Тирани випробовують демократію. Світові ЗМІ про справу Скрипаля

Учорашні рішучі заяви прем'єр-міністра Великої Британії Терези Мей щодо жорстких санкцій проти Кремля за лічені хвилини рознеслися світовими ЗМІ. Провідні видання, інформагентства, телеканали долучили до аналізу ситуації іменитих експертів, фахівців з двосторонніх та міжнародних відносин, політологів та економістів.

Найбільш масове видворення представників російського дипломатичного корпусу з Великобританії є ознакою того, що відносини Лондона і Москви повертаються до рівня часів Холодної війни, попереджають експерти. Інші радять Терезі Мей збудувати на Заході «широкий фронт проти Москви», здобувши колективну підтримку від міжнародних союзників. Але майже усі видання ставлять одні й ті ж питання: чи готовий Лондон пожертвувати бізнес-контактами з Росією і чи зможе Захід протистояти випробуванням «тиранів цього світу»?

США: КООРДИНАЦІЯ З ЄС ТА НЕРІШУЧІСТЬ ТРАМПА

CNN Money намагалися розібратися, яким чином Великобританія може практично реалізувати санкції, оголошені керівництвом країни. Перш за все – через Європейський Союз, який уже затвердив цілий ряд подібних заходів після анексії Криму, переконаний автор статті. Ті санкції уже були спрямовані проти бізнес-структур та фізичних осіб, тісно пов'язаних із Кремлем. "До яких би конкретних кроків не вирішила вдатися Великобританія, їх результат буде відчутнішим за умови координації із західними союзниками", зазначив директор Центру з досліджень Росії та Євразії незалежного британського суспільного об'єднання Генрі Джексон.

Разом із тим, Великобританія і сама може діяти дуже ефективно, адже чимало активів заможних росіян знаходиться саме тут. Зокрема, Лондонська фондова біржа – «стала домівкою» для  99 компаній, що знаходяться в РФ, 10% найдорожчої приватної власності належить росіянам, близько 3 тисяч студентів із РФ вчаться в британських школах, мало не кожен російський чиновник має житло в Лондоні. 

"Великобританія має незвичайні важелі впливу на Росію, які ніколи не використовувалися. Зараз настав час їх використати», – зазначив Білл Броудер, один із крупних інвесторів у Росії, який став запеклим критиком Путіна і був видворений з країни.

Швидше за все, уряд Великобританії застосує «Закон про фінансові злочини», ухвалений у 2017 році. Він дає право конфісковувати приватну власність, якщо особа не доведе, що кошти на її придбання були зароблені чесно, підсумовується у статті. 

У той час як Великобританія вдалася до серйозних заходів щодо Росії у відповідь на отруєння британського шпигуна, адміністрація Дональда Трампа досить стримано висловлюється щодо можливої причетності, пише впливове американське видання The Time.  Американський президент та інші представники Білого Дому, звичайно, заявили, що розділяють занепокоєння Великобританії через цей страшний інцидент, однак їхня риторика далека від тієї рішучості, яку висловила Тереза Мей.

Автор статті посилається на експертів у двосторонніх відносинах між США та Великобританією й стверджує, що розвідувальні управління двох країн обмінюються інформацією з цього приводу, однак навіть усі надані факти не змогли повністю переконати американців. "З точки зору Великобританії дивним виглядає те, що президент публічно не підтримав висновки Великобританії, особливо – у такому чутливому питанні. Це розчаровує», – наголосив Рорі Кормак, фахівець з міжнародних відносин, викладач Ноттінгемського університету.

Військове британське видання Jane's Defence News цитує експерта з  російської розвідки Брюса Джонса: "Це піднімає градус напруги і узагалі робить людей дуже чутливими до того, які іще месседжі можуть вийти з Кремля".

КАНАДА: ПІДТРИМКА НА СЛОВАХ І ПРОТИСТОЯННЯ ТИРАНАМ

Канада підтримала заходи Великої Британії у відповідь на отруєння в Солсбері колишнього подвійного агента Скрипаля, але мало чого запропонувала в якості реальної підтримки та солідарності. Про це пише канадська The Globe and Mail. «Велика Британія посилила зростаючу ворожнечу з Росією, вигнавши 23 дипломата та піднявши напруженість до рівнів, які не спостерігалися протягом десятиліть. Канада та інші західні союзники запропонували не набагато більше, ніж слова підтримки, тоді як Росія пообіцяла відповісти», – пише газета.

Видання нагадує, що прем'єр-міністр Джастін Трюдо заявив про те, що, ймовірна участь Росії у хімічній атаці повинна бути суворо засуджена. «Ця атака свідчить про зневагу, а застосування хімічної зброї проти громадян Сполученого Королівства – неприпустима», – сказав він у середу, додавши, що пообіцяв Терезі Мей підтримку з боку Канади. Але канадський уряд не став оголошувати про нові санкції проти Росії, зауважує ЗМІ. Європейські лідери, додає газета, також висловили підтримку, але не більше того.

«Деспоти світу випробовують нас. І вважають нас слабкими», – констатує оглядач видання National Post. Володимир Путін знає, що варто ризикувати та здійснити те, що наближає до війни з Великою Британією, вдаючись до використання речовини «новачок», яка є більш шкідливою за зарин чи VX. «Подивіться, як презирлива посмішка кривить його обличчя», – закликає автор.

Він нагадує, що прем'єр-міністр Тереза Мей суворо застерігла, що її уряд не буде миритися з подібною справою і дала Кремлю час до кінця дня вівторка на пояснення. Термін прийшов і пройшов. Після деяких рухів вперед і назад, Мей оголосила про низку заходів.

Проте, у політичних колах країн «Великої сімки» – Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Сполученого Королівства та Сполучених Штатів не поспішають рішуче реагувати. Саме це і зробило можливою таку катастрофу. Всі тирани світу, включаючи Ассада, випробовують Захід, починаючи з розумного і примхливого Барака Обами, а зараз дивляться на Дональда Трампа, Терезу Мей, Джастіна Трюдо та Ангелу Меркель. І вони дійшли абсолютно чіткого висновку: «всі наші розмови про недоторканність ліберального демократичного порядку, про перевагу західних цінностей, силу нашої рішучості та яскравий горизонт універсальних прав людини, гендерної рівності та демократії – ми не маємо на увазі те, що ми говоримо», – робить висновок автор статті.

ЄС: MH17, БОМБАРДУВАННЯ У СИРІЇ ТА СКРИПАЛЬ. ЩО ДАЛІ? 

Впливове європейсько-американське видання Politico відзначає, що рішення уряду Великої Британії вислати 23 російських дипломата через застосування Росією на британській території бойової хімічної речовини стане найбільш масовим одночасним видворенням представників дипломатичного корпусу за останні 30 років.

«Вона (прем'єр-міністр Тереза Мей – ред.) сказала, що російські дипломати були ідентифіковані, як «незаявлені офіцери розвідки» та повинні залишити Об'єднане Королівство», – зазначає Politico.

Водночас, пише видання, на тлі багатьох інших варіантів жорсткої відповіді Лондона на хімічну атаку Москви, британська сторона обмежена у своїх діях, адже це може принести негативні наслідки і для самого Об'єднаного Королівства.

«Щоб забезпечити відчутний тиск, прем'єр-міністр повинна отримати колективну підтримку від міжнародних союзників», – наголошується у публікації.

Одна із найбільш популярних франкомовних газет Бельгії Le Soir у своїй передовій статті, присвяченій хімічному нападу у британському Солсбері, називає наслідки скандалу «холодною війною» між прем'єр-міністром Великої Британії Мей і президентом РФ Путіним. Видання також оприлюднило позицію уряду Бельгії щодо зазначеної ситуації. «Повідомлення про застосування нервово-паралітичної речовини у Солсбері є надзвичайно тривожним. Ми висловлюємо солідарність з Об'єднаним Королівством і британцями», – заявив міністр закордонних справ Бельгії Дід'є Рейндерс.

Група стратегічних комунікацій Євросоюзу в своєму тижневому огляді від 15 березня оприлюднила аналіз реагування та фейкового висвітлення російськими ЗМІ подій навколо отруєння колишнього співробітника ГРУ Скрипаля.

«Найбільш примітним є те, як повідомлення, які з'являлися у тих же самих підконтрольних державі  інформаційних виданнях, повністю суперечили одне одному, поширюючи необгрунтовані й часто-густо абсурдні конспірологічні теорії. Це, напевно, є найбільш класичним прикладом прокремлівських методів з поширення дезінформації», – зазначають експерти з фейків.

Йдеться про введення в оману широкої аудиторії на тлі готовності з боку дезінформаторів захищати лінію Москви.

«Тут ситуація дуже чітко схожа на попередній випадок, коли Росія була визначена відповідальною за скоєння злочинів, зокрема, у справі MH17 та бомбардування гуманітарного конвою у Сирії», – йдеться в огляді з протидії російській дезінформації.

Як наголошується, головним аргументом для прокремлівських медіа у поясненні обвинувачень Москви з боку Лондона стали «русофобія» та «антиросійська пропаганда».

ФРАНЦІЯ: НЕДОСТАТНЯ РЕАКЦІЯ НА ОТРУЄННЯ ЛИТВИНЕНКА СПРОВОКУВАЛА НАПАД НА СКРИПАЛЯ

Здебільшого французькі ЗМІ для висвітлення справи вбивства Скрипаля, реакції світової спільноти, вжиття офіційним Лондоном санкційних заходів та обмежень щодо РФ, використовували матеріали британських ЗМІ.

Французьке видання Le Liberation, перераховуючи всі санкції та заходи, вжиті британським керівництвом щодо Росії після з'ясування, що вбивство Скрипаля та його доньки було спричинене речовиною російського виробництва, цитує британського фахівця з питань міжнародної безпеки, старшого співробітника інституту міжнародних відносин у Празі Марка Галеотті, звертаючи увагу на його висловлювання про те, що вбивство Скрипаля стало «показовим актом», оскільки той «порушив правила» і, очевидно, продовжував співпрацювати з британською розвідкою, зокрема міг бути причетним до розслідувань щодо «панамських документів» чи «справи Стілі» (матеріалів британського розслідування про компрометуючий зв'язок Трампа й росіян).

Натомість французький телеканал Francetvinfo, привертаючи детальну увагу висвітленню життя Скрипаля, його особистості, розповідає біографію «подвійного агента», основні етапи кар'єри, початок роботи на британську розвідку, обмін та наголошує, що Скрипаль останні вісім років вів дуже тихе, непримітне життя та, скоріше за все, не був пов'язаний із спецслужбами, оскільки оцінювався як «низкопрофільний».

Франкомовне радіо RTL вказує на те, що офіційний Париж, засудивши напад на Скрипаля та його доньку, не сказав нічого про причетність Росії, про що вже було заявлено у Великій Британії та ФРН. RTL наголошує, що на відміну від Ангели Меркель, Еммануель Макрон не коментує в своїй короткій заяві звинувачення Лондона на адресу Москви як сторони, імовірно відповідальної за отруєння.

Французьке видання Le Figaro вказує на масштабність розслідування «справи Скрипаля», яке почалося у Великій Британії, зокрема те, що поліція вже встановила понад 200 свідків отруєння та вже розглянула більше 240 пунктів цієї справи, а також розмістило інтерв'ю з Вільямом Браудером, який називає себе ворогом №1 Путіна та свого часу домігся прийняття в США "акту Магнітського" й стверджує, що подібні вбивства – це акти залякування з боку Путіна.

У свою чергу новинному агентству AFP Браудер сказав, що «Путін робить це для демонстраційного ефекту», аби зробити зрозумілим, що «якщо ти намагаєшся перейти йому (Путіну – ред.) дорогу, то з тобою можуть трапитися страшні речі». Також він вказав, що недостатня реакція на отруєння Литвиненка спровокувала своєрідним чином атаку проти Скрипаля. Після виступу вчора Терези Мей перед парламентом, AFP назвало намір введення «твердих і повних» санкцій з боку Великої Британії по відношенню до Росії «останнім епізодом у вже й так складних відносинах між Лондоном і Москвою».

НІМЕЧЧИНА: СТРИМАНА РЕАКЦІЯ ОФІЦІЙНОГО БЕРЛІНА

Офіційний Берлін відреагував на справу Скрипаля та заходи уряду Великобританії щодо Москви досить стримано. У той же час, чітко став на бік Лондона. Канцлер ФРН Ангела Меркель заявила, що «всерйоз сприймає оцінку британського уряду з питання про відповідальність Росії за цей напад», і вважає, що Москва повинна оперативно відреагувати на законні питання з боку уряду Великобританії і заклик до повного і швидкого розкриття відповідної програми з хімічної зброї Організації по забороні хімічної зброї.

Новий міністр закордонних справ ФРН Хайко Маас висловив «розчарування» неготовністю Росії внести свій вклад у розслідування. «Москва повинна створити прозорість і встати на позицію - або діяти на двосторонній основі з Великобританією, або в рамках Організації по забороні хімічної зброї (ОВКВ)», – заявив Маас. У Берліні «прекрасно розуміють, що Великобританія повинна була відреагувати».

Ще більша стриманість була проявлена Маасом в ході його зустрічі з французьким колегою Жан-Івом Ле Дріаном у середу ввечері в Парижі, зазначає Zeit. Видання звертає увагу на те, що глава французького МЗС уникав називати Росію «натхненником нападу», але повідомив, що вже в четвер Париж обміняється думками з британською владою «на найвищому рівні», щоб узгодити відповідь. Газета зазначає також, що ситуація повинна бути обговорена в рамках ЄС на наступному тижні.

У той же час, повідомляє Spiegel, міністр оборони ФРН Урсула фон дер Ляйен знайшла досить чіткі слова. Вона назвала це «порушенням усіх міжнародних угод» і «серйозним ударом по міжнародній безпеці», зажадавши розслідування в рамках ООН.

В інтерв'ю програмі Morgenmagazin на телеканалі ZDF глава бундесверу заявила, що «вперше з моменту закінчення Другої світової війни таку жахливе хімічну зброю було використано на європейській землі».

Німецьке Радіо дає коментар голови Мюнхенській конференції з безпеки Вольфганга Ішингера, який вважає, що в справі Скрипаля Захід повинен триматися єдиним фронтом. «Не можна залишати Великобританію на самоті», – переконаний дипломат. За його словами, до тих пір, поки справа не буде належним чином розслідувана, це буде означати «досить драматичне, безнадійне погіршення відносин між Сходом і Заходом». У гіршому випадку російський уряд стоїть за атакою, перевіряючи єдність Заходу, – сказав голова МКБ, додаючи, що «це було б ознакою навмисного погіршення відносин». Але не кращим вважає він і другий варіант: якщо це навіть були не російські спецслужби, а «розкидані» колишні російські розвідники, які змогли отримати доступ до отрути, – це говорить про халатність.

Німецькі видання приділяють багато уваги тому, що Великобританія отримала підтримку з боку США. «Дональд Трамп просигналізував Терезі Мей, що згоден з її реакцією в випадку з отруєнням екс-шпигуна Сергія Скрипаля. США поділяють оцінку Великобританії про те, що за нападом стоїть Росія... тому вважають висилку 23 дипломатів «чесною відповіддю», – пише, зокрема, Sueddeutsche Zeitung.

Електронна версія новин телеканалу ARD-tagesschau говорить про «вітри холодної війни в Раді Безпеки ООН». Британці закликали на екстреній нараді провести дебати за закритими дверима, але Росія висловила бажання говорити публічно, заявивши про готовність до будь-якого розслідування і підкресливши, що їм нема чого приховувати, нема чого боятися. «Твердження, звинувачення літали як зброя по всій залі. Зійшлися разом союзники з минулого і сьогодення», – описує обстановку засідання автор статті.

НІДЕРЛАНДИ: РІШУЧІСТЬ ТА ВИВАЖЕНІСТЬ БРИТАНІЇ

У статті, яку розмістило нідерландське видання De Telegraaf, йдеться про те, що «обурена Мей обирає роль Залізної леді». «До цього місця, і не кроку далі. Саме таким є повідомлення Терези Мей для Володимира Путіна після атаки з отруєння російського перебіжчика Сергія Скрипаля і його доньки Юлії в містечку Солсбері. Британська прем'єрка вчора оголосила ряд жорстких заходів, йдеться у виданні.

Видання NRC Handelsblad застерігає, що Тереза Мей повинна бути рішучою, проте діяти виважено. «Видворення 23 дипломатів може розглядатися як символічний жест, однак прем'єр Великої Британії має іще чимало козирів на руках", – підсумовує видання.

Нідерландська газета Volkskrant пише, що Великобританія не схиляється до співпраці з Росією у розслідуванні справи щодо отруєння подвійного шпигуна Сергія Скрипаля, оскільки має гіркий досвід іще трьох подібних випадків. І усі вони доводять, що процес буде важким і не принесе нічого, окрім розчарувань.

ПОЛЬЩА: ОЗНАКИ НОВОЇ ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ  

У статті "Мей іде на конфронтацію з Росією" на шпальтах видання Rzeczpospolita зазначається, що такої кризи у відносинах Лондона і Москви не було від завершення Холодної війни. На найвищому рівні контакти заморожені, а Велика Британія намагається збудувати на Заході широкий фронт проти Москви.

Наголошується, що найближчі дні покажуть, чи місія Мей завершиться успіхом, оскільки до кінця не зрозуміло, чи Лондон готовий пожертвувати бізнес-контактами з Росією, зокрема часткою британського концерну BP у "Роснефті" й інвестиціями російських олігархів. Газета зазначає, що президент США Дональд Трамп не дуже поспішає зривати відносини з Кремлем, оскільки потребує РФ, аби змусити Північну Корею призупинити розробку ядерної зброї. Натомість, Ангела Меркель не має наміру відмовлятися від "Північного потоку-2".

Rzeczpospolita констатує, що одне не викликає сумніву: якщо Путін знову наполягатиме на своєму, то це не лише допоможе йому виграти найближчі вибори, але й заохотить його до ще більших провокацій проти Заходу.

ЛАТВІЯ: ІСТИНУ ІЩЕ ТРЕБА ВСТАНОВИТИ

На порталі національного телерадіомовлення Латвії з'явилася стаття журналіста Павла Широва «Більше отрути», в якій автор нарікає на погану репутацію РФ після справи Литвиненка. Тепер, мовляв, коли щось десь погане станеться, завжди в першу чергу думатимуть про РФ. При цьому про суть розслідування британських спецслужб, про їх доказову базу автор взагалі не говорить. А посилання дає лише на один приватний коммент в британському таблоїді Daily Mail: «Версій того, що сталося 4 березня в Солсбері вже запропоновано чимало, що характерно, всі різні. Можливо, коли-небудь і докопаються до істини. Швидше за все, на ці розкопки піде час, може бути місяці, може бути – роки» (Показово, що точнісінько таке саме, слово в слово, казав колись про збитий «Боїнг» Олексій Венедиктов). І як висновок: «Якщо навіть слідство встановить повну непричетність офіційної, напівофіційної або зовсім неофіційною Москви, про це майже відразу ж забудуть, а висунуті за минулі дні звинувачення пам'ятатимуть ще дуже і дуже довго».

Таке важко уявити в Україні, але відмінність у латиськомовному та російськомовному варіантах одного й того ж медіа – характерна риса балтійських ЗМІ. Через побоювання перед великим агресивним східним сусідом, інформація тут часто подається надзвичайно хитромудро. Наприклад, російськомовний варіант латвійського Делфі в якості топового матеріалу на цю тему дав огляд російської преси («Вєдомості», «Коммєрсант», РБК), підготовлений російською службою BBC: «Російські ЗМІ: відповідь Лондона на отруєння Скрипаля – могло бути й гірше». Тобто, суміщені й західний погляд, і російський.

Ольга Танасійчук, Андрій Лавренюк, Юрій Банахевич, Олег Кудрін, Ольга Будник, Сергій Калугін, Наталія Буквич

Перше фото: BEN STANSALL/AFP/GETTY IMAGES