Різдвяні ялинки: як світові столиці до свят готувалися
Напередодні Різдва й Нового року величезні ялини, ялинки і ялиночки прикрашають площі та майданчики головних міст і невеличких містечок у всьому світі. Сьогодні на Софійській площі в Києві урочисто запалять вогні на головній ялинці країни. Неможливо уявити собі свято без незмінного символу: зеленого дерева, яке мерехтить і переливається різнобарв'ям, збираючи навколо себе тисячі мешканців та гостей.
Як цього року прикрашали європейські та заокеанські столиці, які традиції шануються та нові тенденції започатковуються – з'ясовували кореспонденти Укрінформу.
Німці вважають, що звичай прикрашати будинки й міста на Новий рік і Різдво ялинками пішов саме від них. Згідно з переказами, започаткував гарну традицію німецький реформатор Мартін Лютер у 1513 році. Повертаючись додому через ліс у переддень Різдва пізно ввечері, він був зачарований зоряним небосхилом, на тлі якого проступали ялинки. Здавалося, їхні гілки були покриті яскравими зірочками. Щоб зберегти це відчуття дива, він приніс додому ялинку, прикрасив її свічками та поставив на верхівку зірку – в пам'ять про Віфлеємську зірку.
Так і повелося. Пізніше традиція поширилася і на інші європейські країни. Правда, обов'язковим атрибутом Різдва прикрашена ялинка стала лише у XIX столітті, спочатку – у тій самій Німеччині.
Поняття "головної ялинки" у Німеччині просто немає. І навряд чи можна знайти таку навіть в окремому місті. Однак, на окрему увагу заслуговують лісові красуні, що стоять перед будівлею відомства федерального канцлера і на Брайтшадплатц, поряд з меморіальною церквою кайзера Вільгельма.
Ялинка біля відомства глави уряду і справді гарна: висотою 15 метрів, вагою 2 тонни і зовсім молодиця – всього 27 років після посадки. Доставила красуню з Нижньої Саксонії сім'я Елькас, яка ось уже кілька поколінь займається вирощуванням ялинок; "сестри" нинішнього дерева відправлялися не тільки по всій країні, але і до Кенії, Єгипту та Об'єднаних Арабських Еміратів, стаючи "посланцями християнської культури".
Однією з улюблених ялинок є та, що стоїть на Брайтшадплатц. Цього року її висота становить 17 м, вона росла 36 років у передмісті столиці Бісдорф. Крім краси й пишності, з минулого року вона ще має абсолютно особливе значення. Буквально в декількох десятках метрів від цього символу християнських свят стався страшний теракт: 19 грудня 2016 року фура на повному ходу влетіла на Різдвяний ринок, убивши 12 людей і покалічивши кілька десятків. Свічки біля ялини сьогодні горять іще і в пам'ять про жертв трагедії.
Цільовим чином під ялинково-різдвяну засадку в країні відведено аж 50 тис. га лісу, тут щорічно продають майже 25 мільйонів дерев. Виручка продавців зелених красунь минулого року становила більше 700 млн євро. Важко уявити, але жодних протестів проти безжальної вирубки тут не лунає. Експерти підрахували: всього 1 га саджанців ялинок переробляє 145 тонн вуглекислого газу. Це якнайкраще відповідає політиці країни у галузі захисту клімату. Після закінчення свят на спеціальних пунктах дерева подрібнюють, а потім пускають на "зелену" енергію. Штучні ж ялинки у Німеччині недолюблюють і саме через їх неекологічність – яка вже там екологія у виробі із пластика.
БРЮССЕЛЬ: АБСТРАКТНА КОНСТРУКЦІЯ – НЕ КОНКУРЕНТ НАТУРАЛЬНОСТІ
Головна новорічна ялинка Бельгії встановлюється щороку у середині листопада в історичному центрі Брюсселя на Гранд-плас. Традиційно – це саме натуральна ялина, яку підшуковують у лісах гірського регіону Ардени. Також Брюссель може приймати новорічні ялинки від закордонних партнерів у якості дипломатичного подарунку.
За визначеними критеріями, новорічна красуня повинна бути заввишки приблизно 20 м та мати охайні пропорційні гілки з усіх боків. Також важливою умовою є безпечна транспортабельність, щоб не зашкодити самому дереву, а також дорожній інфраструктурі. Цього року на Гранд-плас встановлена ялинка висотою 22 м, яку подарував бельгійській столиці регіон Валлонія.
Брюссельська ялинка стає важливою актрисою традиційного світло-музикального шоу, що проходить упродовж новорічних і різдвяних свят. Цього разу вона прикрашена гірляндами довжиною більше кілометра (1300 м), а світлові прилади на дереві синхронізовані із 1600 світлодіодних ламп навколо на площі.
Спостерігати за новорічною красунею, а також за поведінкою людей навколо – можна онлайн через веб-камеру.
На єдиний експеримент та виключення, коли натуральну ялинку замінили мистецькою інсталяцією, у Брюсселі наважилися у 2012 році. Тоді це викликало великий скандал і жорстку критику в пресі. Конструкція заввишки 25 м, представляла абстрактну ялинку, сформовану із обтягнутих тканиною кубічних металевих каркасів.
Організатори заявили тоді, що кошторис такої «ялинки» склав 40 тис. євро, що є лише третиною коштів, які витрачаються на встановлення натурального дерева.
Ще одним суперечливим підтекстом відходу від натуральності називалося прагнення уникнути невдоволення мусульман, багато з яких виступають проти традиції встановлення новорічних ялинок. До речі, у січні 2016 року головна брюссельська ялинка зазнала нападу - група молодиків-мусульман закинули під дерево щось на кшталт «коктейлю молотова».
Цього року новорічна красуня охороняється посиленими патрулями поліції та армії.
ЛИТВА: НАЙКРАЩА ЯЛИНКА ЄВРОПИ
Головна різдвяна ялинка Литви встановлюється на Кафедральній площі Вільнюса. Цього року головну вільнюську ялинку визнали найкрасивішою в Європі. «Різдвяна ялинка в Вільнюсі приголомшує! Освітлена 70 000 лампочок і 900 різдвяних іграшок конструкція настільки яскрава, що її можна побачити з літака, який спускається в аеропорт Вільнюсу», – захоплено розказують творці рейтингу.
І вони не перебільшують. Зачаровує навіть не стільки сама ялинка, скільки світлові конуси над нею, білий і фіолетовий, що створюють святковий настрій. Загальна площа прикрашеного різдвяного простору – понад 2500 квадратних метрів. А якщо дивитися на Кафедральну площа з висоти пташиного польоту, то все це виглядає величезною сніжинкою.
Керівник вільнюських різдвяних проектів – Домінік Кончевічюс. У Литві це медійна людина. Його запитують про творчі плани, про те, як з'явилася та чи інша ідея. Наприклад, думка зробити основним кольором в оформленні «ніжно фіолетовий» виникла саме тому, що той майже не використовується в литовських різдвяних прикрасах. Автору хотілося поєднання традиційності (сніжинка) і чогось несподіваного.
Між іншим, Кончевічюс також консультує сусідів в Ризі. Взагалі Домінік з неприхованим задоволенням розказує, що Вільнюс стає законодавцем мод в різдвяному прикрашенні міського простору. Наприклад, за його словами, 2016 року «натхнення для кількох ялинок по всьому світу було запозичено з нашого проекту-2015». Нема сумніву, що і ялинка-2017 стане взірцем для багатьох.
Може, й Києву варто уважніше придивитися до досвіду саме литовської столиці. Тим більше, що наша Софіївська площа за архітектурними параметрами схожа на Кафедральну.
Увага, а тепер, – найголовніше! Справа в тому, що «найкрасивіша ялинка Європи» – металева конструкція, вкрита ялиновими гілками – залишками лісопромислових робіт. Що не завадило перемогти в конкурсі. Більш того, в чомусь, мабуть, допомогло, оскільки продемонструвало функціональний екологічний підхід.
ЛАТВІЯ: ІСТОРИЧНІ ТРАДИЦІЇ ТА ПОЛІТИЧНИЙ ПРИСМАК
У Ризі головна ялинка країни прикрашає історичний центр старого міста – Домську площу. І тут, схоже, не женуться за першими місцями в рейтингу. Хоча ялинка чудово й ошатно прикрашена, але без амбітних планів стати першими. Не лідирує у відповідних рейтингах і різдвяний ринок на Домській площі. Хоча й він дуже милий: прилавки та павільйони з натурального нефарбованого, грубої текстури дерева. Відкритий вогонь, решітки та великі котли, на яких та в яких щось постійно шкварчить та булькотить. Вирує запах свіжого диму, змішаний з ароматами глінтвейну і національних страв.
Ялинки в Ризі встановлюються натуральні. Везти їх недалеко – підбирають в Тірельскому лісі, який знаходиться за кілька кілометрів від Риги. В останні роки відбір трьох головних ялин столиці має відчутний відтінок політичного піару, оскільки керує цим важливим процесом мер Риги (з 2009 року), лідер партії «Згода» Ніл Ушаков (що природньо широко висвітлюється в його медіа).
Цього року відібрали красиві, високі 50-річні дерева. Вершина головної ялинки Латвії прикрашена півником (так само, як і всі тутешні лютеранські храми).
Взагалі Рига стверджує, що всесвітній звичай встановлювати різдвяні ялинки зародився саме тут. Нібито перша ялинка була поставлена 1510 року навпроти Ризької ратуші та прикрашена штучними трояндами (це історичне місце позначено спеціальним пам'ятним знаком). Потім, переконують латвійські історики, така традиція вийшла за межі Лівонії – по всій Німеччині, далі – пішла Європою та світом.
Після свят ялинки не викидають, а пиляють на дрова, які роздають муніципальним установам, де збереглося пічне опалення (в Балтії це не рідкість), зазвичай – в бібліотеки та музичні школи.
Але останнім часом в Ризі намагаються закласти нову традицію – використовувати дрова зі святкових ялинок для багать, якими відзначаються Дні барикад (події 13-27 січня 1991 року, латвійський «майдан», який захищав від радянського реваншу прагнення до незалежності).
ЕСТОНІЯ. ДЕРЖАВНА ЯЛИНКА ВІД МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Головна ялинка країни встановлюється на Ратушній площі, що в самому центрі старого міста – Vana Tallinn. В цьому році і різдвяне дерево, і різдвяний ринок Таллінна увійшли до десятки кращих в Європі. Цьому чимало сприяє сама зовнішність місцевої Ратушної площі. Вона – правильної прямокутної форми, окреслена чарівними різнокольоровими двох-п'ятиповерховими будинками, що пахнуть старовиною. Простір, який сам по собі виглядає казкової декорацією. Талліннцям залишається тільки ефектно підкреслити цю красу.
Головна ялинка цього року, п'ятдесятилітня красуня прибула з дачного кооперативу, що знаходиться неподалік столиці. Цим опікується місцеве самоврядування, управа центрального району Таллінна – Кесклінну. Щороку оголошується відкритий конкурс. Одна із перших умов – щоб не занадто далеко від столиці. Потім відповідальні працівники знайомляться з пропозиціями, вибирають найкращий варіант і виплачують відшкодування – близько 1 тис. євро.
До речі, вже кілька років Таллінн намагається довести, що перша міська різдвяна ялинка в світі була влаштована саме у них, а не в Ризі. Та іще й на століття раніше, 1441 року. Цю версію просуває відомий талліннський історик, культуртрегер Юрі Куускемаа (відомий, як засновник фестивалю «Дні Старого міста»). Милі сусідські суперечки – гарячі, але ні для кого не образливі...
ФІНЛЯНДІЯ. З ОСТРОВА НА ПЛОЩУ ПІД НАГЛЯДОМ ЙОУЛУПУККІ
З 1930 року головна різдвяна ялинка Фінляндії оселилася на Сенатській площі Гельсінкі. Ця строга державна площа в стилі пізнього класицизму була створена в XIX сторіччі після входження Фінляндії до складу Російської імперії.
День незалежності в країні відзначається 6 грудня, а цього року святкували сторіччя. Саме тому і нинішня підготовка до Різдва була особливо ретельною..
Суомі – країна озер і лісів. Тому проблем з пошуком ялин тут немає (з 1954 року щедрий Гельсінкі навіть періодично дарує різдвяне дерево Брюсселю, подібно до того, як норвезький Осло посилає ялинку на Трафальгарську площу в Лондон). Цього року дерево знайшов один з менеджерів свята в Лаахасало – острівного району на околиці Гельсінкі. Пухнасту красуню заввишки 17 метрів і вагою 3200 кілограмів швидко та без проблем доставили до центру столиці.
Жителі Фінляндії не дуже уважно стежать за різними рейтингами, бо впевнені, що їхнє різдвяні дерево та ринок в будь-якому випадку найкращі та найправильніші. Ще б пак – резиденція Санта-Клауса розташована на півночі країни, у фінській Лапландії (хоча не забуваймо, що в шведській Лапландії та в норвезькій Лапландії є свої альтернативні резиденції).
В Суомі різдвяний дідусь має власне ім'я – Йоулупуккі. На всіх етапах урочистостей Санта-Клаус/Йоулупуккі, який з такої нагоди приїжджає на Сенатську площу з Лапландії, відіграє головну роль. Причому по Гельсінкі фінський Санта-Клаус пересувається вже не оленями, а на спеціальному музейному трамвайчику.
США: ГОЛОВНІ ЯЛИНКИ У ВАШИНГТОНІ Й НЬЮ-ЙОРКУ
У США традиція встановлення головної новорічної ялинки розпочалася з 1923 року. Тоді на галявині "Південного еліпсу" перед Білим домом з'явилося 14-метрове дерево, подароване Мідделбурзьким коледжем зі штату Вермонт. Його оздобили різнокольоровими прикрасами учні державних шкіл Вашингтона під керівництвом Першої леді Грейс Кулідж. Президент Калвін Кулідж (тридцятий президент США) того року вперше скористався "кнопкою", щоб запалити різдвяні вогні. З того моменту головна ялинка отримала офіційне ім'я – "Національне різдвяне дерево" і встановлювалося на тій самій галявині майже завжди.
Щоправда, були й виключення. Наприклад, у 1934 році головною ялинкою стало одне з двох дерев, висаджених спеціально для різдвяних святкувань з іншого, північного боку Білого дому – в Лафайєт-парку, біля статуї Джексону. Крім того, церемонія запалювання святкових вогнів була пропущена в 1942-44 роках через Другу світову війну, у якій Сполучені Штати також брали участь у складі коаліції. Й лише в 1945-му щорічна традиція запалення різдвяних вогнів перед Білим домом поновилася.
Головна ялинка в Вашингтоні зазвичай привозилась з лісу, й не перевищувала висоти 20 метрів. Зараз, крім основного Національного різдвяного дерева навколо прикрашають 56 маленьких ялинок – за кількістю штатів, столичного округу Колумбія та американських територій. Вони всі підписані й виставлені в алфавітному порядку навколо Національного різдвяного дерева США.
Крім того, у Сполучених Штатах щороку встановлюють не менш символічну ялинку – в Нью-Йорку, біля Центру Рокфеллера, яка автоматично стає центром туристичного паломництва в Різдвяний період. В Україні вона добре відома з пригодницького фільму "Один вдома", а також з новорічних репортажів з Манхетена. Щоразу організатори дійства на Рокфеллер-плазі намагаються здивувати красою гостей і жителів мегаполісу. Цього року символ Різдва в центрі Нью-Йорка прикрашений гірляндами з 50 тис. вогників та зіркою на верхівці, оздобленою кристалами від Swarovski.
ФЕДЕРАТИВНІ ЯЛИНКИ КАНАДИ
Зважаючи на федеративний устрій Канади, у країні щороку запалюється щонайменше 14 «головних» ялинок (по одній у столиці кожної провінції та території і одна – в Оттаві). Величезні розміри країни та різноманіття її географії зумовлюють і різний підхід до зимової красуні. Так, у більш урбанізованих східних регіонах на центральній площі переважно встановлюють штучну ялинку. Натомість, у столиці тихоокеанської провінції Британська Колумбія, місті Вікторія до Різдва традиційно прикрашають живе дерево, що росте на території міськради.
Канада є однією із найбільш лісистих держав світу, але вирубка дерев тут жорстко регулюється, тому муніципалітетам часто легше і дешевше придбати штучну ялинку й використовувати її кілька років поспіль.
Слід пам'ятати і про мультикультурність, що є офіційною політикою Канади вже багато років. Вона зумовлює те, що рівне із християнським Різдвом значення має тут і єврейська Ханука, і китайський Новий рік і багато інших релігійних зимових свят. Навіть традиційне канадське різдвяне привітання звучить, як: «Гарних свят», радше, ніж «Веселого Різдва».
Якщо ж говорити про Оттаву, то центральне ялинка тут встановлена досить далеко від центра міста. Це – штучне дерево і з року в рік її декоративне оформлення змінюється досить мало. Подібна ситуація – у Торонто й Калгарі. Натомість, Едмонтон та Монреаль віддали перевагу живим деревам, які підпадали під санітарну вирубку.
Дуже особлива історія із центральною ялинкою трапилася цього року у столиці провінції Манітоба, місті Вінніпег. Різдвяне дерево подарував місту місцевий мешканець, який тридцять років ростив його у себе на подвір'ї. Цей подарунок він зробив на честь дружини, яка померла кілька років тому і перед смертю виявила таке бажання.
А взагалі для кожного канадця «головною» є перш за все ялинка, розташована у найближчому до нього місті. Така позиція зрозуміла, адже ялинку на центральній площі столиці провінції Ньюфаундленд і Лабрадор міста Сейнт Джон від Вікторії у Британській Колумбії відділяють 5000 км.
Ольга Танасійчук, Олег Кудрін, Андрій Лавренюк, Ярослав Довгопол, Максим Наливайко.
