На виборах в Австрії перемагає партія Курца, популісти поступаються
Про це повідомив на прес-конференції у Відні міністр внутрішніх справ Австрії Вольфганг Пешорн, який очолює федеральну виборчу комісію, передає власний кореспондент Укрінформу.
Відповідно до цих даних, зі 183 мандатів у Національній раді ÖVP отримує 73. У порівнянні з виборами у жовтні 2017 року партія покращує свій результат майже на 7%.
Друге місце займає Соціал-демократична партія Австрії (SPÖ) з 21,5% (41 мандат) – це найгірший результат в історії колись найбільшої політсили країни (на попередніх виборах було майже 27%).
Третє місце посіла правопопулістська та проросійська Австрійська партія свободи (FPÖ) з 17,3% (32 мандати). Через корупційні скандали останніх місяців партія значно погіршила результат проти попередніх виборів, коли набрала 26% та увійшла в урядову коаліцію з ÖVP.
На четвертому місці опинилися "Зелені", які з 12,4% (23 мандати) тріумфально повертаються в парламент після невдачі на виборах 2017 року (3,8% при прохідному бар’єрі 4%).
Також проходить у нижню палату парламенту ліберальна партія "Нова Австрія" (NEOS), яка набирає 7,4% та отримує 14 мандатів (на виборах 2017-го було 5,3%).
Невелика опозиційна партія "Список Пільца" (JETZT), яка була у парламенті минулого скликання, не повторює результату попередніх виборів, набираючи 1,9%.
Разом із тим в оголошених МВС Австрії попередніх результатах не враховано майже п’ятої частини голосів виборців. Це пов’язано з голосуванням за допомогою так званих "виборчих посвідчень" (Wahlkarte) - спеціальних відкріпних талонів, які дозволяють голосувати на "чужих" дільницях, вдома (через стан здоров’я) або ж поштою, у т.ч. з-за кордону. На нинішніх виборах вперше для такого "дистанційного" голосування зареєструвалися понад 1 млн осіб.
Результат підрахунку цих голосів стане відомий лише наступного тижня: у понеділок буде підраховано результати "класичного" голосування поштою (Briefwahl), що становить найбільшу частину "дистанційного" волевиявлення. А в четвер, 3 жовтня, підрахують і ті бюлетені, які шляхом відкріпних талонів були вкинуті на дільницях не за місцем проживання.
Як повідомляв Укрінформ, у дострокових виборах до Національної ради Австрії 29 вересня брали участь 13 партій та політичних груп, вісім з яких були представлені на федеральному рівні, ще п’ять обиралися лише в окремих землях.
У списках виборців - понад 6,4 млн осіб віком від 16 років. 183 депутати Національної ради обиралися на 5 років. Вибори проходили за пропорційною системою з відкритими партійними списками шляхом прямого таємного голосування.
Очікується, що наступного тижня президент Австрії Александер Ван дер Беллен доручить лідеру партії, яка набрала найбільше голосів, сформувати уряд, після чого розпочнуться коаліційні переговори.
Дострокові вибори до Національної ради Австрії були призначені після того, як у країні виникла гостра політична криза, спричинена так званим "Ібіцагейтом", у якому був замішаний віцеканцлер, керівник Партії свободи Гайнц-Крістіан Штрахе та його соратник Йоганн Гуденус. На таємно відзнятому відео на Ібіці перед виборами у 2017 році австрійські політики від цієї правопопулістської партії, зокрема, обговорювали з "багатою росіянкою" фінансування в обмін на різні преференції після приходу до влади.
У результаті політичної кризи в країні розпалася коаліція, федеральний уряд на чолі з Себастіаном Курцем був відправлений у відставку, а на зміну йому - до проведення нових виборів - прийшов перехідний "уряд технократів" на чолі з першою жінкою-канцлером Брігіттою Бірляйн, яка доти очолювала Конституційний суд.
Згідно із законодавством, після проведення виборів 29 вересня канцлерка повинна подати президенту Австрії прохання про відставку уряду. Водночас глава держава вже повідомив, що доручить Бірляйн та її міністрам продовжувати виконувати обов’язки до формування нового кабінету.
