Як в ООН ухвалювалася резолюція щодо дотримання прав людини в Криму

Засідання Третього комітету Генасамблеї ООН (з гуманітарних питань), на якому розглядався проєкт резолюції щодо дотримання прав людини в Криму, відбулося 14 листопада в Нью-Йорку. Очікувалося, що Україна та всі демократичні країни проголосують «за» резолюцію, яку підготувала Україна та ще 39 держав, а Росія зі своїми сателітами й авторитарні режими – «проти». Проєкт резолюції «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна» представив на засіданні комітету заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця. Україна щороку, починаючи з 2016-го, готує резолюцію щодо дотримання прав людини в Криму, але цьогоріч проєкт передбачав низку нових положень та нюансів.

АГРЕСІЯ, ЗМІНА ДЕМОГРАФІЧНОЇ СТРУКТУРИ, АДВОКАЦІЯ...

По-перше, у тексті резолюції для оцінки ситуації в Криму вперше пропонується застосовувати термін «агресія».

Відповідно до резолюції ГА ООН «Визначення агресії» від 1974 року, агресією вважається «застосування збройних сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави». І жодне набуття території чи особлива вигода, отримана внаслідок агресії, не є і не можуть бути визнані законними.

По-друге, зафіксовано й засуджено зміну демографічної картини в Криму.

У своєму виступі Сергій Кислиця послався на звіт генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша, представлений у вересні 2019 року, в якому сказано: «Протягом 2014-2018 років 140 198 осіб змінили реєстрацію з регіонів Російської Федерації на «Республіку Крим» або «місто Севастополь».

«Російська Федерація проводить політику та практику, спрямовану на зміну демографічної структури в Криму», – ідеться в документі. При цьому уточнюється, що «окупаційна влада не може депортувати чи переміщати власне цивільне населення на окуповану територію».

Водночас нинішня політика та практика Російської Федерації викликають постійну загрозу та роблять неможливим проживання в Криму й змушують населення переїжджати з півострова.

По-третє, засуджено маніпулятивне використання поняття «терористична діяльність», яку приписують усім незгодним з окупаційним режимом.

Резолюція «закликає Російську Федерацію звільнити всіх українських громадян, котрі незаконно утримуються, та забезпечити їхнє безпечне повернення в Україну».

По-четверте, у проєкті міститься заклик до міжнародної спільноти продовжити «адвокацію», тобто активність інших країн та міжнародних організацій щодо звільнення українських політв’язнів.

По-п’яте, документ вдруге поспіль зобов’язує генерального секретаря ООН готувати доповіді для Генасамблеї щодо виконання резолюції. Уперше така доповідь була представлена Генсеком Антоніу Гутеррешем у вересні цього року.

РОСІЯ, ВЕНЕСУЕЛА, ЗІМБАБВЕ...

У своєму виступі на засіданні Третього комітету заступник глави МЗС України передбачив, що говоритиме Росія.

«Російський представник спробує переконати вас, що Крим є частиною російської території, і всі жителі Криму підтримують Росію, – сказав Сергій Кислиця. – Тоді на думку спадає просте запитання: якщо це так, то чому Росія продовжує дискримінувати й жорстоко поводитися з жителями Криму, порушувати їхні права та свободи? Чому вона переселила приголомшливу кількість власного населення у Крим?» Відповідь, за його словами, очевидна: «окупація Росії може тривати лише під дулом автомата».

Представник Росії, заступник постпреда РФ в ООН Геннадій Кузьмін приблизно так і говорив. Та, очевидно, через брак аргументів раптом перейшов на грубощі. Інформацію про порушення прав людини в окупованому Криму він нічтоже сум’яшеся назвав «маячнею» («брєдом»), хоча вона ґрунтувалася на вересневій доповіді генерального секретаря ООН. «Україна підносить ситуацію в Криму як такий собі збройний конфлікт, агресію, окупацію… – заявив російський представник. – Натискаючи на зелену кнопку («за» резолюцію), ви голосуєте проти територіальної цілісності Російської Федерації».

Постійний представник України при ООН Володимир Єльченко оперативно відреагував на звинувачення Росії, зауваживши, що Кузьмін назвав «маячнею» доповідь генерального секретаря ООН, образивши і генсекретаря, і всю Організацію Об’єднаних Націй, а також вдався до відвертих погроз на адресу представників комітету. «Це не повинно залишитися без реакції», – сказав Єльченко.

«Уперше бачу, щоб із трибуни Організації Об’єднаних Націй лунала пряма погроза делегатам, котрі висловлюють позицію шляхом голосування», – сказав у коментарі Укрінформу Сергій Кислиця.

Врешті за резолюцію проголосували 67 країн, проти – 23, утрималися – 82. Крім РФ, «червону» кнопку («проти») натиснули Вірменія, Білорусь, Бурунді, Камбоджа, Китай, Кот-д’Івуар, Куба, КНДР, Еритрея, Індія, Іран, Казахстан, Киргизстан, М’янма, Нікарагуа, Філіппіни, Сербія, Судан, Сирія, Уганда, Венесуела, Зімбабве.

Надалі, за процедурою, проєкт резолюції, схвалений комітетом ГА ООН, має бути винесено на розгляд Генеральної Асамблеї у грудні.

ОСНОВА ДЛЯ МАЙБУТНІХ СУДІВ

«Ця резолюція, – сказав у коментарі Укрінформу Сергій Кислиця, – значно сильніша від тих, що ухвалювалися раніше. Зафіксовано, що Росія є країною-агресорам, а це має велике значення для розгляду справ у міжнародних судових інстанціях, для багатьох юридичних і політичних рішень, які ухвалюватимуться протягом років і десятиліть, навіть коли окупація України закінчиться”.

Український дипломат поділився, що був приголомшений, коли Російська Федерація вдалася до прямої погрози: «Російський делегат заявив, що кожна «зелена кнопка» означатиме загрозу територіальній цілісності Російській Федерації. Я також був обурений тим, що він принизив генерального секретаря, назвавши озвучену інформацію «брєдом», адже резолюція значною мірою базується на доповіді Антоніу Гутерреша».

«У мене до Росії зустрічне питання, – продовжив Сергій Кислиця. – Якщо ця резолюція, як хоче показати Російська Федерація, настільки нікчемна, то навіщо ви вдаєтеся до погроз? Відповідь проста: Російська Федерація насправді перелякана і перебуває в паніці».

Заступник міністра закордонних справ України зазначив, що «наша база підтримки залишається стабільною». Росія навіть втрачає голоси. Торік проти резолюції проголосувало 26 країн, цього разу – 23 («віднялися» Узбекистан, Болівія і ПАР).

«Резолюція розглядатиметься на пленумі Генасамблеї у грудні. Можу уявити, до якого тиску вдаватиметься російська дипломатія, аби збільшити кількість голосів «проти», – додав Сергій Кислиця.

Постійний представник України при ООН Володимир Єльченко в коментарі Укрінформу відзначив важливість положень про зміну демографічної ситуації в Криму, зумовлену окупацією Криму: «Така фіксація дає змогу ставити питання про порушення Росією Женевських конвенцій, що є серйозним злочином. Це положення також використовуватиметься всіма майбутніми судами. Адже для суддів резолюція Генасамблеї – основоположний документ».

Володимир Ільченко, Нью-Йорк