7 червня 2018 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про Вищий антикорупційний суд». А вже 2 серпня 2018 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України оголосила конкурс на посади суддів Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати цього ж суду.
Сприяти Комісії у формуванні нового суду покликана Громадська рада міжнародних експертів. П’ять міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції, надали пропозиції щодо складу ГРМЕ, до якої увійшли: Аурелійус Гутаускас (Литва), Флемінг Денкер (Данія), Тед Зажечни (Канада), Мір'яна Лазарова Трайковська (Македонія), Лорна Харріс, сер Ентоні Хупер (Велика Британія).
Головою Громадської ради міжнародних експертів було обрано сера Ентоні Хупера. Понад двадцять років він працював адвокатом в Англії та Уельсі, займаючись обвинуваченням та захистом у багатьох кримінальних справах, зокрема, пов’язаних із корупцією. Майже десять років сер Хупер обіймав посаду судді Верховного суду Англії та Уельсу. Також був лордом-суддею Апеляційного суду, в якому спеціалізувався на цивільних і кримінальних справах. Сер Хупер також надавав дорадчу допомогу з питань реформування системи кримінальної юстиції на міжнародному рівні.
Сер Ентоні Хупер розповів про свої враження від конкурсу до Вищого антикорупційного суду та від України загалом.
- Які у Вас враження від пригоди (назву це пригодою), яка відбулась з вами тут, в Україні, впродовж останніх декількох місяців?
- Я прожив довге життя, але мені здається, що я не займався нічим настільки захоплюючим, як в Україні. Це вперше, наскільки мені відомо, в усьому світі, коли країна запросила групу міжнародних експертів для того, щоб допомогти з призначенням суддів. Я дуже радий, що був залучений до цього процесу.
Це вперше в світі країна запросила міжнародних експертів для того, щоб допомогти з призначенням суддів
- Спочатку у Вас було скайп-спілкування з членами ВККСУ, а вже пізніше зустрічі в Україні. Враження про членів Комісії не змінились з часом?
- Мені здається, що ми всі нічого не знали. Нам та членам ВККСУ не було відомо, з якими труднощами і проблемами доведеться стикнутися на цьому шляху. Але я розумів, що це буде дуже захоплююче, адже ніхто в світі такого ще не робив. Бути залученим для першого досвіду на міжнародному рівні – це захоплююче будь для кого.
- Чому Ви погодились на роботу в Україні і чи перед ухваленням цього рішення радились з кимось із рідних?
- Безумовно, я обговорював це зі своєю дружиною. Вона була захоплена цим проектом, так само, як і я. Вона приїжджала разом зі мною до Києва і зараз вона також в Києві вже майже тиждень. Моя дружина приїжджала також 27 грудня, тобто того дня, коли були оголошені результати екзамену. Вона провела 7 чи 8 днів в Києві, і, якщо чесно, я їй заздрю, тому що в неї було більше часу погуляти Києвом, ніж в мене. Вона просто закохалася в Київ.
- Як оціните спільну роботу ВККСУ і ГРМЕ та результат, який було отримано?
- На мою думку, це була дуже успішна спільна робота і, як я неодноразово вже казав, у нас – членів ГРМЕ, була повна співпраця з членами ВККСУ. Ми не могли отримати більше співпраці, розуміння і допомоги, ніж ми отримали від них. Я дуже вдячний пану Голові (ВККСУ Сергію Козьякову – Ред), заступнику Голови та всім членам ВККСУ. На мою думку, це була чудова командна робота та захоплююча пригода для всіх нас.
- Хто з членів ВККСУ вразив Вас найбільше і чому?
- Вони всі мене вразили, але очевидно, що Голова є дуже важливим членом Комісії, і ми з ним дуже тісно співпрацювали.
- Яке у Вас склалось враження про українських правників і суддів зокрема?
- Я зустрівся лише з кількома суддями. Ми повинні були ставити запитання суддям, з якими зустрічалися. Я не зустрічався з багатьма українськими правниками, тож мені важко сказати про своє загальне враження від українських правників чи суддів зокрема.
- Троє членів ГРМЕ – це представники англосаксонської системи права, а троє – континентальної. Зважаючи на це, чи побачили Ви відмінності у спілкуванні з кандидатами?
- Є багато суттєвих відмінностей. І це дивовижно, що ці дві системи права існують практично у всьому світі. Система загального права використовується у величезній кількості країн - Австралії, Новій Зеландії, Сингапурі, Гонконгу, Східній Африці, Нігерії, Данії, Великобританії, США, Канаді, на Карибських островах. Коли ми говоримо про іншу систему права, то вона також застосовується в багатьох країнах, в Європі, але також це основа системи права в Китаї і вочевидь є дуже багато відмінностей.
Певно, однією з основних відмінностей є те, що англосаксонська система права покладається на перехресний допит, на переконання, що правду можна відкрити, якщо дати можливість одній стороні провести перехресний допит іншої сторони, а також свідків. Отже, в системі загального права особа не має права на подання апеляції, яка існує в системі цивільного права. І це друга суттєва відмінність. Водночас, в Україні є сотні суддів, які працюють в апеляційній інстанції. В Англії й Уельсі, де населення становить 60 млн, є лише 40 суддів, які працюють в апеляційній інстанції і це суттєва відмінність.
- Яким чином відбуваються конкурси в апеляційні та касаційні суди у Великобританії?
- Знову хочу сказати, що мені невідомо про жодну іншу країну в світі, яка б була настільки прозорою в цьому аспекті, як Україна. Лише подумайте про це ‒ ми ставили запитання діючим суддям про їх майно, декларації, податкові справи. І все це можна подивитися на Youtube. На мою думку, це досить рідкісна ситуація. У Великобританії проводяться конкурси, але рішення приймаються в приватному, закритому порядку і ніхто не може подивитися їх на Youtube. Тому я вітаю Україну з цим.
- Що потрібно зробити, аби рівень довіри до судової системи України зростав?
- Це дуже складне запитання, однак я сподіваюся, що робота, яку ми провели в межах конкурсу до Вищого антикорупційного суду, зможе підвищити рівень довіри до судової системи. Але завжди важливо переконатися в тому, що судді, які не відповідають критеріям доброчесності, професійний рівень, яких недостатній, не працюють на цій посаді. Багато що потрібно зробити, щоб зменшити рівень корупції, але найважливішим завданням є забезпечення того, щоб судова система була незалежною, неупередженою і некорумпованою. Коли настане такий день, рівень довіри до судової системи збільшиться. Наскільки мені відомо, у Великобританії рівень довіри до судової системи на рівні 70 ‒ 75%.
Сподіваюся, що наша робота з відбору до Антикорупційного суду підвищить рівень довіри до судової системи
- Ви два роки працюватимете членом ГРМЕ. Що плануєте робити після спеціальних спільних засідань з ВККСУ?
- Чи сподобався Вам Київ?
- Я думаю, що це прекрасне місто і я сподіваюся, що буде зроблено все можливе, щоб зберегти ці прекрасні будівлі. Мені не буде прикро, якщо я побачу, що деякі з радянських будівель зникнуть, але архітектура ХІХ століття прекрасна. Ваші церкви, монастирі – це дивовижно.
Найбільш мене здивувала молодь в Україні. У них є багато мрій
- Що повинно відбутись, аби Вищий антикорупційний суд в Україні запрацював на повну потужність та давав бажаний результат для суспільства?
- Я думаю, перш за все потрібно допомогти новопризначеним суддям розібратися у законодавстві, яке стосується корупції, розслідування таких злочинів, суддівської етики. Наскільки я розумію, є велика кількість справ, які необхідно розглянути та ми би хотіли, щоб ці справи почали розглядати якомога швидше, без процедурних затримок. Є деякі ключові аспекти, що мають відбутися: у вас має бути дуже гарне НАБУ, також прокуратура, але я нічого про це не знаю. І я сподіваюся, що нові судді будуть виконувати ту роботу, яку вони повинні виконувати. Для того, щоб досягти успіху, у вас повинно добре функціонувати НАБУ, органи прокуратури та нові судді. Справи потрібно розглядати швидко. Мені здається, що під час одного із спільних засідань ми натрапили на справу, розгляд якої триває вже майже 13 років. Ураховуючи вказаний період часу, з моменту арешту до судового слухання повинно було пройти не більше року, хоча я маю надію, що навіть менше. Це амбітна мета, але що це говорить народу України, що немає бути так, що корупціонери роками не відповідають за свої вчинки, втрачаючи час суду. І по-друге, потрібно вилучати майно у корупціонерів, навіть якщо корупціонера відправляють до в’язниці. З часом він виходить з в’язниці, а все його майно на місці. Отже, справедливості досягнено не було. Таке майно потрібно спочатку заморозити, а тоді конфіскувати. І якщо суд зможе досягнути всього цього - тоді він досягне успіху.
Фото: Геннадій Мінченко, Укрінформ