Коли весною 2014-го року Росія виявила свою справжню суть, підступно захопивши Крим, НАТО було вимушено терміново посилювати власну оборону, аби уберегти членів блоку від повторення “кримського сценарію”. Важливу роль у підтриманні безпеки в Європі тоді взяла на себе Канада, погодившись очолити один із чотирьох багатонаціональних батальйонів, терміново розгорнутих у країнах Балтії та Польщі. Такі ж ролі взяли на себе також США, Німеччина та Великобританія.

Укрінформ отримав ексклюзивну можливість поговорити з командувачем посиленою бойовою групою НАТО у Латвії підполковником Шоном Френчем, у підпорядкуванні якого на території Латвійської Республіки перебувають 1150 військових із 8 країн-членів Північноатлантичного альянсу.

ІЗ ПРОПАГАНДОЮ МИ БОРЕМОСЯ ПРАВДОЮ 

- У вашій бойовій групі несуть службу представники багатьох національностей. Чи стикаєтеся ви зі складнощами, пов'язаними з культурними відмінностями?

- Так, виникають певні проблеми, але ми їх долаємо. На одній латвійській базі (батальйон базується поблизу Риги – ред.) уживаються представники восьми національностей, зрозуміло – культурні відмінності дають про себе знати. Однак, ми вчимося одне в одного й співпрацюємо, вишукуючи подібності.

- Неодноразово звучала інформація про направлені проти вашої групи зусилля російської пропагандистської машини. Яким чином даєте цьому раду?

- Проти наших підрозділів дійсно проводилися певні інформаційні операції. Однак, протягом останніх місяців ми фіксуємо зменшення їхньої активності. Не знаю, чи причиною цього стала низька ефективність, чи відсутність ресурсів, адже в Росії спершу були вибори, а зараз проходить Чемпіонат світу, які могли відволікти увагу. Хоча поширювалося багато меседжів із напівправдою, навряд чи фейкові новини добре працюють. Ми боремося із цим явищем, залишаючись правдивими з усіма.

- Все ж, чи навчаєте своїх підлеглих виявляти пропаганду?

- Наші військовослужбовці знають, що таке фейкові новини, ми багато говоримо про це. Однак, найбільші наші занепокоєння викликають самі латвійці, які можуть стати жертвами пропаганди. Аби не допустити цього, ми намагаємося бути доступними місцевим мешканцям, аби вони могли самостійно знайти відповіді на запитання, які ставляться у фейкових новинах. Вони можуть напряму поговорити з іспанським солдатом, який допоміг їм прибрати місто, або із албанським військовим, якого вони зустріли на ринку. Це теж спосіб нашої боротьби.

- Як місцеві ставляться до присутності іноземних військових на своїй території?

- Завжди дуже позитивно, я ніколи не стикався з негативною реакцією. Зазвичай, населення розуміє, чому ми тут, і вдячне за це.

НАША ПРИСУТНІСТЬ ПІДТВЕРДЖУЄ ІНТЕРЕС НАТО ДО РЕГІОНУ

- З часу вашого прибуття до Латвії, чи було помічено незвичну активність у прикордонних російських регіонах?

- Ні, нічого незвичайного. Як будь-яка держава, Росія може вільно проводити військові навчання у межах своїх кордонів. Наскільки мені відомо, вони займаються цим періодично.

- Яким є основне завдання вашої бойової групи у Латвії?

- Стримувати і за потреби – обороняти, аби посилити наших союзників та упевнитися, що цей регіон залишатиметься стабільним. Латвійська Республіка – дуже безпечна та стабільна держава, але ми хочемо бути впевненими у відсутності прорахунків щодо рівня зацікавленості НАТО у Латвії та її сусідах.

- Чи готові ваші люди дійсно протистояти іноземній агресії?

- Так, готові. Ми перебуваємо у підпорядкуванні командувача латвійської механізованої бригади та дуже тісно співпрацюємо з іншими батальйонами. Тож щодня я роблю те саме, що й у Канаді, – лише перебуваючи під керівництвом латвійського командира та працюючи у складі його бригади. 

- Чи маєте ви необхідне обладнання та ресурси для належного виконання своєї роботи?

- Так. Однією з переваг багатонаціонального підрозділу є те, що кожна держава-учасниця вносить свою лепту – й у результаті ми маємо дуже потужну бойову групу. Наприклад, ми маємо найбільше танків у всьому Балтійському регіоні. У нас є багато ресурсів, які можна використати у разі необхідності. При цьому не слід недооцінювати й Збройні сили Латвії. Усі Балтійські держави й Польща мають сильні армії, і ми докладаємо зусиль, аби бути однією командою. Тож у нас є все необхідне, аби запобігти прорахункам. 

МИ МОЖЕМО ШВИДКО ПЕРЕТНУТИ БАЛТИКУ

- Наскільки мобільною є ваша бойова група? Як швидко вона може змінити місце розташування?

- Я б сказав, що досить мобільна. Ще однією перевагою багатонаціонального підрозділу є наявність різних транспортних засобів. Деякі наші автомобілі – на гусеничному ходу, тож вони пересуваються повільніше, натомість інші – мають колеса і здатні перетнути Латвію і Балтику досить швидко. Кожен тип має свої сильні й слабкі сторони, і ми зосереджуємося на тому, аби мати змогу розгорнутися за межами табору. Тилове забезпечення – це завжди складно, особливо для багатонаціонального підрозділу, втім ми вже знайшли найефективніші способи і кожного дня покращуємо взаємодію.

- Чи були внесені до місії зміни з огляду на нові виклики, виявлені протягом року її існування?

- Хоча операція проводиться вже майже рік, моя група перебуває у Латвії менше 6 місяців, оскільки ротація проводиться щопівроку. Утім, ми не вносили жодних змін до операції. Нас відрядили для участі у чинній тривалій місії, якщо ми отримаємо нові завдання – то внесемо зміни, але наразі потреби в цьому немає.

- Тобто кожна наступна ротація робить приблизно те саме, що й попередня?

- Так. Все, що робимо, ми погоджуємо з латвійською бригадою. Звичайно, як командир я маю певну гнучкість і наступний командувач бойової групи може спробувати зосередитися на дещо інших аспектах, однак головними є інтеграція сил та постійна готовність. 

- То якими є щоденні заняття членів бойової групи?

- Ми зосереджуємося на навчанні та підвищенні сумісності, адже маємо бути готовими до будь-чого. Незабаром після прибуття до Латвії, ми взяли участь у двотижневому спільному навчанні, під час якого опановували техніку роботи у снігу. Ми обрали для цього дуже холодний тиждень і провели прекрасну перевірку всіх. Ми також проводили аеромобільні операції та навчання в міських умовах, для чого використали один із прекрасних латвійських полігонів. Аби навчитися одне в одного, ми порівняли підходи представників кожної з представлених у нашій групі держав. Нещодавно ми також долучилися до очолюваних США навчань “Удар шаблі”, під час яких подолали більше 80 км територією Латвії. Це дало змогу поспілкуватися із місцевим населенням і здобути цінний досвід.

- Тож основним вашим рутинним заняттям є проведення навчань?

- Так, на рівні підрозділу, батальйону та бригади, аби навчитися найкраще взаємодіяти між собою. Це також дає змогу нашим військовим вдосконалити свої навички та перейняти досвід одне одного.

МИ ГОТУЄМОСЯ ПРОТИСТОЯТИ ЧИСЕЛЬНІШОМУ ВОРОГУ

- Чому Канада і НАТО загалом можуть навчитися під час перебування у Латвії?

- Канада і НАТО останні 15 років зосереджувалися на Афганістані, тож тут ми можемо разом із союзниками трохи освіжити свої знання із оборонної доктрини. У нашій групі пліч-о-пліч служать іспанці, італійці, поляки, словенці, чехи, албанці, канадці та словаки – багато народів. Дуже корисно повчитися і у деяких випадках наново опанувати навички проведення оборонних операцій.

- Чи маєте ви розуміння, як використаєте цей досвід після повернення до Канади?

- Це буде дуже важливо. Після повернення ми з батальйоном допомагатимемо у підготовці нових командирів. Така собі негайна віддача. Ми зможемо допомогти офіцерам здобути нові навички і опанувати досвід, отриманий нами від союзників.

- Чи вдалося вам краще познайомитися із гібридною війною?  

- Так, удалося. Тим паче, деякі уроки, отримані нами в Афганістані, застосовуються і до гібридних воєн. Тим не менш, ми – бойова група, і, передусім, зосереджуємося на протистоянні більш чисельному противнику. Латвія – стабільна держава з належним безпековим апаратом. Ми не виконуємо роль місцевих Збройних сил або поліції, але робимо лише те, для чого існує бойова група. Ми ніколи не є першою відповіддю, але перебуваємо тут для недопущення прорахунків. Нині ми менше концентруємося на гібридній війні, ніж раніше.

- Як ви описали б свою співпрацю зі Збройними силами Латвії?

- Ми чудово взаємодіємо! Працюючи у рамках латвійської механізованої бригади, ми щотижня проводимо навчання разом із колегами-командирами латвійських батальйонів. Окрім цього, ми працюємо із Національною гвардією Латвії, яка має кілька бригад по всій країні. Коли наші календарі збігаються, то ми разом тренуємося, аби ще краще порозумітися.

Максим Наливайко, Оттава

Фото: forces.gc.ca, DND-MND 2018, Rafał Lesiecki / Defence24.pl