Непривітання Путіна: Трамп не твітнув, Меркель змовчала, всі – стримані
Передвиборча кампанія перед черговими виборами президента у Росії була дійсно масштабною. Чого вартий лише «піар-хід» із отруєнням Скрипаля та його доньки. Так, постраждали люди, так – небачений акт агресії на території європейської держави... Але ж хто буде рахуватися з людськими життями, коли це так добре «продається» на внутрішньому ринку.
Вибори відбулися, Путін – знову президент, але радість від цієї «грандіозної» події не вийшла за рамки території РФ – світові лідери не поспішають вітати новообраного, натомість активно заявляють про те, що не визнають виборів у Криму.
Однак, провідні видання, інформагентства та телеканали в коментарях й аналізі себе не стримували. Путін править довше, ніж генсек КПРС Леонід Брежнєв і за його чергового шестирічного терміну Захід може лише сподіватися на краще. Готуватися слід до гіршого ...
США: ТРАМП ТВІТИТЬ, АЛЕ ПРО СВОЄ
Станом на першу половину дня понеділка (а в Росії на той час уже – справжнє надвечір'я) офіційні установи США, як то Білий дім чи Державний департамент, не оприлюднили офіційної реакції на президентські вибори. Президент Дональд Трамп у Твіттері продовжив перейматися більш «насущним» – скандалами довкола "російського" розслідування в Конгресі та ФБР.
Впливовий американський сенатор, голова Комітету з питань Збройних Сил США Джон Маккейн, відомий своєю критикою нинішньої російської влади, назвав "шахрайством" процес голосування, організований Кремлем.
"Те, що Путін мав докласти важких зусиль для стимулювання явки виборців, свідчить про усвідомлення російським народом, що його прагнення до влади є шахрайством".
"Сполучені Штати стоять поруч з усіма тими росіянами, які прагнуть свободи", – додав законодавець.
Тим часом, американські ЗМІ дають загальну картину щодо голосувань.
Так, впливове видання The Washington Post із посиланням на репортажі Associated press звернуло увагу на ключові події та заяви під час президентських виборів у Росії.
"Відповідаючи своїм суперниками на президентських виборах у неділю, на яких він отримав переважну підтримку, Путін пообіцяв зосередитися на внутрішніх проблемах та підвищенні рівня життя протягом його наступного шестирічного терміну", – зазначається в публікації.
При цьому, звертається увага, що новообраний президент "пообіцяв у понеділок не брати участі в гонці озброєнь, заявивши, що Росія вже витратила основні ресурси з того, що потрібно для створення нової зброї". Водночас, Путін підкреслив, що РФ "повинна завершити деякі речі", але це не вимагатиме масових витрат, а оборонний бюджет країни буде меншим у 2018 та 2019 роках. Кілька тижнів тому Путін представив низку нових ядерних озброєнь, які, за його словами, не можливо перехопити, нагадує видання.
Що стосується організації самих виборів, американські ЗМІ звертають увагу на оцінки міжнародних спостерігачів про те, що "обмеження основних свобод на зібрання, асоціації та висловлювання, а також реєстрації кандидатів обмежили простір для політичної участі та призвели до відсутності справжньої конкуренції". Голосування "пройшли у надмірно контрольованій правовій і політичній обстановці, що характеризувалася тривалим тиском на критично важливі голоси", наводиться позиція спостерігачів ОБСЄ.
ЄС: ЗАХІД МАЄ СПОДІВАТИСЯ НА КРАЩЕ, АЛЕ ГОТУВАТИСЯ ДО ГІРШОГО
Тверда позиція і єдність Заходу повинні примусити Путіна повернутися до конструктивної співпраці. Таку думку в інтерв'ю власному кореспонденту Укрінформу висловив екс-генеральний секретар НАТО, радник Президента України Андерс Фог Расмуссен.
«Думаю, нам потрібно сподіватися на краще, але готуватися до гіршого. Сподіваючись на краще, можна вбачати, що президент Путін використає свій останній президентській термін, щоб покращити відносини між Росією і Заходом. Але ми не повинні боятися і такого розвитку подій, що Путін матиме ще жорсткішу позицію проти Заходу», – сказав Расмуссен.
На переконання данського політика, єдиним шляхом примусити Путіна зрозуміти необхідність конструктивної співпраці є дотримання твердої позиції й єдності не лише в Європі, а й між Європою і США.
Відтак, наголосив екс-глава Альянсу, слід показати, що Путін вступив у конфронтацію з об'єднаним союзом, проти якого не можливо вести свою гру.
«Необхідно продовжувати тиск на Росію, доки вона не змінить свою поведінку. Ми також повинні посилити санкції та надати оборонну зброю Україні», – заявив Расмуссен.
Євросоюз, як і більшість світових лідерів, не визнає проведення Росією президентських виборів на території Кримського півострова. Про це йдеться в поширеній у понеділок заяві Європейської служби зовнішньої діяльності, повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Брюсселі.
Як відзначається, спостерігачі від Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ, включаючи представників від країн-членів ЄС, не здійснювали жодного моніторингу на нелегально анексованих територіях. «ЄС залишається непорушним у підтримці територіальної цілісності й суверенітету України», – запевнили у Європейській службі зовнішньої діяльності.
При цьому Євросоюз, беручи до уваги попередні оцінки міжнародно визнаної спостережної місії ОБСЄ, відзначив, що президентські вибори в РФ пройшли під повним правовим і політичним контролем та триваючим тиском на опонентів. Спостережна місія ОБСЄ також зафіксувала обмеження свободи зібрань, об'єднань та висловлювань, а також у процесі реєстрації кандидатів. Що обмежувало їхню політичну діяльність. «Ми очікуємо, що Росія виправить ці порушення і недоліки, які не відповідають зобов'язанням РФ перед ОБСЄ та іншим міжнародним зобов'язанням», – підкреслили в ЄС.
ФРАНЦІЯ: НЕВИЗНАННЯ ВИБОРІВ У КРИМУ ТА ПОБАЖАННЯ ПУТІНУ МОДЕРНІЗУВАТИ КРАЇНУ
Письменниця, історик, доктор з питань релігії Галя Аккерман, запрошена в неділю ввечері, 18 квітня, до студії BFMTV у якості експерта для надання коментарів щодо процесу виборів президента та внутрішньополітичної ситуації в Росії, переконана, що реальна підтримка Путіна в Росії складає не такий високий відсоток, як заявлено, а реально це близько 50% виборців, оскільки вплив на остаточний показник мав адміністративний ресурс та порушення, які були зафіксовані. За словами Аккерман, нинішній режим Путіна набагато авторитарніший, аніж радянський режим, бо, наприклад, при Брежнєві було політбюро, де обговорювалися якісь питання, а зараз у Росії рішення приймаються одноосібно Путіним. За її словами, нині в Росії багато людей не задоволені політикою Путіна, тому що багато людей живуть в умовах нижче показника рівня бідності, та не хочуть війни, оскільки пам'ятають наслідки колишніх воєн, які велися ще СРСР. Останню ідею підтримав також запрошений в студію експерт – консультант каналу з питань міжнародної політики Ентоні Белланжер. Він упевнений, що росіяни пам'ятають наслідки війни в Афганістані, навіть Другої світової війни, тому для Путіна як політика є дві загрози, що грають проти Путіна – це економічна ситуація та можливість війни із Заходом.
Слід відзначити, що МЗС Франції «привітало» Путіна вчора досить специфічно. Після обіду, коли вже надходили повідомлення про успішність голосування за Путіна як за майбутнього президента, на сайті міністерства з'явилася заява про те, що Франція не визнає виборів президента РФ у Криму, висловлює стурбованість мілітаризацією півострова та погіршенням ситуації з правами людини, знищенням культурних та історичних пам'яток на півострові, а також підтримує незалежність та територіальну цілісність України. Зовнішньополітичне відомство також повідомило, що міністр у справах Європи і закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан 22-23 березня відвідає Україну, де проведе переговори з владою, зокрема щодо ситуації на окупованих територіях Криму і Донбасу.
В понеділок зранку президент Франції, як й інші західні лідери, не квапився з привітаннями. Розповсюджений ЗМІ зміст привітання Еммануеля Макрона також не містив привітань на особисту адресу російського лідера, підкреслення його якостей, народного визнання, тощо, як це було у випадку кількох пострадянських республік, які першими привітали Путіна. Макрон побажав Путіну успіху в політичній, демократичній, економічній та соціальній модернізації країни, наголосив на діалозі та співпраці заради безпеки та висловив стурбованість ситуацією в окремих регіонах і вкотре закликав Кремль сприяти припиненню вбивств мирних жителів.
НІМЕЧЧИНА: ЗМІ «ПРИВІТАЛИ» ЩЕ У СУБОТУ, МЕРКЕЛЬ МОВЧИТЬ, ШТАЙНМАЙЄР СТРИМАНО ПОЗДОРОВЛЯЄ
Офіційний Берлін вітати переобраного російського президента також не поспішав. Під час чергового прес-брифінгу прес-секретар Ангели Меркель Штеффен Зайберт зазначив, що вона подзвонить новообраному президентові «скоро». «Федеральний канцлер, як це прийнято у подібних випадках, побажає йому успіху», – підкреслив він. Проте у телеграмі мова йтиме і про ті «виклики», перед якими опинилися двосторонні відносини, адже Берлін послідовно критикує Москву за цілим рядом питань, серед них – і щодо України та Сирії. Слід дивитися на речі реалістично і зважати на те, як «Росія поводиться на міжнародній арені та у своїй країні».
Що стосується оцінки самого процесу виборів у РФ, то Берлін, за словами Зайберта, почекає висновків міжнародних спостерігачів, серед більш як 600 з яких було близько 60-ти німців. Поки що німецьку владу турбує те, що багато неурядових організацій, які хотіли спостерігати за процесом, було занесено російською владою у список "іноземних агентів". Таке обмеження активності громадянського суспільства не відповідає принципам демократії, підкреслив Зайберт.
Сама Меркель з'явилася на кілька хвилин на прес-конференції, проте обмежилася заявою, далекою від виборів і Росії. На запитання відповідати не стала.
Федеральний президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмайєр привітав Володимира Путіна уже ближче до вечора понеділка.
Він нагадав, що двосторонні відносини країн традиційно тісні та базуються на широкій і міцній основі. При цьому звернув увагу, що попри те, що добра й тісна співпраця між Росією і Німеччиною завжди вбачалася важливою підтримкою спільних європейських зусиль зі створення та зміцнення тривалого спільного мирного порядку на континенті після закінчення холодної війни, "сьогодні ми тривожно далекі від цієї мети".
"Недовіра, озброєння та клімат невпевненості сприяють нестабільності", – написав Штайнмайєр та висловив надію й побажання того, що спільними зусиллями вдасться протидіяти відчуженню на континенті й між народами Росії та Німеччини, що Путін використає свій новий термін заради цього. Німецький лідер закликає продовжувати діалог у рамках довіри.
Натомість німецькі ЗМІ далекі від оптимістичних надій. Tagesschau пише про «Тріумф нового старого президента», проте вважає, що очікувати від новообраного старого президента логічних в умовах економічної рецесії реформ і структурних трансформацій не доводиться. В.Путін діятиме, як і до цього, роблячи передусім ставку на військову велич і розширення впливу у світовій геополітиці, чим, щоправда, власний народ не нагодуєш. Яскравим прикладом обраної тактики стало, на думку автора, широкомасштабне святкування в центрі Москви саме в неділю з нагоди 4-ї річниці «повернення» Криму.
«Мети виборчого штабу нового-старого президента 70/70 (явка/відсоток голосів) було майже досягнуто, не в останню чергу за рахунок безпрецедентного тиску на електорат: всередині адміністративного апарату, на студентів ВНЗ, навіть на працівників наближених до Кремля великих підприємств», – констатує видання. Воно також звертає увагу на те, що Путін, який останнім часом уникає публічності, у своєму виступі несподівано знову зосередився на непричетності Кремля до отруєння в Солсбері.
Загалом більшість німецьких видань приділяють дуже багато уваги ролі справи Скрипаля в і до того прогнозованій перемозі. Гостра суперечка з Лондоном лише додала Путіну додаткові голоси, цілком погоджуються ЗМІ з висловом виборчого прес-секретаря Путіна Андрія Кондрашова, який іронічно подякував Лондону, заявивши: «Щоразу, коли Росію звинувачують голосно і без доказів, що роблять росіяни? Вони згуртовуються навколо влади».
Путін постає проти Заходу. Під таким заголовком подає матеріал Franfrurter Allgemeine Zeitung. Повне задоволення від президентських виборів дає Путіну «смак» на найближчі роки, отже вирішувати такі конфлікти, як суперечка з приводу отруєння у Великобританії, легше не буде, прогнозує видання.
Телеканал ZDF розмістив два аналітичні коментарі. Зокрема наводяться досить критичні оцінки виборчого процесу в РФ від нового глави МЗС ФРН Хайко Мааса, який під час робочого візиту до Брюсселя заявив: «Результати голосування були такими ж очікуваними, як і сам виборчий процес», додавши, що «говорити про справедливу політичну конкуренцію в РФ не доводиться».
Втім, переконаний шеф-редактор каналу, Захід сам певною мірою винен у тому, що народ Росії вважає Путіна найкращим вибором: Росію з економічною силою, подібною до країн БеНіЛюксу, сміливо можна було би залишити осторонь, пожаліти людей та посміятися над їх президентом. Але ж усе це серйозно шкодить людям, тому що через Путіна завжди «росіян» звинувачують у війні, злочинах, навіть допінгу. А Захід вимушений шукати точки дотику з Москвою для розв'язання багатьох світових проблем, хоча б заради того, аби російський народ одного дня отримав можливість мати з чого обирати.
Той же ZDF в іншому матеріалі говорить про те, що особливість пострадянської ментальності передбачає високий «больовий поріг», відтак риторика президента РФ про стабільність спонукає багатьох громадян РФ голосувати за нього, не відчуваючи при цьому поповнення у власних кишенях. Більш того, пересічний росіянин позитивно сприймає тезу «вождя» про те, що Росія повинна повернути собі почесне місце у світовій історії, у т.ч. – за рахунок численних людських жертв. Цей феномен посттоталітарного суспільства став запорукою безпрецедентно високого рівня підтримки В.Путіна на псевдодемократичних виборах 18 березня, вважає автор.
Багато спочатку шуму, а потім сміху наробив матеріал у таблоїді Bild, який привітав Путіна ще напередодні виборів. Причому, в друкованій версії "поздоровлення" великими літерами подано російською мовою. Однак, не всі відразу зрозуміли сарказм цього вітання наймасовішої німецької газети. Тим часом, у коротенькій замітці викладені загальновідомі факти: що суперники Путіна по передвиборній гонці не мають жодних шансів, що ВЦІОМ спрогнозував перемогу з результатом не менше 69 відсотків, що державні телеканали заповнені "безсовісною пропутінською пропагандою" і так далі. «Уявіть собі, що є вибори в Росії, і переможця не встановлено... немислимо у Росії Володимира Путіна. Отже можна "привітати" його вже сьогодні», – написала газета в суботу.
ПОЛЬЩА: ВИБОРИ В КРИМУ – НЕЛЕГІТИМНІ, ПОТРІБНІ СПІЛЬНІ САНКЦІЇ ЄС ТА НАТО
Замість привітань із Польщі – заява про те, що Варшава не визнає легальність виборів президента Росії у Криму, оскільки півострів є територією України. Про це йдеться в заяві МЗС Польщі.
"МЗС Польщі нагадує, що Польща разом із трансатлантичною спільнотою висловлює рішучий протест проти дій Росії щодо України. Ми підтримуємо територіальну цілісність України і вважаємо Крим частиною її території. Це також означає, що президентські вибори на півострові, проведені російською владою, не можуть бути визнані легальними", – йдеться в заяві польського зовнішньополітичного відомства.
Проти зухвальства Путіна потрібні спільні дій ЄС та НАТО. Саме так слід відповісти на спробу вбивства колишнього російського шпигуна Сергія Скрипаля у Великій Британії. Може йтися про економічні, персональні санкції й навіть спортивні у контексті позбавлення Москви проводити цьогорічний чемпіонат світу з футболу. Про це в інтерв'ю радіо ZET заявив голова канцелярії Ради міністрів РП Міхал Дворчик. "Британці слушно вважають, що Росія перетнула чергову межу. Ми маємо справу з безпрецедентною подією, коли бойовий газ було вжито на території однієї з країн НАТО і вони очікують на солідарність", – зазначив Дворчик.
Він наголосив, що у даний момент тривають консультації на політичному та дипломатичному рівнях, які санкції може бути застосовано проти РФ. "Ми говоримо про економічні санкції, про декілька інших ідей....Тривають інтенсивні консультації і, без сумніву, буде прийнято рішення, якою буде реакція принаймні частини країн НАТО та ЄС щодо Росії", – заявив голова канцелярії глави польського уряду. Він додав, шо потрібно зосередитися на солідарності з Лондоном, оскільки Росія вже багато років "працює над тим, аби розбити європейську солідарність, солідарність країн НАТО".
Дворчик зазначив, що однією з пропозицій, які у даний момент розглядаються, є бойкот цьогорічного чемпіонату світу з футболу або позбавлення Росії права проводити чемпіонат. "Думаю, цей другий варіант був би дуже болісним для Володимира Путіна. Це є одна з пропозицій, яка в даний момент розглядається", – зазначив Дворчик.
Як зазначає польське видання Dziennik Gazeta Prawna у статті "Вибори в Роcії. Путін вчетверте", президентські вибори в Росії мали виглядати по-справжньому. На результат Володимира Путіна віддавна працював адмінресурс – ЗМІ, центральні та місцеві органи влади, а також виборчі комісії. Видання підкреслює, що формування міфу стабільності й легальності, що може стати основою дій під час четвертої президентської каденції, в Росії неможливе, й це лише показові ігри. До них можна зарахувати, зокрема, проведення виборів у Криму. "Врахування Кремлем голосів із Криму в четверту річницю анексії мало бути свідченням, що, незважаючи ні на що, повернення до батьківщини є незворотнім процесом", – зазначає часопис.
Rzeczpospolita у статті "Вибори в Росії: Путін переміг, але він ослаблений явкою" підкреслює, що найголовнішим у недільних виборах для росіян була явка виборців, яка склала 67,4% голосів. Газета звертає увагу, у багатьох регіонах РФ явка не сягнула навіть 50%, а в деяких регіонах Чечні голосувати пішло лише 20% виборців. У коментарі виданню український політолог Олексій Мельник зазначив: якщо така явка підтвердиться по всій Росії, то це означатиме поступове позбавлення легітимності усієї політичної системи в Росії. У цьому контексті видання звертає увагу на слова глави МЗС Польщі Яцека Чапутовича, який заявив, що після позбавлення опозиціонера Олексія Навального права брати участь у президентських виборах в РФ, їх не можна назвати демократичними. Rzeczpospolita зазначає, що від понеділка президент РФ розпочне свою четверту каденцію, яка відбуватиметься під знаком зростання конфронтації із Заходом, зокрема й з Польщею. Як констатує видання, відносини між Заходом і Польщею завмерли в 2014 році й до сьогодні залишаються "прохолодними".
Як зазначає Gazeta Wyborcza, росіяни вчергове "затверджують" Володимира Путіна на посаді президента РФ, який, фактично, безперервно править Росією вже 18 років, два місяці й 18 днів, що на 52 довше, ніж генсек КПРС Леонід Брежнєв. Як підкреслюється, 66-річний політик розпочинає свою чергову 6-річну каденцію.
"Вона вже ніби буде останньою, але не можна бути впевненими, що після цього він ще раз продовжить свою владу як президент, глава уряду чи ще в якомусь іншому форматі. Дворяни шепчуть йому, і він у це вірить, що без Путіна немає Росії", – наголошує часопис.
Ольга Будник, Ольга Танасійчук, Андрій Лавренюк, Ярослав Довгопол, Юрій Банахевич, Наталія Буквич
