Глава зовнішньополітичного відомства України Павло Клімкін 20-21 листопада відвідав Австрію з робочим візитом, основною метою якого стала участь у міжнародній конференції високого рівня з питань протидії антисемітизму й антисіонізму. Разом із цим, у Відні головний український дипломат провів низку двосторонніх зустрічей, у тому числі з федеральним канцлером Себастьяном Курцом.
Після виступу на панельній дискусії в рамках конференції у середу міністр знайшов трохи часу, щоб розповісти кореспонденту Укрінформу про свої зустрічі в австрійській столиці, а також відповісти на кілька важливих питань.
- Пане міністре, доброго дня. Розкажіть про ваші зустрічі у Відні. Зокрема, з канцлером Себастьяном Курцом. Російська агресія, санкції були на порядку денному?
- Під час зустрічі з Себастьяном Курцом обговорювали все, адже я з ним зустрічався й як із федеральним канцлером Австрії, і як із главою уряду країни, яка зараз головує в Раді ЄС. Передовсім, для нас важливо, яким чином австрійське головування сприятиме скоординованій лінії ЄС проти російської агресії. Ми обговорили і ситуацію на Донбасі, й в окупованому Криму. Себастьян дуже добре обізнаний і як колишній міністр закордонних справ, і як колись головуючий в ОБСЄ. Разом із ним ми їздили 2 січня минулого року на Донбас, ближче до лінії дотику. Він завжди приділяв особливу увагу ситуації в Україні.
Обговорювали, звичайно, і питання звільнення політичних в’язнів – як Австрія може допомогти. Говорили про те, якими є відносини ЄС загалом й Австрії зокрема в контексті того, що Росія веде послідовну гібридну війну, в тому числі й проти Австрії, адже нещодавно тут виявили російських шпигунів.
Під час зустрічі ми говорили майже про все, включаючи зокрема, скоординовані дії щодо голосування з обрання нового керівника Інтерполу. Сьогодні все добре закінчилося.
Окремою темою обговорення став рік культури України в Австрії, який буде наступного року. Ми хочемо зробити його інноваційним, таким, якого ви ніколи не бачили. Не щось таке формальне, що, як правило, планується міністерством культури, а те, що стане одним із перших і знакових проектів нового Українського інституту. Так, щоб австрійці побачили і відчули сучасну Україну та її сучасну культуру. Вони розуміють, проти кого ми боремося – проти Росії, і в чому нас потрібно підтримувати. А тепер вони мають зрозуміти, оскільки багато з них не знають добре Україну, – що являє собою сучасна Україна, що таке свобода, яку емоцію вони мають отримувати стосовно України.
Важливою була і вчорашня зустріч із кардиналом Крістофом Шенборном. Ми поспілкувалися про діяльність австрійського Caritas в Україні, а також обговорили процес створення єдиної помісної Української православної церкви, адже кардинал дуже відомий теолог у світі.
Але особисто мене дуже емоційно вразили фотографії часів Голодомору, які тодішній кардинал Теодор Інніцер отримував потайки з України. Він був одним із небагатьох, хто намагався розповісти світові правду про Голодомор, видавав брошури, виступав та закликав Європу нас почути. Кардинал також дуже багато працював з Андрієм Шептицьким. Унікальна людина. Я отримав копії цих фотографій, і ми обов’язково зробимо їх виставку наступного року.
Сьогодні також важливий захід – міжнародна конференція високого рівня, присвячена спільній боротьбі з антисемітизмом. Конференція проходить у рамках Австрійського головування в ЄС за участю представників світових єврейських організацій, канцлера Курца, керівників з ЄС. Важливо, щоб світ відчував нас в авангарді боротьби з антисемітизмом. Для мене це питання дуже важливе і як для міністра закордонних справ, і як для співголови Спільної українсько-ізраїльської Комісії з питань торгівлі та економічного співробітництва. Найближчим часом ми готуємо до підписання нашу нову угоду щодо зони вільної торгівлі між Україною та Ізраїлем.
- Коли саме може відбутися підписання угоди про ЗВТ з Ізраїлем?
- Угода майже готова, наразі закінчуються технічні приготування. Думаю, що найближчим часом буде візит Президента України до Ізраїлю і під час цього візиту Угоду буде підписано.
Зараз партнерство з Ізраїлем є дійсно всеохопним, і є багато речей, які є інноваційними. Тому ми не будемо зупинятися на товарах, а підемо далі по послугах, інвестиціях, щоб ця угода була дійсно максимально ефективною.
- Наскільки мені відомо, представники австрійського духовенства виступили з ініціативою проведення пам’ятного заходу в Австрії з метою вшанування ролі кардинала Теодора Інніцера. Чи обговорювали це питання, коли такий захід може відбутися?
- Так, такий захід планується. Ми хочемо відкрити пам’ятну дошку саме тут, в Австрії. Хотілося б на наступну річницю Голодомору організувати виставку, провести службу Божу за участю кардинала Шенборна.
Крім того, після мого повернення до України я пропонуватиму, щоб постать кардинала Інніцера отримала належну повагу і пам'ять також в Україні. Можливо, це могла б бути вулиця, названа на його честь. Погодьтеся, це було б символічно – щоб, наприклад, там, де є вулиця Андрія Шептицького, також з’явилася вулиця на честь іншої людини, яка зробила трагедію Голодомору відомою у світі.
- Ви зазначили, що під час зустрічі з канцлером Курцом обговорювали і питання звільнення українських політв’язнів. Є сподівання, що Австрія та її головування в ЄС якимось чином допоможуть?
- Сподівання є. Австрія, австрійське головування працюють дуже скоординовано з Європейським союзом. Це питання також обговорювалося на останньому засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС. Я свідомо не буду говорити ніяких деталей, оскільки кожна деталь може щось зіпсувати. Але будьте впевнені, що ми зараз дуже активно над цим працюємо, це не лише політичний напрям. Залучаємо багато неурядових, релігійних організацій, всіх тих, хто хоч якось може допомогти.
- Реалізацію газопроводу "Північний потік-2", одним з інвесторів якого є австрійська OMV, обговорювали з австрійським канцлером?
- Обговорювали, звичайно. Канцлер Австрії сказав, що австрійський бізнес бачить цей проект, як економічний. Я йому, знову ж таки, зазначив, що ми бачимо цей проект зовсім по іншому – як такий, що фундаментально збільшує енергетичну залежність Європи. Це – проблема. Проблема для України, і для Європи, і, врешті-решт, для Австрії. Адже збільшення залежності від Росії, як показують останні події, для Австрії становить проблему національної безпеки. Ми мали дискусію з цього приводу.
- Канцлер Курц запевнив, що Австрія дотримуватиметься спільної європейської позиції стосовно санкцій проти РФ?
- Себастьян мене запевнив, що позиція Австрії з цього питання є абсолютно послідовною: спочатку повне виконання Мінських домовленостей і лише потім – розмова про санкції.
- Останнього часу в інформаційному просторі – дуже мало повідомлень стосовно впровадження миротворчої місії ООН на Донбасі. Як проходить обговорення цієї ідеї?
- Зараз ми домовляємося про те, щоб це питання обговорювалося в Нормандському форматі на рівні політичних директорів. Обговорення відбудеться на наступному тижні у Берліні. Чи буде якесь просування – подивимося.
Проблема в тому, що Росія намагається свідомо блокувати та торпедувати цю ідею. Напрямок її дій полягає в легітимізації окупації на Донбасі та намаганні потім впихнути російський протекторат у вільну демократичну європейську Україну, що за визначенням неможливо. Також Росія спекулює тим, що не хоче вести субстантивних переговорів, намагаючись вказувати на вибори, які будуть наступного року в Україні.
Саме тому розмова з Австрійським головуванням в ЄС – як і що робити – вчора була дуже важливою.
Василь Короткий, Відень