Як Європа складає “іспит температурою”
Доки в Україні дощило, Європу накрила друга хвиля аномальної спеки (перша була у червні). Цього тижня температурні рекорди було перевершено одразу у кількох країнах – Франції, Німеччині, Нідерландах, Бельгії, про що повідомляють західні ЗМІ. Стовпчики термометрів там піднімалися до 39-42 градусів за Цельсієм. Років 200 тому така спека викликала б тяжкі наслідки – неврожай, а за ним і голод. Але нині людство насолоджується перевагами глобалізації – проблеми з врожаєм хоч і очікуються, але дефіцитну продукцію легко імпортувати з інших країн. Але, звісно ж, станом на цей момент жителям Європи не позаздриш, тож Укрінформ дізнавався, яка там ситуація і хто з якими температурними рекордами зіткнувся?
“Екваторіальні” температури дісталися Західної Європи
Чи не найбільше від спеки нині потерпає Франція. За інформацією “Європейської правди”, 25 липня в Парижі була найвища із коли-небудь зафіксованих температур – 42,6 градуса за Цельсієм! Попередній рекорд (40,4 градуса) тримався з 1947 року. У зв’язку з надмірною спекою на території 20 французьких департаментів на півночі і північному сході країни вперше ввели найвищий, “червоний” рівень небезпеки. Станом на середу, 24 липня, у країні було зафіксовано п'ять смертей, а також 27 випадків вкрай тяжкого стану здоров'я, що пов’язують зі спекою. При цьому синоптики попереджають: температура в Парижі, долині Луари та виноробному регіоні Шампань зростатиме і сягне 43 градусів. Така погода загрожує не лише людям, а й історичним пам’яткам. Головний архітектор історичних пам’яток Франції Філіп Вілньов сказав, що через спеку може завалитися стеля собору Паризької Богоматері, бо після гасіння пожежі деякі конструкції досі залишаються вологими, а спека дуже швидко їх висушить, що й загрожує руйнуванням.
У четвер таку ж температуру у 42,6 градуса зафіксували і в Німеччині, у місті Лінген, розташованому на північному заході країни, передає DW. І це також новий температурний рекорд за всю історію спостережень.
У Нідерландах найвища температура була у четвер – 40,4 градуса. А у Бельгії стовпчик термометра досягнув 40,6 градусів – тобто, було найспекотніше з 1833 року. Як пише The Guardian, міста особливо вразливі до температурних коливань через феномен, який називають ефектом “міських теплих островів”, коли бетонні будівлі та асфальтові дороги поглинають тепло вдень і знову віддають його вночі, не даючи місту охолонути.
У Британії зафіксували високу, але ще не рекордну температуру – 38,1 градуса. Але країна досі не оговталася від минулорічної спеки. “Оскільки торік у нас була посуха, ґрунтові води та водойми не відновилися, тому становище набагато гірше”, – говорить Енн Ван Лун, гідролог з університету Бірмінгема, про що повідомляє The Wall Street Journal. Видання також зазначає, що спека та дефіцитні опади є токсичною комбінацією для фермерів і промисловості. Приміром, французький постачальник електроенергії Electricité de France SA припинив виробництво електроенергії на двох ядерних реакторах через високу температуру в річковій воді, яку використовують для охолодження реакторів.
Врожай очікується поганий, тож українські експортери вже “на старті”
Перша червнева хвиля аномальної спеки у Європі тривала недовго, тож трейдери прогнозували, що збитки, приміром, на зерновому ринку будуть незначними. А чого очікувати зараз, після нових температурних випробувань, Укрінформ запитав у експертів (і продовжить цю тему досліджувати у наступних публікаціях).
Микола Сирота, головний редактор сайту для фермерів Kurkul.com:
“Спека влітку 2019 року загалом посилює негативні тенденції осені 2018-ого, коли через несприятливу погоду у Європі зокрема скоротилися посіви озимого ріпаку – площі посіву виявились найменшими за останнє десятиліття. Також спека зменшує виповненість зерна ранніх культур, обмолот яких почали в ЄС. Єврокомісія вже знизила прогнози збору пшениці, ячменю та ріпаку. Високі температури зараз також можуть вплинути на урожай кукурудзи, оскільки у більшості країн ЄС вона вступила або вступає у фазу цвітіння. Спека знижує здатність до запилення, скорочує час цвітіння та викликає зменшення кількості зерен у качанах. Можлива й абортація (зупинка розвитку. – Ред.) частини качанів. Тому, хоча поки що аналітики дають стабільний прогноз урожаю кукурудзи, ймовірно, що ближче до осені його також буде знижено.
Слід зауважити, що ЄС – один з найбільших у світі споживачів пшениці, кукурудзи, ріпаку і ріпакової олії та багатьох інших видів сільгосппродукції. Скорочення виробництва може й не вплине суттєво на ціни на світовому ринку, але створить сприятливі експортні перспективи, перш за все, для країн Чорноморського регіону, де погодні умови сприяють отриманню одного з найвищих урожаїв зернових за останні роки. Тому Україна може використати цю можливість для диверсифікації експорту та часткового розв’язання логістичних проблем при вивезенні урожаю, перерозподіляючи транспортні потоки”.
Дарія Михайлишина, економіст Центру економічної стратегії:
“Надзвичайна спека може призвести до поганого врожаю овочів. Через вищу ціну в ЄC українські та неєвропейські виробники будуть експортувати більше в Європу, таким чином зменшивши продажі в своїх країнах, що відповідно спричинить підвищення цін в Україні. Схожу ситуацію ми мали цієї весни з цінами на цибулю: через поганий минулорічний врожай у Європі постраждали і українські споживачі”.
Юлія Горбань, Київ
