Три роки уряду Трюдо: на українському напрямі без різких рухів
З часу перемоги Ліберальної партії Джастіна Трюдо на парламентських виборах у Канаді минуло вже три роки. Хоча за цей час ситуація у світі та країні зазнала суттєвих змін, непорушною залишилася міцна підтримка Канадою України перед лицем агресії значно більшого сусіда. Укрінформ вирішив придивитися до канадсько-українських відносин, оцінивши їх прогрес упродовж перебування при владі Трюдо.
ТОРГІВЛЯ
За перші 8 місяців цього року експорт товарів з України до Канади зріс на 45% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Такі високі темпи зростання спостерігаються вже другий рік поспіль, адже з 2016 до 2018-го український експорт до Канади майже подвоївся. На 50% за два роки зріс також імпорт канадських товарів до України. Хоча на досягнення цих високих показників вплинули різні фактори, чи не найвагомішим із них стало укладення Угоди про вільну торгівлю між нашими країнами, що суттєво полегшила та здешевила торгівлю. Хоча в абсолютних числах обсяги товарообігу між Україною та Канадою залишають бажати кращого і за підсумками року ледь дотягнуть до 250 млн доларів, у міністерстві економічного розвитку та торгівлі України наголошують на величезному потенціалі зростання. Позитиву додає й те, що у жовтні в Оттаві відбулося перше засідання спільної комісії з розширення Угоди. Це явно свідчить про налаштованість обох сторін на подальшу активну економічну співпрацю.
ПОЛІТИЧНА ПІДТРИМКА
Після того, як Канада стала першою західною державою, що визнала незалежність України, її політична підтримка не зменшувалася. Усі українські політичні перипетії та "багатовекторність" не зуміли нашкодити тривалій дружбі, скріпленій численними родинними зв'язками. Хоча в канадському парламенті точиться багато дискусій про те, хто був більшим другом України – колишній прем'єр-міністр Канади Стівен Гарпер чи нинішній Джастін Трюдо, всі погоджуються, що обидва політики дуже прихильно ставляться до України. Одне лише призначення Христі Фріланд главою МЗС Канади багато говорить про позицію уряду. Загалом, Канада – чи не єдина держава у світі, в якій існує повний внутрішній політичний консенсус стосовно підтримки України. Деякі партії схиляються до більш радикальних дій, інші намагаються уникати надто різких кроків, але всі визнають, що Крим – це Україна, а Росія – підступний агресор. Ця позиція була сформована ще 4 роки тому й навряд зазнає змін в осяжному майбутньому.
ВІЙСЬКОВА ДОПОМОГА
Коли в липні тіньовий міністр оборони Канади Джеймс Безан заявив, що партія снайперських гвинтівок уже готується до відправки в Україну, його слова викликали великий ажіотаж у військових колах. Пізніше виявилося, що до початку відправки необхідно ще пройти тривалу процедуру погодження у МЗС, однак крига все ж скресла. Де-факто ембарго на поставку до України зброї, що тривало в Канаді з 1991 року, було скасовано в грудні 2017-го внаслідок наполегливого лобізму українських дипломатів та діаспори, коли Україну включили до так званого Контрольного переліку країн, до яких дозволені поставки автоматичної зброї. Це зняло юридичні перепони й відкрило шлях до початку сутнісних перемовин між канадськими виробниками та українським Міноборони.
Іншим досягненням "ери Трюдо" стало подовження і розширення канадської військової тренувальної місії "UNIFIER". У рамках цієї місії близько 200 канадських військових інструкторів навчають навичкам сучасного бою українських воїнів. За три роки через канадське навчання пройшло більше 8000 українських військових. Хоча започаткована ця операція була в час прем'єрства Гарпера у 2015-му, чинний уряд не став її скасовувати, натомість розширивши географію роботи інструкторів на всю Україну (за винятком, звісно, окупованої території та прилеглої до лінії розмежування зони). Чинний мандат "UNIFIER" спливає у березні наступного року, але, за словами Бориса Вжесневського, голови групи дружби з Україною у парламенті Канади, перейматися за її можливе непродовження не слід.
Однак, "у державі датській завелась гнилизна" і Канада ще в 2016 році припинила надавати Україні супутникові зображення, які ЗСУ використовували для більш ефективного стримування російської агресії. Офіційною причиною цього було названо "бюджетні обмеження", але опозицію це зовсім не переконало. Постійні заклики України поновити цю програму залишаються без відповіді, незважаючи навіть на прямий запит з цього приводу Петра Порошенка до Джастіна Трюдо під час візиту до Канади минулого року.
ПІДТРИМКА РОЗВИТКУ
У цьому аспекті наших відносин зміна влади у Канаді три роки тому стала чи не найбільш помітною для України. Якщо попередній уряд із січня 2014 року надав Україні більше 750 млн доларів допомоги, до якої увійшли 400 млн доларів кредитних коштів із низькою відсотковою ставкою та більше 245 млн двосторонньої допомоги на розвиток, то з приходом Трюдо в Оттаві вирішили переглянути свої пріоритети, змінивши фокус на країни Африки й питання гендеру. Україна досі отримує технічну допомогу від Канади, але вже у зовсім інших обсягах. Так, у липні міністр міжнародного розвитку Марі-Клод Бібо оголосила про виділення протягом наступних кількох років близько 30 млн доларів на зміцнення жіночого руху в Україні та підтримку вразливих прошарків населення. Продовжують фінансуватися й інші важливі проекти, зокрема із навчання поліцейських та розвитку торгівлі. Однак, наші військові досі з теплотою згадують, як улітку 2014-го літаком із Канади до України було доставлено 32 тонни військово-технічної допомоги: бронежилети, каски, аптечки, спальні мішки, намети, радіостанції та військову форму. З того часу військового або іншого обладнання Канада в Україну більше не надсилала.
ВІЗОВА ПРОБЛЕМА
Якщо обрати найбільш проблемну сферу двосторонніх відносин України та Канади, то це, вірогідно, візове питання. Попри те, що Україна скасувала візи для короткострокових подорожей громадян Канади ще в 2005 році, вона досі не дочекалася на взаємний крок. Офіційна Оттава навіть не погодилася на розробку "дорожньої карти" безвізу за прикладом ЄС. Більше того, рівень відмов українцям у канадських візах досягає шалених 26%, що "не відповідає нашому партнерству й дружбі", як констатує посол України в Канаді Андрій Шевченко. Логічно пояснити причину такого стану справ у Канаді теж не можуть. За інформацією міністерства імміграції, відомство постійно проводить оцінку кожної держави на предмет досягнення вимог щодо безвізу і Україна поки що їм не відповідає. З літа цього року Канада ще й запровадила для українців обов'язковий збір біометричних даних при подачі візової заяви, підвищивши ціну на й без того дорогий документ ще на 50 доларів. З позитиву слід відзначити, що більшість канадських віз в Україні видаються на увесь термін дії паспорта. Тож, одного разу належним чином підготувавши документи, можна суттєво полегшити собі подорожі у майбутньому.
САНКЦІЇ
У зв'язку з незаконною анексією Криму та іноземною агресією, Канада запровадила обмежувальні заходи проти більш ніж 300 фізичних і юридичних осіб з України та Росії. З березня 2014-го й донині Канада 16 разів розширяла санкції, востаннє зробивши це 28 листопада 2016 року. Щоправда, у жовтні минулого року Канада завершила процес ратифікації "акту Магнітського" й у листопаді вперше застосувала його проти 30 росіян, причетних до загибелі в 2009 році адвоката Сергія Магнітського. Однак, численні заклики української громади покарати також нинішніх російських чиновників, які масово порушують права громадян України в Росії та Криму, поки не знайшли відгуку у вищих ешелонах влади. Стівен Гарпер колись знаменито заявив Путіну, що "Росія має забратися з України". Натомість, Стефан Діон, перший міністр закордонних справ Канади уряду Трюдо, після обрання оголосив про намір знову зблизитися з Росією. Коли ця позиція наразилася на супротив практично звідусіль, йому довелося звільнити своє крісло для Христі Фріланд, яка досі вважається у Росії персоною нон-грата за свою непохитну підтримку України ще в часи депутатства. Як наслідок, у Канаді нині взагалі не йде дискусії про можливість скасування санкцій до повного відновлення територіальної цілісності та суверенітету України.
ДИПЛОМАТИЧНА ПРИСУТНІСТЬ
Хоча цей аспект не має безпосереднього стосунку до перебування при владі Джастіна Трюдо, не можливо не згадати, що два місяці тому в столиці канадської провінції Альберта почало роботу Генеральне консульство України. Окрім того, що воно стало першою новою дипломатичною установою України з 2014 року, Генконсульство ще й суттєво полегшило життя тисячам українців, які живуть на заході Канади, адже раніше їм доводилося подорожувати тисячі кілометрів до Генконсульства у Торонто, аби отримати необхідні документи. Дипмісія у Едмонтоні також засвідчила велике значення, яке Україна надає розвитку співпраці із Канадою. "Ми дуже раді, що Україна вирішила встановити постійну професійну дипломатичну присутність у Альберті. Це рішення демонструє все більшу близькість між Канадою та Україною", – сказала під час церемонії відкриття прем'єр-міністр Альберти Рейчел Нотлі.
ВИБОРИ ВСЬОМУ ГОЛОВА
У 2019-му на Трюдо чекають нові вибори, а результат Ліберальної партії та, відповідно, політичної долі її лідера, залишаються непевними. Оскільки 1,3 млн канадців українського походження уважно стежитимуть за позицією офіційної Оттави, можна очікувати, що наша країна залишатиметься на політичних радарах канадського політикуму, причому – не лише правлячої Ліберальної партії. Водночас, варто пам'ятати, що такі широкі питання, як, наприклад, візова політика, потребують років, якщо не десятиліть, для зміни. Утім, тривала історія наших двосторонніх відносин та впливова українська діаспора не дадуть відкласти їх у надто довгий ящик.
Максим Наливайко, Оттава
