Рада Європи і ПАРЄ стали заручниками Росії - нідерландський депутат
Про це йдеться у пояснювальній записці нідерландського парламентарія Марта ван де Вена до проекту доповіді Регламентного комітету ПАРЄ про бюджет і пріоритети Ради Європи на 2020-2021 роки, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
«Рада Європи і Парламентська асамблея на своє 70-річчя узяті у заручники країною-членом (РФ – ред.), яка відмовилася з 1 липня 2017 року здійснювати річні внески», - заявив нідерландський політик.
Він нагадав, що борг Росії перед бюджетом РЄ, з урахуванням 2019 року, становить близько 90 млн євро.
«Нині необхідно сказати, що багато країн-членів хочуть, щоб Російська Федерація не залишала Організацію, але сплачувала свої внески (поточні і додаткові) до бюджету Ради Європи згідно із своїми фінансовими зобов'язаннями. Відтак, може виникнути запитання: чи ці держави бажають поступитися принципами верховенства права і забути про те, що РФ нехтує своїми зобов'язаннями, узятими під час вступу? Особливо йдеться про неповагу до суверенітету і територіальної цілісності України», - наголосив ван де Вен.
За його словами, неприпустимо, коли «з політичних мотивів країна-член чинить бюджетний тиск на Раду Європи заради досягнення своїх цілей, скеровуючи організацію у прірву».
«Асамблея переконана, що бюджетний тиск, який чиниться на Раду Європи країною-членом, становить серйозні ризики і може дестабілізувати організацію та позбавити її ресурсів», - йдеться у проекті доповіді.
Нідерландський депутат також відзначив, що тиск Росії може призвести до ухвалення у Раді Європи незворотних рішень, які можуть ослабити організацію.
У документі нагадується: якщо РФ не сплачуватиме свої обов'язкові внески до бюджету організації, то це може призвести до позбавлення країни репрезентативних прав у Раді Європи і ПАРЄ.
Як повідомляв Укрінформ, 3 червня регламентний комітет ПАРЄ затвердив проект резолюції, яким пропонується внести зміни до регламенту, що може ускладнити накладання санкцій на російську делегацію та уможливити її повернення до ПАРЄ без виконання міжнародних зобов’язань.
17 травня Комітет міністрів Ради Європи на рівні глав МЗС на річній сесії у Гельсінкі підтримав позицію, що усі країни-члени мусять мати право брати участь у статутних органах організації, включаючи Парламентську асамблею, а також мають голосувати на виборах нового генерального секретаря Організації у червні.
Водночас, рішення Комітету міністрів ще має затвердити у червні ПАРЄ.
Росія у червні 2017 року вдалася до фінансового шантажу РЄ, пояснюючи це накладанням на її делегацію санкцій у ПАРЄ. Водночас, санкції щодо РФ в Асамблеї вже не є чинними від січня 2015 року. Натомість Росія спекулює цим питанням та не заявляє своїх делегатів на сесії Асамблеї.
Нині у Раді Європи діє потужне лобі на чолі із Німеччиною і Францією, яке намагається повернути РФ до ПАРЄ, незважаючи на несплату Москвою внесків до бюджету Ради Європи, порушення норм міжнародного права, продовження агресії проти України.
