Синдикат FIFA: хто “смотрящій” за корупцією в світовому футболі?
Минулого тижня Україна не з власної волі опинилась в центрі гучного скандалу – гравець збірної Хорватії Домагой Віда та помічник головного тренера Огнєн Вукоєвич після перемоги їх збірної над Росією виклали у Facebook відео із гаслом “Слава Україні”. Це, звісно, дуже обурило росіян, їхній ФБ і ВКонтакте криком кричали, що Віда і Вукоєвич – “фашисти і бендерівці”, які готувались до матчу з Росією ледь не в “бендерівському” таборі під Маріуполем.
Арбітром в цьому конфлікті, як і передбачається, виступила ФІФА (Міжнародне об’єднання футбольних асоціацій), але вона фактично виступила на боці російських українофобів – кваліфікувала поведінку Вукоєвича та Віди як неспортивну, винесла Домагою Віді попередження, а Огнєну Вукоєвичу – штраф у розмірі 15 тисяч доларів. І це за пост в соціальній мережі... Залежний від ФІФА, як і інші національні футбольні організації, Хорватський футбольний союз після скандалу виключив Вукоєвича зі складу своєї делегації на ЧС-2018, що, вочевидь, було зроблено, щоб відвести основний тиск від Домагоя Віди, який є ключовим гравцем збірної.
Тим часом, покарання хорватам за гасло “Слава Україні!” різко обурило українців. Соцмережі від обурення розірвало, мовляв, якщо ви караєте за “Слава Україні”, карайте тоді і за “God Bless America” і “Vive la France”. Усі почали звинувачувати ФІФА у подвійних стандартах і підспівуванні Путіну. І вважати так є усі підстави, адже ФІФА – орган, що до останнього свого атому є корумпованим.
Право проведення Чемпіонатів світу продається – і Росія свій мундіаль також купила
Про ФІФА у світі сказано багато і все приблизно в одній тональності. Ось – найяскравіше з недавнього. Міністерство юстиції США визначило ФІФА “організацією системної та нестримної корупції”. Критики також називають керівництво ФІФА “злочинним або гангстерським синдикатом”.
В 2015-2016 роках в організації вибухнув корупційний скандал – виявилось, що понад 10 членів виконкому ФІФА продавали свої голоси в надважливих рішеннях, як-от вибори країни-господарки Чемпіонатів світу, отримували кошти за продаж прав на телетрансляції “правильним” компаніям, закривали очі на допінг. Найбільший сплеск корупції спостерігався в ФІФА в період з 1998 до 2015 року, коли керівником ще був швейцарець Йозеф Блаттер.
Зокрема, внутрішнє розслідування ФІФА підтвердило, що під час обрання країн-господарів Чемпіонатів світу 1998 та 2010 років, якими стали Франція та Південно-Африканська Республіка відповідно, були зловживання. Схеми організовував колишній віце-президент ФІФА Джек Уорнер зі спільниками – колишнім членом виконкому ФІФА Чаком Блейзером та колишнім віце-президентом ФІФА Джеффрі Уеббом. Під час вибору господарів ЧС-1998 Уорнер отримав хабар від Марокко, але його голос ні на що не вплинув – право проведення отримала Франція. 12 років потому Марокко знову запропонувала Джеку Уорнеру 1 млн доларів, але представники ПАР викупили його голос за 10 млн доларів – вони і отримали право проведення мундіалю. Подібне мало місце і при виборі господаря ЧС-2006.
Право приймати Чемпіонат Світу-2018 потрапило в руки Росії також не без хабарів – це добре і давно відомо. В 2010 році, коли і вирішувалась доля чемпіонатів 2018 та 2022 років, президентом ФІФА був той-таки Йозеф Блаттер, який разом з Джеком Уорнером та Джеффрі Уеббом, за той час збагатились на 79 мільйонів франків. Найбільше питань виникає стосовно Катару, адже влітку там температура 45-50 градусів, за якої неможливо проводити настільки масштабне футбольне змагання. ФІФА вирішила провести турнір взимку, але це створює величезні проблеми європейському футболу – адже саме в цей період проходять матчі ключових національних чемпіонатів світу – Німеччини, Італії, Англії та Іспанії, а це – мільярди доларів прибутку клубам від телетрансляцій і вболівальників. В Англії, наприклад, є традиція “boxing day” – матчі під час різдвяних свят проходять ледь не щоденно. Тому незрозуміло, чим керувались чиновники ФІФА, “подарувавши” мундіаль-2022 Катару – схоже, знову грошима.
Інше, в чому звинувачують ФІФА – продаж прав показів матчів лише “потрібним” трансляторам. Те ж таки внутрішнє розслідування ФІФА виявило, що почесний президент організації Жоао Авеланж отримав від телетрансляторів 41 мільйон доларів за права на показ матчів Чемпіонатів світу 2002 та 2006 років.
Подвійні стандарти керівництва ФІФА: лише наша організація поза політикою
Президент ФІФА Джані Інфантіно, коментуючи скандал навколо Огнєна Вукоєвича і Домагоя Віди пояснив, що футбол знаходиться поза політикою. Цей вираз вже став штампом для усіх функціонерів як федерацій футболу різних країн, так і самої ФІФА. Проте, хіба ж не очевидно, що Інфантіно лукавить, адже напередодні матчу він зустрічався з Володимиром Путіним і «співав» про таке: “На цьому чемпіонаті світу усі закохались в Росію. Тепер у нас нове уявлення про цю країну. Дякую вам і всім росіянам. Ми насолоджуємось турніром. Я відчуваю себе дитиною в іграшковому магазині”. Чому Інфантіно не обмежився формальною словесною конструкцією ввічливості, на кшталт “Ми дуже вдячні, усе пройшло добре”, а почав розсипатись в практично непристойному вихвалянні Росії, та ще й на тлі тієї «слави», яку РФ нині заслужено має в світі? Та ще й в умовах дипломатичного бойкоту Чемпіонату світу з боку урядів ряду країн. Зрозуміло, що ці заяви Інфантіно містять неприхований політичний зміст. Натомість винуватими в змішуванні політики і футболу у ФІФА зробили саме Домагоя Віду і Огнєна Вукоєвича…
Це все не могло не довести до абсурду: ФІФА заплуталась, яка ж поведінка футболістів “поза політикою”, а яка – ні. Випадок з Відою та Вукоєвичем – вже не перший на Росмундіалі. Зокрема, в матчі між командами Сербії та Швейцарії захисники останніх Джердан Шакірі та Граніт Джака, які є косовськими албанцями за походженням, святкуючи гол у ворота сербів зображали руками двоголового орла. Їх ФІФА теж оштрафувала на 15 тисяч доларів «за політику». Але смішно з того, що такий «орел» є не лише на гербі країни Косово, яку не визнає Сербія, а ще й на імперському гербі Російської Федерації.
Політичну провокацію дозволяв собі і офіційний канал ФІФА. Зокрема, його ведуча вийшла в ефір у футболці з написом USSR. Цю інформацію оприлюднив відомий український блогер, що ховається під псевдонімом “Сергій Наумович”, поставивши риторичне запитання: говорити “Слава Україні” під час проведення Чемпіонату світу не можна навіть на власній сторінці в соціальних мережах, а вести випуски на офіційному youtube-каналі ФІФА у футболці з написом “СССР”, заперечуючи тим самим розпад СРСР і незалежність України – це можна? Отже ФІФА – знову у всій красі – прихисток мафії і мракобісся.
У ФІФА свої закони і свої правила – це дійсно мафіозна організація
Прикро, що покарати в рамках судового переслідування цей всесвітній осередок корупції дуже важко, якщо можливо взагалі. Штаб-квартира ФІФА розташована у Швейцарії і сама організація зареєстрована там само – в Альпійській республіці. ФІФА має статус неприбуткової організації, а тому її єдиний обов’язок – не показувати прибуток. ФІФА – організація, яка не перебуває під юрисдикцією швейцарського антикорупційного законодавства, адже має власний Спортивний арбітражний суд, який і має розглядати усі справи стосовно корупції. Але за однієї умови – якщо усі сторони погоджуються на розгляд справи в суді. Чи погодиться ФІФА розглядати справу про корупцію в організації? Запитання риторичне.
Втім, коли заходить мова про корупційні злочини одного з чиновників ФІФА, тоді можуть втрутитись правоохоронні органи держави, якої це стосується. Корупційним скандалом 2015-2016 років займалось міністерство юстиції США – Блаттер з поплічниками “вчиняли злочини на території США і зловживали фінансовими інституціями США”. І каратимуть їх відповідно до законів Америки. Але цей випадок – одиничний.
Зепп Блаттер називав ФІФА “найбільшою в світі державою”, і, на жаль, він правий – організація дійсно є футбольним монополістом. Вона консолідує в своїх руках усі гроші, усі правила і може на власний розсуд карати гравців, збірні, національні федерації або ж допомагати деяким країнам уникати покарання, “не побачивши порушення”. Тому, хто придумає, як санувати цей гнійник на тілі світового спорту – готови претендент на Нобелівську премію миру.
Микола Романюк, Київ
Перше фото: Xinhua/Укрінформ
