Година Х для німкені Урсули фон дер Ляєн
Вечір вівторка для Урсули фон дер Ляєн, міністерки оборони ФРН, стане «годиною Х» – Європарламент буде голосувати за її кандидатуру на пост голови Єврокомісії.
Результат не береться прогнозувати ніхто. Наскільки драматично розвивалися події з вимушеною відмовою від ідеї «Spitzenkandidat» – єдиного кандидата, з раптовим «прольотом» кандидатур, які повинні були б претендувати на цю посаду, багатоденними «тьорками» керівників країн-членів ЄС, настільки ж запеклими були й дискусії, в поєднанні з глибокою задумою, що охопили після цього новообраних членів Європейського парламенту.
Багато з них стверджують, що ніколи раніше навіть не чули про фрау, якій пропонується зайняти ключову позицію в ЄС. Поява фон дер Ляєн перед ними з викладом позиції й ідей з приводу майбутньої діяльності – багатьох «не переконала». Німецькі політики в особі соціалістів, почасти лібералів і зелених, а також деякі навіть консерватори (до яких належить і сама «персона під питанням») сприйняли спущену їм «згори» пропозицію як афронт. І заявили, що не голосуватимуть за співвітчизницю. Це викликало чергову внутрішньополітичну кризу всередині ФРН із взаємними звинуваченнями і докорами партій. Але зараз – не про це.
Сьогодні для Урсули фон дер Ляєн буде важливий буквально кожен із 751 голосів євродепутатів. Якщо й вдасться їй заручитися більшістю, вона буде мінімальною. Заради того, щоб віддатися боротьбі без залишку, в понеділок фон дер Ляєн, яка очолює Міноборони ФРН, заявила, що в середу оголосить про свою відставку – не залежно від результату голосування.
Якщо голосування й провалиться, то, в принципі, фон дер Ляєн може отримати ще один шанс – Європарламент може провести повторне голосування в жовтні. А до цього часу в претендентки є час більш чітко сформулювати свою позицію і схилити на свій бік тих, хто вагається.
Якщо ж кандидатура все ж буде проголосована, то вперше в історії – Єврокомісію очолить жінка. Для Берліна це буде велика подія ще й тому, що до неї представник Німеччини, найбільшої країни в ЄС, був головою Комісії Європейського економічного співтовариства аж у далеких 1958-1967 роках, коли і ЄС ще в нинішньому вигляді не існував.
За якісь два тижні з моменту несподіваної номінації, 60-річна багатодітна мати може злетіти на самісінький верх європейської політичної ієрархії. Що стане дійсно сюрпризом для всіх, включно, без сумніву, й із нею самою – шефиня бундесверу навіть у євровиборах участі не брала. Однак в політиці Урсула фон дер Ляєн – аж ніяк не новачок.
БРЮССЕЛЬСЬКА ТРОЯНДА
Народилася Урсула Альбрехт 8 жовтня 1958 року в... Брюсселі, де її батько Ернст Альбрехт був на перших ролях у Європейському Співтоваристві вугілля й сталі, яке тільки но зародилось, а потім – в Європейському економічному співтоваристві. Саме з цих структур і утворився згодом Європейський Союз. Так що можна сказати, Урсула, яку батько вдома називав «трояндочкою», ввібрала в себе європейський дух із самого дитинства.
У Брюсселі вона провела перші 13 років свого життя і виховувалася в умовах двомовності – в німецько- та франкомовному оточенні (на володінні нею французькою як рідною, до речі, особливо наголошував президент Франції Еммануель Макрон, який гаряче підтримав кандидатуру фон дер Ляєн на пост президента ЄК).
Завдяки навчанню в Лондоні в кінці 1970-х (де вона вивчала економіку), відточила й англійську. До того ж, кілька років у 1990-х, коли займалася виключно дітьми (а їх у неї в шлюбі з професором медицини і аристократом Хайко фон дер Ляєном в період з 1987 до 1999 народилося цілих семеро!), жила в Каліфорнії.
З Брюсселя сім'я переїхала в Ганновер, Нижня Саксонія, уряд якої Ернст Альбрехт очолив. І політична кар'єра його дочки почалася пізніше саме в цій федеральній землі, де вона була міністром соціальної політики.
У велику політику фон дер Ляєн привела канцлер ФРН Ангела Меркель. В урядах Меркель, починаючи з 2005 року, фон дер Ляєн займала посади міністра у справах сім'ї, охорони здоров'я (що виглядає цілком логічним, бо вона – лікар за освітою) і оборони.
Ім'я Урсули фон дер Ляєн не раз миготіло в контексті можливих високих призначень. Їй пророкували місце генерального секретаря НАТО після завершення каденції Йенса Столтенберга. Ще раніше, в 2010 році, у себе в країні після несподіваної відставки федерального президента Крістіана Вульфа вона значилася серед кандидатів на посаду глави держави (просувала цю кандидатуру Меркель, але кандидатка не пройшла через опір в рядах власного консервативного блоку). Довго вважалося, що саме фон дер Ляєн Меркель намітила собі в наступниці.
Втім, Ангела Меркель підшукала собі іншу заміну (в чому, ймовірно, серйозно помилилася, але це вже тема іншої статті). Може через те, що у власній партії, Християнсько-демократичному союзі – Урсулу фон дер Ляєн недолюблюють. Так, вона входить до президії, але на пост віце-голови ХДС в грудні минулого року була переобрана з мінімальними 57,5% голосів. Біограф політика Даніел Гоффарт, який написав у 2015 році книгу «Канцлер у резерві: сходження Урсули фон дер Ляєн», бачить причину частково в тому, що вона не моталася, як інші, у вихідні по виборчих округах, а проводила час із сім'єю й займалася тим, що їй приносить задоволення.
Але не виключено, що, поставивши в грудні 2013 року фон дер Ляєн на чолі міністерства оборони, Меркель вирішила влаштувати своїй протеже «випробування», котре та не змогла б пройти.
НЕПРОСТА РОБОТА – ТЯГНУТИ БУНДЕСВЕР ІЗ БОЛОТА
Очоливши бундесвер, фон дер Ляєн стала першою в історії Німеччини жінкою на цій посаді.
Чи є виною тому застарілі проблеми у відомстві, загальна «розслабленість» європейських – і німецької, насамперед, – армій в умовах, як тоді здавалося, ослаблення зовнішньої загрози, або все ж – це некомпетентність у військових питаннях самої фон дер Ляєн (якій куди краще б підійшло крісло міністра закордонних справ), але за останні роки не критикував бундесвер тільки ледачий. Техніка – в гнітючому стані, боєготовність – залишає бажати кращого, закупівля техніки – з тяганиною і відповідним зростанням її вартості; в рядах військовослужбовців виявилися елементи правого спрямування і мали місце факти дідівщини; а тут ще й скандали, пов'язані з набором високооплачуваних позаштатних радників. Останнє в даний час розслідує профільний комітет Бундестагу.
Незважаючи на все це, Урсула фон дер Ляєн несподівано була перепризначена на другий термін у 2017 році. Жодному з її 17 попередників-чоловіків, які займали цей пост, не вдавалося протриматися на ньому так довго.
При цьому треба віддати їй і належне: фон дер Ляєн, на відміну від багатьох німецьких політиків, прекрасно розуміє необхідність підвищення обороноздатності армії й постійно вимагає підвищення витрат на ці цілі, що їй частково вдається. Хоча й не достатньою мірою, щоб довести військовий бюджет до обіцяних 2% ВВП. Вона також змогла домогтися скасування квоти в 185 тисяч військовослужбовців – і зараз німецька армія зростає чисельно.
Втім, не варто занадто переоцінювати роль її особистості в цій історії. Просто якраз на той період, в який вона керувала бундесвером, припали найактивніші роки боротьби з ІДІЛ, включно з участю в міжнародній коаліції, місії в Іраку, Малі; а в 2014-му відбулися анексія Криму та вторгнення на схід України.
РОЗУМІННЯ ЗАГРОЗ ЗІ СХОДУ
Урсула фон дер Ляєн, знову ж таки – на відміну від більшості інших німецьких політиків, не вважає за потрібне сором'язливо ховатися за слово «конфлікт», говорячи про Донбас, а відкрито називає це агресією.
Водночас, на Мюнхенській конференції з безпеки 2015 року голова бундесверу публічно підтримала відмову Німеччини надати Україні зброю, мотивувавши це тим, що «у Кремля з'явилося б виправдання для відкритого вторгнення в Україну». Нинішні ж дії Москви в Україні суперечать міжнародному праву – постійно підкреслює фон дер Ляєн.
У питанні санкцій – розділяє лінію німецького уряду про те, що заходи можуть бути скасовані тільки у разі, якщо будуть усунені причини, через які вони були введені.
Після Керченської кризи в 2018 році політик зробила чіткі заяви на адресу Кремля і виголосила вимогу звільнити незаконно затриманих українських моряків і суден.
У болючому для України питанні газопроводу «Північний Потік-2» – підтримки від фон дер Ляєн Києву чекати не варто. Тут вона цілковито стоїть на позиціях своєї нинішньої шефині Ангели Меркель: проект суто комерційний, жодної політики, повинен бути реалізований, а транзит через Україну – продовжений. У даному разі маємо привід пошкодувати про те, що на чолі ЄК не став таки, як очікувалося, німець Манфред Вебер, який під час передвиборних турів обіцяв зробити все можливе, щоб не дати проекту відбутися.
Про Росію фон дер Ляєн говорить у тому ключі, що Москва і Путін розуміють лише владність, що Європі слід вести діалог із Росією «з позиції згуртованості й сили». «Кремль не прощає слабостей», – заявила вона в Європарламенті 10 липня. При цьому (знову ж таки, як майже всі німецькі політики), Росія залишається сусідом Європи, з яким треба говорити (Путін вже висловив надію, що нова глава ЄК буде прагнути до відновлення відносин із Москвою).
Фон дер Ляєн не сумнівається, що Росія проводить агресивну зовнішню політику в Європі і являє собою загрозу не тільки для України, а й для країн Балтії, Польщі, в яких солдати бундесверу беруть участь в багатонаціональних батальйонах.
В цілому, Урсула фон дер Ляєн виступає за зміцнення НАТО і трансатлантичних зв'язків, активно відстоює єдність ЄС і вважає правильним зміцнення його оборонного компонента, підтримує діяльність європейського прикордонного агентства Frontex.
З багатьох питань, які входять до компетенції Європейської Комісії, чіткої стратегії у її можливого нового президента поки що немає. Що й не дивно: до подібного розвитку подій у своїй біографії вона не готувалася.
У чому не доводиться сумніватися, так це в тому, що Урсула фон дер Ляєн – переконана європейка (вся її сімейна історія говорить про це) та лібералка. Вона має величезну працездатність і енергію, високі «бійцівські» якості, що продемонструвала на займаних посадах в уряді, ведучи часом непрості й затяжні битви за свої ініціативи, незважаючи на опір (недарма її називали «модернізатором» Ангели Меркель).
Дуже відповідальна, послідовна й високоорганізована. Взяти до уваги хоча б те, що вона успішно змогла поєднувати плідну багаторічну роботу в уряді з функцією люблячої дружини і турботливої матері сімох дітей.
Яким Урсула фон дер Ляєн буде керівником на високому європейському посту, покаже час. Для неї ж це, безумовно, – вінець успішної кар'єри. І повернення до витоків, до Брюсселя.
Ольга Танасійчук, Берлін
