Верховний суд Польщі: влада намагається змінити устрій країни

Так речник Верховного суду Польщі, суддя Міхал Лясковський прокоментував внесений напередодні до Сейму без попередніх консультацій із суддівським середовищем проект закону авторства правлячої партії “Право і Справедливість” (PiS) про Верховний суд РП, інформує tvn24.

“Це свого роду зосередження влади, це є чимось, що змінює устрій влади у країні. Шляхом прийняття відповідних законів змінюється конституційний устрій. Ми прямуємо у напрямі, який не є напрямом західних демократій”, - заявив Лясковський.

Він підкреслив, що йдеться про зосередження надмірної влади в руках міністра юстиції, який за польським законодавством одночасно є генпрокурором країни.

Речник Верховного суду РП зауважив, що проект закону з'явився на сайті Сейму у середу пізно ввечері, і його раніше не було у графіку поточного засідання парламенту. Лясковський підкреслив, що такий поспіх, ймовірно, пов'язаний з тим, що влада намагається у період літніх відпусток і зниженої політичної активності у країні, без попередніх консультацій швидко прийняти вигідні для PiS зміни. На переконання речника Верховного суду, ці зміни викликані бажанням влади швидко змінити чинний склад суду включно з його головою, оскільки рішення суду “не влаштовують владу”.

У запропонованому проекті закону про Верховний суд РП пропонується, зокрема, звільнити усіх нинішніх суддів цього суду за винятком тих суддів, яким дозволить залишитися міністр юстиції. На їх місце пропонується обрати тимчасових суддів. Суддя Верховного суду може працювати й після 65-ти років, якщо отримає відповідну згоду міністра юстиції. На посаду судді Верховного суду можуть претендувати районні та окружні судді, окружні та районні прокурори, адвокати, юрисконсульти та нотаріуси зі стажем роботи не менше 10-ти років. 

У четвер голова Верховного суду Польщі планує виступити із заявою з приводу законодавчої ініціативи влади.

Як інформувало агентство, зміни влади до закону про Конституційний суд Польщі наприкінці 2015 року призвели до звинувачень з боку опозиції і суддівських організацій у намаганні PiS підпорядкувати собі цей суд, а відтак до політичної кризи у країні. Свої  застереження до цього закону висловили тоді Єврокомісія, а також Венеціанська комісія. Польська влада відповіла Брюсселю, що це є внутрішньою справою Польщі, а “Венеціанці” - що її рекомендації не є обов'язковими до виконання.