Як у Берліні мешканців міста залучають до прийняття рішень

У попередньому блозі я розпочав розкривати тему досліджених мною у Німеччині інструментів прямої демократії. Сьогодні ж пропоную глибше проаналізувати практику залучення громадян до прийняття рішень у Берліні.

Загалом адміністративний устрій столиці Німеччини досить складний. Крім 13 районів, місто поділяється ще на 138 адміністративних округів в середньому по 25 тисяч мешканців. Такий поділ служить головним чином для міжгалузевого стратегічного районного планування. За словами місцевих чиновників, найсерйознішими викликами для Берліна є зростання міста та його демографічні зміни. Нагадує Київ, чи не так?

Велику роль у залученні берлінців до прийняття рішень відіграють районні конференції, де влада спільно з мешканцями розглядає питання розвитку мікрорайонів, обговорює можливості подальшого розвитку частин міста та об'єднання зусиль для цього. А також узгоджує в діалозі з мешканцями конкретні цілі та заходи.

Щодо залучення громадян, то у Берліні давні традиції і розвинута культура партисипації з великою кількістю форматів участі та взаємодії на всіх рівнях влади.

Громадський бюджет тут розглядають як один із способів партисипації, при якому громадяни, політики та адміністрація разом обговорюють та формують частину районного бюджету в частині послуг, які надає місцева влада, та її завдань.

Отже, давайте докладно розглянемо один з найуспішніших у Німеччині досвідів впровадження громадського бюджету, який 13 років втілюється в одному з районів Берліна – Ліхтенберзі.

До речі, Ліхтенберг став першим районом Берліна, який спромігся отримати сертифікат міського району, орієнтованого на потреби сім'ї.

Громадським бюджетом і загалом залученням громадян у них займається окремий відділ, співробітники якого і відповідали на наші запитання.

Отже, ідея робити Громадський бюджет у районі з'явилася у 2003 році. Два роки розробляли правила і запустили процес у 2005 році. Район став пілотним у Берліні щодо Громадського бюджету.

На сьогодні на Громадський бюджет району з майже 300-тисячним населенням виділяється 700 тисяч євро на рік.

Будь-яких вікових обмежень для авторів проектів не існує, тож подавати проекти можуть навіть діти. Головне, щоб це не було анонімно. Немає обмежень і на час подачі проектів – подавати їх можна упродовж всього року. Брати участь у процесі можуть усі, хто мешкає або працює в районі.

Активно ведеться пошук ідей, побажань та пропозицій щодо завдань та послуг району, які, на думку громадян, можуть виконуватися або надаватися краще, інакше або від яких слід повністю відмовитися. Учасники Громадського бюджету активно шукають відповіді на запитання, чого бракує місту, і головне – як можна ефективніше та більш цілеспрямовано використовувати бюджетні кошти.

Надати свої пропозиції можна через інтернет, через міські районні центри, а також у письмовій формі.

Як відбувається опрацювання пропозицій? Вся інформація, яка надходить, реєструється, розглядається та перевіряється. Мають бути надані відповіді на такі запитання: чи стосується пропозиція завдань районної влади, хто конкретно відповідає за це і чи не можна вирішити цю проблему швидко та просто без винесення її на голосування у громадському бюджеті.

Організовує процес супроводжувальна комісія з 15 осіб, в якій більшість мають представники громадськості. Дбають також і про гендерну рівність: одна жінка і один чоловік представляють кожен із 5 мікрорайонів Ліхтенберга.

До комісії входять мешканці окремих мікрорайонів, члени фракцій загальних зборів депутатів районів, мер району, представники інтересів людей похилого віку, осіб з інвалідністю, людей з міграційним минулим, дітей та молоді. Вони також надають поради та консультують учасників Громадського бюджету.

Супроводжувальна комісія розглядає й обговорює пропозицію та може відхилити її, передати на розгляд громадському журі, щоб запропонувати реалізацію ідеї у районному фонді (про це детальніше згодом), запропонувати реалізацію адміністрації або представити ідею до опитування думки мешканців району.

Всі пропозиції щодо Громадського бюджету можна відстежувати на сайті у будь-який час. Через фільтр їх можна сортувати за частинами міста, ступенем реалізації, роком подання та темами. Щодо найпопулярніших проектів, то спочатку це були народні школи, але коли завдяки увазі громадян проблеми освітньої галузі почали вирішуватися, акцент змістився на інфраструктурні проекти.

Пропозиції при поданні прив'язуються до мапи міста та обґрунтовуються відеороликами або фотографіями. Важливі моменти реалізації проекту публікуються на сторінці пропозиції.

Зареєстровані учасники регулярно отримують інформацію про нові події у календарі на сайті та можуть відстежувати реалізацію пропозицій.

За допомогою кольорової системи світлофору сповіщається про перебіг опрацювання кожної пропозиції. Пропозиція з'являється у день подання та має статус «опрацьовується» (жовтий колір), по завершенні опрацювання сповіщається «виконано» (зелений колір) або «відхилено» чи «не виконано» (червоний колір). У кожному випадку до пропозиції додається висновок у звіті про реалізацію.

Голосування відбувається один раз на рік. Кожен мешканець має по 5 голосів, які може віддати або за один проект, або розподілити їх за власним бажанням.

Голосувати можна як онлайн, так і офлайн. Наприклад, у 2014 році 2,5 тисячі осіб проголосували офлайн і 500 – онлайн.

Найбільше вразила нас в системі організації Громадського бюджету в Ліхтенберзі взаємна довіра. До речі, про довіру. Тут на ній будується не лише Громадський бюджет, а й ставлення влади до громадян і навпаки. Наприклад, у мене жодного разу не перевірили наявність тижневого проїзного квитка, який я придбав за 30 євро. Але штрафи, до речі, величезні!

Так от, про довіру у Громадському бюджеті. Уявіть, вони голосують офлайн за допомогою зелених папірців, які наклеюють на плакати з інформацією про той чи інший проект! У кожного по 5 зелених наклейок. Можна віддати всі за один проект, а можна розподілити за власним бажанням. Кажуть, що у них і думки не було, що комусь може захотітися фальсифікувати голосування.

Також мешканці району можуть ознайомитися й оцінити проекти влади та проголосувати за них.

Відсоток реалізованих проектів від усіх поданих є досить високим. Так, з 2005 по 2018 рік у одному з районів Берліна – Ліхтенберзі з усіх поданих проектів виконано 504, 56 опрацьовується і 358 не виконано.

Громадський бюджет особливо активно розвивається саме у східних районах, а не у західних, де поки до прямої демократії ставляться досить консервативно. А боротьба за громадський бюджет на загальноміському рівні досі триває.

Цікаво, що у районів також є й власні фонди для реалізації мікропроектів. У місті виділяється на це 130 тисяч євро для 13 районів на рік (відповідно по 10 тисяч євро на район). Керування розподілом цих коштів здійснюється громадськими журі, які працюють на громадських засадах.

Мешканці, ініціативи та об'єднання можуть подати заяву на отримання проектних коштів до 1 тисячі євро для реалізації їхніх ідей. В основному, це проекти з самодопомоги та налагодження сусідських відносин, покращення стану ігрових майданчиків, пішохідних доріжок та проїжджої частини, фасадів будівель тощо. Крім того, це заходи з висадки рослин та дерев на вулицях, свята у дворах багатоквартирних будинків, свята з сусідніми кварталами та мікрорайонами, вуличні свята, навчальні заходи та дискусії, а також матеріали для інформування громадян.

Отже, головний висновок. У Німеччині Громадський бюджет – це не лише про змагання за голоси і конкуренцію, а про довіру та участь. Беремо приклад?

Артем Стельмашов

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства