Nord Stream 2 подала у Данії вже третю заявку на будівництво газопроводу
Про це йдеться у прес-релізі компанії.
"Сьогодні, через більш ніж два роки після подання першої заявки на отримання дозволу на будівництво (газопроводу "Північний потік-2" — ред.) за маршрутом через води Данії, Nord Stream 2 AG подала третю заявку" - йдеться у прес-релізі.
У компанії додали, що йдеться про маршрут газопроводу в територіальних водах Данії на південь від острова Борнхольм.
Водночас наголошується, що заявка подається відповідно до рішення данського енергетичного агентства від 26 березня 2019 року.
Як зазначили у Nord Stream 2 AG, територія на південь від острова Борнхольм, раніше була спірною між Данією і Польщею й тому недоступною для розробки будь-яких проектів. Пізніше обидві країни досягли домовленості, однак Варшава її досі не ратифікувала.
У компанії додали, що нині на розгляді данського енергетичного агентства знаходяться ще дві заявки від Nord Stream 2.
Раніше Рада Європейського Союзу затвердила зміни до Газової директиви ЄС, що дасть змогу поширити європейські норми на газопровід "Північний потік-2", який будують з Росії до Німеччини дном Балтійського моря.
Як повідомляв Укрінформ, транзитний контракт між Україною та РФ діятиме до 1 січня 2020 року. До цього часу Росія розраховувала побудувати газопровід в обхід України - Північний потік-2.
Проект передбачає будівництво нової нитки газопроводу від узбережжя РФ через Балтійське море до Німеччини на додачу до "Північного потоку", який вже діє. Як передбачається, потужність другої гілки “Північного потоку” становитиме 55 млрд кубометрів газу за рік, довжина - понад 1,2 тис. км. Загальна вартість проекту оцінюється в 9,5 млрд євро.
Чотири країни - Фінляндія, Швеція, Німеччина та РФ - схвалили будівництво трубопроводу. Данія наразі відмовила Газпрому та вимагає від компанії, що будує Північний потік-2, зробити оцінку екологічного впливу третього варіанту маршруту газопроводу, який проходитиме в ексклюзивній економічній зоні Данії.
Газопровід будує російський Газпром спільно з європейськими компаніями Engie, Uniper, OMV, Shell і Wintershall.
Україна виступає проти будівництва Північного потоку-2 через можливу втрату статусу транзитної держави. Крім того, противниками Північного потоку-2 є США, Польща і країни Балтії, які застерігають, що ЄС потрапить у залежність від російського газу. Втім у Німеччині заявляють, що проект економічний, а не політичний.
