Президент Болгарії сподівається, що права болгар в Україні будуть дотримані

Президент Болгарії сподівається, що права болгар в Україні будуть дотримані

Укрінформ
Президент Болгарії Румен Радев висловив надію, що для проживаючих в Україні болгар не буде ніяких обмежень у вивченні ними рідної мови після прийняття Верховною Радою закону "Про освіту".

Про це повідомили в прес-службі президента Болгарії за підсумками його зустрічі у Нью-Йорку з Президентом України Петром Порошенком.

"Болгарія очікує, що права наших співвітчизників в Україні щодо вивчення ними рідної болгарської мови будуть дотримані. Ми домовилися з українським президентом, що не буде ніяких обмежень з вивчення болгарської мови, як у кількісному плані, так і у якісному", - зазначив болгарський президент.

Глава української держави, у свою чергу, запевнив свого болгарського колегу, що "у разі надходження скарг на обмеження прав болгар. які проживають в Україні реакція президента України буде негайною".

Порошенко підкреслив також, що в процесі децентралізації влади в Україні не буде вжито жодних заходів адміністративного розділу історично сформованого Болградського району Одеської області.

Радев висловив тверду підтримку європейського вектора розвитку України, запропонувавши надати всю необхідну експертну допомогу в цьому плані.

Глава Болгарії разом з іншими керівниками держав і урядів бере участь у засіданні Генеральної асамблеї ООН.

Як повідомляв Укрінформ, 5 вересня Верховна Рада 255 голосами прийняла закон "Про освіту", який, зокрема, регулює питання використання української мови у сфері освіти.

Зокрема, закон передбачає перехідний період для дітей, які вступили на навчання до 1 вересня 2018 року і зараз навчаються мовами нацменшин, до 1 вересня 2020 року. З 1 вересня наступного року дошкільну та початкову освіту діти можуть отримувати мовою відповідної національної меншини, при цьому паралельно вивчаючи державну.

Читайте також: Клімкін обговорив із єврокомісаром Ганом "мовну" статтю закону про освіту

З 5-го класу діти національних меншин будуть починати вчитися державною мовою, а мову нацменшини будуть вивчати як окрему дисципліну. Якщо мова нацменшини відноситься до мов Європейського Союзу, можливо викладання також нею однієї або декількох дисциплін.

У той же час офіційні органи ряди країн, які мають велику діаспору в Україні, висловили протест з приводу прийняття цього закону.

Зі свого боку міністр освіти і науки Лілія Гриневич заявила, що Україна направить на експертизу Ради Європи 7 статтю закону про освіту. Вона переконана, що ця мовна стаття не порушує міжнародних зобов'язань, які взяла на себе Україна.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-