Глава правлячої партії Німеччини висловилася на захист Nord Stream 2
Тези з інтерв'ю політика агентству dpa наводить таблоїд Bild.
«Лежить у нас до нього душа чи ні - ми стоїмо на боці цього проекту», - сказала Крамп-Карренбауер.
За її словами, газ для Німеччини є важливою альтернативою з огляду на відмову країни від вугілля й атомної енергії.
«Але також зрозуміло, що проект викликає побоювання і занепокоєння серед багатьох сусідніх країн, особливо в Україні та Польщі», - визнала голова ХДС, нагадавши, що Київ побоюється великих втрат доходів, якщо до Європи через Україну буде спрямовано менше російського газу.
Вона також нагадала, що проходження газопроводу українською територією є своєрідною страховкою для київського уряду.
Керівник ХДС зазначила, що канцлер Ангела Меркель «дуже сильно бореться за те, щоб гарантувати безпеку для України», та висловила сподівання, що нещодавнє ухвалення нової європейської газової директиви дасть європейським партнерам більше прав у цій сфері.
Прокоментувала Крамп-Карренбауер і позицію кандидата від блоку ХДС/ХСС на виборах в Європарламент Манфреда Вебера, який пообіцяв у разі обрання його президентом Єврокомісії докласти зусиль, щоб зупинити проект. Лідер партії нагадала, що Вебер завжди критично ставився до проекту. Втім, така позиція не шкодить ані йому, ані Меркель, яка підтримує газогін. Обидва політики – Вебер і Меркель – планують з'явитися разом на заході в Мюнхені 24 травня, в день європейських виборів.
Як повідомляв Укрінформ, транзитний контракт між Україною та РФ діятиме до 1 січня 2020 року. До цього часу Росія розраховувала побудувати газопровід в обхід України - "Північний потік-2".
Проект передбачає будівництво нової нитки газопроводу від узбережжя РФ через Балтійське море до Німеччини на додачу до "Північного потоку", який вже діє. Як передбачається, потужність другої гілки "Північного потоку" становитиме 55 млрд кубометрів газу за рік, довжина - понад 1,2 тис. км. Загальна вартість проекту оцінюється в 9,5 млрд євро.
Чотири країни - Фінляндія, Швеція, Німеччина та РФ - схвалили будівництво трубопроводу. Данія наразі відмовила Газпрому та вимагає від компанії, що будує "Північний потік-2", зробити оцінку екологічного впливу третього варіанту маршруту газопроводу, який проходитиме в ексклюзивній економічній зоні Данії.
Газопровід будує російський Газпром спільно з європейськими компаніями Engie, Uniper, OMV, Shell і Wintershall.
Україна виступає проти будівництва Північного потоку-2 через можливу втрату статусу транзитної держави. Крім того, противниками Північного потоку-2 є США, Польща і країни Балтії, які застерігають, що ЄС потрапить у залежність від російського газу. Втім у Німеччині заявляють, що проект економічний, а не політичний.
