Пожежі в Австралії: бездумність людей і велич людської самопожертви
Із вересня світ з жахом спостерігає за лісовими пожежами в Австралії, які охопили континент у таких масштабах, з якими людина, схоже, без допомоги природи вже не в силах впоратися. У перші вихідні 2020 року стурбовані австралійці навіть вийшли на масові протести, щоб висловити невдоволення кліматичною політикою прем’єр-міністру Скотту Моррісону. Оцінки наслідків пожежі нині дуже різняться. За інформацією австралійської філії Всесвітнього фонду дикої природи (WWF), вони такі: “Приблизно 1,25 мільярда тварин могли загинути прямо або опосередковано внаслідок пожеж, що спалили 8,4 мільйона гектарів по всій Австралії (еквівалентно площі Австрії)”, – йдеться у заяві голови австралійської філії Всесвітнього фонду дикої природи (WWF). У Мережі навіть з'явилися апокаліптичні «космічні» фото Австралії, ледь не повністю охопленої вогнем.
Та слід зазначити, що пожежі, за офіційними даними, спалили лише 1% території континенту. Біда у тому, що за минулий рік планета не раз потерпала від катаклізмів подібних масштабів.
Каліфорнія, Сибір, Бразилія і навіть Арктика... Людині зупинити стихію не під силу, і не лише в Австралії
Від масштабних пожеж упродовж другої половини 2019-го страждали й інші країни. Вчені вважають, причина для всіх одна – антропогенна, тобто діяльність людства, яке нещадно вирубує ліси, продукує все більші викиди вуглекислого газу в повітря. Це все викликає підвищення температури на планеті і як наслідок, масштабні пожежі.
Минулого року, у жовтні, американський штат Каліфорнія потерпав від пожежі, яка отримала назву "Кінкейд" і охопила понад 12 тисяч гектарів. Хоч пожежі в Каліфорнії – явище регулярне, але саме в 2019-му національна метеорологічна служба США вперше в історії оголосила «екстремальний» червоний рівень небезпеки через лісові пожежі в цьому штаті, і тоді було евакуйовано близько 200 тисяч людей. Науковці пояснюють, що в Каліфорнії в останні роки збіглося кілька факторів, які сприяють пожежам: надзвичайно високі температури повітря, сильні вітри, тривала посуха та зростання кількості населення.
Але значно більша за масштабами пожежа сталася в російському Сибіру – там вигоріла територія площею співставна з австралійською бідою – до 4,5 мільйона га. Після цієї пожежі вчені фіксували особливо велику концентрацію шкідливих речовин у викидах. За підрахунками Європейського центру середньострокових прогнозів погоди, за червень і липень 2019 року через лісові пожежі в атмосфері Землі стало на 100 мільйонів тонн СO2 більше, що співмірно з викидами Бельгії за рік.
Проте російські відповідальні органи не гасили сибірські пожежі свідомо. Це пояснювали тим, що вартість гасіння пожежі перевищувала розмір можливих збитків. А згідно з порядком, який діє в Росії з 2015 року, лісова пожежа організовано гаситься лише у випадку загрози населеним пунктам чи інфраструктурним об’єктам. Через це вчені б'ють на сполох, оскільки такі масштабні пожежі можуть позначитися на змінах клімату на європейському континенті, а особливо – на Крайній Півночі. Там, виявляється, лісові пожежі у період між травнем і жовтнем є звичним явищем, але цього року їхня інтенсивність та площа охоплення були незвичними, про що повідомляло BBC.
Вогнем були охоплені величезні території на півночі Канади, в Гренландії і в США, на Алясці. За одним лише Полярним колом супутники зафіксували цього року вже понад 100 особливо великих лісових пожеж. Всього ж їх число йде на сотні. Очевидні згубні наслідки таких масштабних пожеж для екосистеми регіону, адже у вогні зникають рідкісні види північних тварин, зокрема, манул, амурський тигр, сибірська кабарга (різновид оленів).
Сумною була і ситуація в Бразилії, де у сімох з 26 бразильських штатів цього року оголосили надзвичайний стан. За даними бразильського Інституту досліджень космосу (INPE), у 2019 у Бразилії було зафіксовано на 84% більше пожеж, ніж у 2018-му. Однією з причин вважається недолуга політика керівництва країни, зокрема, президента Жаіра Болсонару, який підтримав зміни в законодавстві, що дозволили 15% лісів Амазонії змінити статус на сільськогосподарські (фермери та лісоруби розчищають землю під посіви сільськогосподарських культур чи для випасу худоби). За підрахунками, через пожежі в Бразилії у атмосферу виділилося 228 мегатонн вуглекислого газу, що, за даними Служби моніторингу атмосфери імені Коперника, є найвищим показником із 2010 року.
Деякі види можуть просто не вижити
За оцінками дослідників Європейського центру середньострокових прогнозів погоди, з початку 2019 року і до кінця листопада через палаючі ліси в атмосферу загалом потрапило близько 6375 мегатонн CO2. Наприклад, у найбільшому місті Австралії Сіднеї у певний момент допустимі показники якості атмосфери були перевищені в 12 разів. Про те, чому в Австралії досі не можуть загасити пожежі, профільному виданню “Відкритий ліс” пояснював Сергій Зібцев, професор кафедри лісівництва та директор Регіонального Східноєвропейського Центру моніторингу пожеж на базі Національного університету біоресурсів та природокористування України:
“Причина – погодні умови. Коли більше 40 градусів у тіні, і така температура триває 10-20 і більше днів, або навіть місяці, а швидкість вітру становить 60-100 км на годину, то за таких умов жодні заходи не будуть дієвими. Таку ситуацію не може контролювати ніхто, навіть найкраще екіпіровані підрозділи Лісової Служби США у Каліфорнії, де пожежні підрозділи усіх відомств працюють в одній системі – Incident Command System. Пожежники Австралії, Канади та Південної Америки йдуть за рівнем підготовки відразу за ними. Але ні екіпіровка, ні підготовка за таких умов не допоможуть. Не можна застосувати авіацію – вода випаровується не долітаючи до землі. Наземні сили не посилають, бо висока небезпека. І саме восени (а там – навесні) в Австралії настали такі безпрецедентні кліматичні умови. У 2009-му теж було жарко і вітряно, але не так довго. А тут це затягнулося на 3-4 місяці... Тож єдиний варіант дій – рятувати людей”.
Але найбільшу загрозу пожежі несуть все ж таки для тварин. Від вогню та диму особливо страждають коали та кенгуру. У найчисельнішому штаті Австралії Новому Південному Уельсі, за попередніми даними, вогонь взагалі знищив третину коал і не менше третини їх середовища проживання. Всесвітній фонд дикої природи Австралії зазначає, що до 2050 року коали в цьому регіоні взагалі можуть вимерти, тож місцева ветлікарня Порт-Макуері розпочала збір коштів, щоб збудувати «ковчег коал».
Коал та кенгуру люди рятують як можуть – постійно евакуюють уражених вогнем, годують, дають знеболювальне, шиють спеціальні ковдри і сумки для дитинчат кенгуру. А днями міністр енергетики та навколишнього середовища штату Новий Південний Вельс повідомив, що австралійська національна служба парків та дикої природи організувала доставку їжі для тварин, що живуть у важкодоступних місцях, постраждалих від масштабних лісових пожеж. Їжу для тварин скидають з вертольотів.
Але якщо цим тваринам вимирання не загрожує, то для деяких пожежі можуть стати фатальними. За інформацією The Guardian, групи по збереженню довкілля стурбовані тим, що щонайменше 13 видам тварин загрожує вимирання. Вони закликали уряд надалі переглядати національні закони про навколишнє середовище, розпочате в 2019 році, для посилення захисту дикої природи.
Сильно постраждав унікальний за чистотою дикої природи острів Кенгуру, територія якого, як пише АВС, обвуглилася на третину. Пожежа спустошила тамтешній національний парк Фліндерс-Чейз, де проживають коали, кенгуру, рідкісні птахи та сумчасті.
«Такі місця, як острів Кенгуру, де значна частина ландшафту вигоріла по-справжньому однорідно і надзвичайно, може означати, що деякі види рослин та тварин... можливо, були повністю ліквідовані», – говорить Джон Войнарськи, заступник директора Центру відновлення видів, професор університету Чарльза Дарвіна. Даннарт (сумчаста миша) взагалі є ендеміком острова (тобто мешкає на обмеженій території), і за словами еколога фауни острова Кенгуру Пета Годжгенса, загибель навіть 20 цих сумчастих тварин вважається значною втратою.
Також учені непокояться за збереження інших рідкісних тварин острова – глянцевих чорних какаду (один з підвидів цих птахів теж обмежений островом), лігурійських бджіл (у чистому вигляді збереглися лише на острові) та коал.
Але поки одних тварин рятують всіма силами, інших навпаки, знищують цілеспрямовано. За інформацією ВВС, у штаті Південна Австралія внаслідок сильної спеки і посухи на континенті (пожежі тут ні до чого), верблюди стали агресивними і великими групами вриваються до помешкань людей у пошуках води. Тому було прийняте рішення їх відстрілювати, аби убезпечити людей...
Чому не все так катастрофічно, як ми думаємо
Щоправда, наскільки катастрофічними є масштаби пожежі, поки складно сказати. Андрій Закревський, експерт з енергетики та екологічний активіст, лектор курсу “Сучасна екологія”, говорить, що хоча багато тварин гине, але переважно це тварини з короткою тривалістю життя: комахи, невеличкі плазуни та інші. “Великі тварини вміють оминати пожежі, мігрувати. Завдяки сезонним пожежам відбувається зміна рослинності, природа сама навчилася зберігати ґрунт від виснаження – такий собі природне багатопілля. Звісно, що при зміні основних рослинних популяцій йде зміна домінуючих невеликих тварин, комах, грибів, але, як то не дивно, – види не зникають. ЗМІ вже забули про більш масштабну подібну зміну природної популяції, яка відбулася у Канаді та декількох північних штатах США всього три роки тому. Маленька комаха винищила хвойні ліси Північної Америки, почалися масштабні пожежі. Згоріло ціле місто, що обслуговувало видобуток нафти з нафтових пісків... Але вже зараз ліси – зеленіють, а екологічні активісти з подивом дізналися, що секвоя без пожежі погано розповсюджується – саме висока температура активує розростання прадавнього дерева”, – зазначає екоактивіст.
А тим часом Ігор Зацаревний, українець, який зараз мешкає в північному районі Сіднея, пише, що нерідко ситуація в Австралії подається перебільшеною. “Так, там, де домівки безпосередньо на шляху пожежі (1-5 км від пожежі) – там пекло. Але певні ділянки пожежники вгамовують і все обходиться. Так, багато, якщо не всі страшні фото і відео, що є в інтернеті та ЗМІ, це правда. Але знову – це все фото з локальних точок. За певної відстані від пожежі життя не змінилося. На власному прикладі – найближчі пожежі від мого району Сіднею були біля 10 км. Їх миттєво загасили. Ті пожежі, де "святий-Боже-не-поможе", десь кілометрів за 150-200. Життя триває так само як і до пожеж. Люди працюють, відпочивають, розважаються”, – переконує пан Зацаревний.
Він також розповів, що сильною стороною австралійців є взаємодопомога і волонтерство: “Пожежні – це місцеві святі і на них всі моляться. Коли проїжджає пожежна машина – люди, що йшли повз, аплодують стоячи. Як маленький відступ: на одну вакансію пожежного приблизно 900 претендентів, люті екзамени, а зарплатня – дуже середня. У пожежні йдуть не за грошима, а тому, що твоя праця має неабияке значення. В домівках, що поруч пожеж, висять плакати, щось на кшталт «заходьте, пожежники, наш дім – ваш, заходьте, мийтеся, поспіть, поїжте». Загальна увага та допомога стосується й тих, у кого дім згорів, або кого евакуювали. Важко знайти родину, що не переводила гроші на підтримку тих хто або постраждав, або гасить пожежі. Непоодинокі випадки, коли пожежний біля свого будинку, який би міг зберегти, рятував домівки сусідів”.
І ще. Нині ж ми спостерігаємо, як увесь світ переживає за долю австралійського континенту. Але чи зробить людство висновки, чи перегляне своє ставлення до нашої спільної планети? На жаль, поки що це питання здається риторичним...
Юлія Горбань, Київ
