборах до бундестагу у вересні.
Габріель ось вечеряв з Путіним у Пітері наприкінці травня, майже до ранніх півнів. Це він зараз дипломат, з початку нинішнього року, а до цього очолював міністерство економіки, тому проблеми торгово-економічні йому близькі. Причому вечеряли Габріель з Путіним у компанії екс-канцлера Герхарда Шредера, який тоді заявив, що супротивники Росії в енергетичній сфері ведуть небезпечну гру з непередбачуваним результатом.
Що ж стосується Австрії, тут ситуація ще більш негативна, якщо можна так сказати. Альпійська республіка хоча і підтримує солідарно європейські санкції, але постійно говорить про необхідність їхнього полегшення. Про зняття постійно твердить канцлер країни Керн. Підрахував, що санкції вкрай невигідні для його країни, якій обходяться в... майже 0,3 відсотка ВВП. Він і Путіну на форумі наприкінці минулого місяця пояснив, що Відень вимушено дотримується антиросійських санкцій через свої зобов'язання перед ЄС, проте докладає всіх зусиль, щоб якомога швидше вирішити «ненормальну ситуацію».
Цю думку поділяє і міністр закордонних справ Себастьян Курц (який сам мітить у прем'єрське крісло і цілком може його зайняти). Опозиційна, але також представлена в парламенті Австрійська партія свободи, теж регулярно з 2015 року вносить пропозицію про скасування економічних санкцій проти Росії, причому негайно і тотально.
..........
P. S. Треба зауважити, що на майже гнівну реакцію Берліна та Відня не забарився відповісти заступник голови правління «Газпрому» Олександр Медведєв. Він назвав її «мудрою». Сам Медведєв взяв участь у міжнародній конференції «Перспективи енергетичної співпраці Росія – Європейський Союз. Газовий аспект», що відбулася, за дивним збігом обставин, саме 15 червня в Берліні. Міжнародної, втім, її можна назвати з великою натяжкою: зустріч удостоїли увагою, крім росіян та їхніх німецьких партнерів, лише генсек форуму країн-експортерів газу Сейєд Мохаммад Хуссейн Аделі і один єдиний депутат Європарламенту, від Греції...
P. P. S. У понеділок, 19 червня, Рада ЄС з закордонних справ продовжить на рік, до 28 червня 2018 року, обмежувальні заходи у відповідь на нелегальну анексію Росією Автономної республіки Крим. Без обговорення. А 22-23 червня в Брюсселі відбудеться саміт ЄС, на якому глави держав і урядів країн-членів Євросоюзу повинні прийняти політичне рішення про продовження секторальних економічних обмежувальних заходів проти Росії. Це санкції ЄС, які він визначив сам...
Ярослав Довгопол, Вашингтон, Ольга Танасійчук, Берлін.
