Україну просять підняти в ПАРЄ тему захисту удмуртської мови в Росії
Про це повідомляє Idel-Ural.
"Ерзянський інязор Сиресь Боляєнь звернувся до голови української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи народного депутата України Єлизавети Ясько. У своєму листі головний старійшина ерзян просить винести на обговорення ПАРЄ тему дотримання прав фіно-угорських народів Російської Федерації", - йдеться у повідомленні.
Зазначається, що Боляєнь нагадав українському політику про самоспалення, яке вчинив науковець, заслужений діяч науки Удмуртської Республіки Альберт Разін, намагаючись у такий радикальний спосіб привернути увагу до катастрофічного становища, у якому опинився удмуртський народ в Росії.
Ерзянський лідер просить Ясько "використати високе становище для захисту фіно-угорських народів Російської Федерації, для захисту основоположних прав людини".
Серед іншого інязор пропонує доручити Комітету з правових питань та прав людини ПАРЄ вивчити обставини, за яких Разін був змушений вдатися до такої страшної форми протесту, а також за результатами моніторингу дати оцінку національній політиці Російської Федерації, дотриманню прав людини, зокрема і прав автохтонних фіно-угорських народів на здобуття освіти рідними мовами.
"Влада РФ прагне чимскоріше забути про самоспалення Разіна. Його політична маніфестація, його публічний спротив русифікації удмуртів – це вкрай неприємна для Москви тема. Разін спалив себе не заради співчуття, а для того, аби його смерть допомогла нам, фіно-угорським народам, привернути увагу до нашого вкрай тяжкого становища. Я звертався до естонської делегації у ПАРЄ. На жаль, відповіді так і не одержав. Тепер намагаюся домогтися реакції українців", – коментує своє звернення до Ясько ерзянський інязор.
Як повідомлялося, 10 вересня 2019 року удмуртський науковець, активіст національного удмуртського руху Альберт Разін здійснив самоспалення біля парламенту Удмуртської Республіки в Іжкарі (Іжевську). Поруч із ним були виявлені транспаранти, в яких він вимагав врятувати удмуртський етнос: "І якщо завтра моя мова зникне, то я готовий сьогодні померти".
У січні 2019 року Консультативний комітет Рамкової конвенції про захист національних меншин Ради Європи розкритикував Росію за національну політику. Експерти висловили стурбованість зростанням домінування російської мови при одночасній відсутності ефективної підтримки мов національних меншин.
Після заяви президента РФ Володимира Путіна про неприпустимість примусу вивчати нерідні мови державні мови національних республік федерації, крім російської, перестали бути частиною обов’язкової шкільної програми. Це викликало хвилювання в низці республік Поволжя: наприклад, представники татарської, башкирської, чуваської громадськості вимагали відстояти обов’язкове викладання їхніх мов, тому що в іншому випадку, на їхню думку, зникнення мов народів РФ може прискоритися.
