Російські «іхтамнети» в інтернеті: масштаби вражають

Євгеній Пригожин потрапив до оприлюдненого міністерством фінансів США санкційного списку ще в грудні 2016 року. Однак «свіжі» новини – розгром у Сирії найманців з ПВК Вагнера та деякі підсумки розслідування в США щодо російського втручання у президентські вибори 2016 року знову привернули увагу до цієї постаті, присутність якої на перших ролях у російському бізнесі й російській політиці сама по собі свідчить про кримінальний характер сьогоднішньої Росії.

Отже велике журі округу Колумбія заочно висунуло обвинувачення у втручанні в президентські вибори в США Євгенію Пригожину та дванадцятьом керівним співробітникам Агентства інтернет-досліджень, яким інкримінується не більше й не менше як змова проти США. Обвинувачення констатує, що «фабрика тролів» почала працювати на американську аудиторію з початку 2014 року. Співробітники «фабрики», видаючи себе за американців, через соціальні мережі поширювали брехливу інформацію, спрямовану проти деяких кандидатів. В обвинувальному акті стверджується, що «стратегічною метою» цієї компанії було внести дестабілізуючі розбіжності в американську політичну систему.

Прикладом того, як це робилося, є 21 травня 2016 року, про яке на слуханнях у Сенаті США нагадав сенатор-республіканець від Північної Кароліни Річард Бьорр. Того дня фейсбук-група «Серце Техасу», що налічує понад 250 тисяч користувачів, скликала своїх прихильників на мітинг під назвою «Припинити ісламізацію Техасу». Одночасно фейсбук-група «Об'єднання мусульман Америки» (300 тисяч користувачів) запланувала свою акцію, спрямовану проти ісламофобії. Проникливий читач, мабуть, уже здогадався, що обидві події мали відбутися в той самий час – 21 травня 2016 року і в тому самому місці – біля ісламського центру «Давах» у Х'юстоні. Доведено, що за мобілізацією через Інтернет активістів до участі в обох акціях стояли співробітники петербурзької «фабрики тролів». Їхня мета очевидна – посіяти розбрат в американському суспільстві.

Американські Інтернет-компанії інформували слідство про те, що під час президентських виборів 2016 року їхні сервіси використовувалися російськими пропагандистами. Відомо, що петербурзька «фабрика тролів» витратила на ці втручання 2,3 млн. доларів, створивши 118 Інтернет-співтовариств із загальною аудиторією близько 6 млн. осіб. Фінансування втручань у перебіг президентської кампанії в США здійснювалося через дві інші компанії того ж Євгенія Пригожина – «Конкорд менеджмент і консалтинг» та «Конкорд Кейтерінг».

Слід зазначити, що втручання російських агентів впливу не обмежується центральними для світового співтовариства подіями, як от президентські вибори в США, Брекзит у Великій Британії та недавній референдум про незалежність у Каталонії.

Якщо послуговуватися лише відкритими джерелами, зокрема, публікаціями в ЗМІ європейських країн, то можна скласти більш-менш точне уявлення про географію цих втручань. Ось деякі з них. Чи не першою жертвою російських кібератак стала десять років тому маленька Естонія. Після того, як у 2007 влада країни ухвалила рішення про перенесення пам'ятника радянським солдатам з центру Талліна на околицю, до військового цвинтаря, саме російські тролі підбурювали і провокували. Через рік НАТО відкрило тут центр протидії кібератакам, участь у якому беруть 17 держав – членів Альянсу і завдяки якому Естонія стала однією з найкраще захищених у світі країн.

Але Естонією не обмежилось.

За твердженням міністра оборони Данії Петера Крістенсена, «Росія зламала данський захист і одержала доступ до електронної пошти службовців у 2015 та 2016 роках».

В листопаді 2017 року міністр внутрішніх справ і в справах королівства Нідерландів Кайса Оллонгрен попередила парламент, що «Росія використовує електронні ресурси для впливу на процеси ухвалення рішень і на громадську думку».

У ФРН ще в 2015 році російські хакери викрали особисту інформацію депутатів і персоналу Бундестагу. Згодом німецькі спецслужби попередили про загрозливе зростання російської пропаганди, кампаній з дезінформації та кібератак на політичні партії.

У Франції в лютому 2017 року, за два місяці до першого туру президентських виборів, партія Еммануеля Макрона викрила російські державні ЗМІ «Раша тудей» і «Спутнік», які через соціальні мережі поширювали облудну інформацію про майбутнього президента.

Судячи з усього, згортати таку «діяльність» росіяни не збираються. Буквально останніми днями світові ЗМІ поширили повідомлення, що США офіційно попередили Мексику про ознаки ймовірного втручання російських «тролів» у перебіг загальних виборів у цій країні, в ході яких обиратимуться президент, 500 депутатів Конгресу й 128 членів Сенату (призначені на 1 липня 2018 року).

Своєю чергою, спецслужби Швеції також попередили, що іноземні держави здатні втручатися у загальні вибори, які відбудуться 9 вересня 2018 року. Водночас спецслужби застерегли, що «російське шпигунство є найбільшою загрозою безпеці країни». При цьому було заявлено, що третина акредитованих у Швеції російських дипломатів є шпигунами.

Наприкінці 2017 року петербурзька «фабрика тролів» змінила адресу, переїхавши з на той час уже «всесвітньовідомої» будівлі по вулиці Савушкіна, 55, до бізнес-центру «Лахта-2» (вулиця Оптиків, 4, корпус 3). Втім, зміна «хази» аж ніяк не означає перепрофілювання «фабрики». За відсутності адекватної міжнародної реакції Росія не полишатиме спроб грати на світовій шахівниці «в Чапаєва».

Сергій Борщевський, експерт Центру дослідження Росії