Лукашенку не подобається слово «карантин»: чим це обернеться для Білорусі і для самого нього

Білорусь сьогодні – одна з небагатьох країн, якої практично не торкнулися карантинні заходи. Все працює. Нічого не закрито. Якщо громадяни вживають якихось заходів перестороги – то це, переважно, їхня власна ініціатива.

Президент країни Олександр Лукашенко впевнений: страх перед хворобою є психозом. «В нашій країні жодна людина не померла від коронавірусу. Жодна! Вони померли від букета інших хронічних захворювань: серцево-судинних, легеневої недостатності, цукрового діабету…» – каже не публіку Лукашенко, рекомендуючи «травити» вірус горілкою (в день 40-50 грам, але не на роботі), лікуватися «трактором і полем»…

У президента – свої проблеми. У серпні призначено чергові вибори. Лукашенко – вічний президент – і не збирається цього статусу позбуватися. Разом з тим, чи не вперше, Москва виступить на виборах проти неслухняного «бацьки», який насмілюється гнути свою лінію. І цього разу вона співпадає з інтересами тих, хто заперечує перетворення країни на «федеральний округ» Росії. Лукашенко змушений змінювати риторику, шукати нових союзників, особливо стерегти від російського впливу свою вертикаль, яка на виборах у таких режимів вирішує все. А тут – коронавірус…

При цьому реальна, а не офіційна статистика «малює» дещо іншу картину. Ще 14 квітня в Білорусі було підтверджено більше 3 тисячі випадків зараження. Нині ж цифра перевалила за 7 тисяч, яку багато хто вважає заниженою в кілька разів.

За офіційними даними, станом на 22 квітня від коронавірусу в Білорусі померло 58 людей.

То що ж там насправді відбувається?

КОРОНАВІРУС: НАСКІЛЬКИ БІЛОРУСЬКА СИСТЕМА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ВИЯВИЛАСЯ ГОТОВОЮ

За словами експерта програми «Міжнародна і внутрішня політика» Українського інституту Майбутнього Ігара Тишкевича, слід розрізняти політичну риторику Лукашенка і реальну реакцію на загрозу. В Білорусі, каже експерт, наразі є два основних алгоритми щодо запобіганню поширенню коронавірусу. Перший – максимальна локалізація випадків. ДО 18 КВІТНЯ У КРАЇНІ ПРОВОДИЛИ ОБОВ’ЯЗКОВУ ГОСПІТАЛІЗАЦІЮ ВСІХ. Навіть не лише тих, у кого тест позитивний, а й усіх контактів першого рівня, а ще – осіб з найбільш небезпечних щодо ризику груп другого рівня. Приїжджала «упакована» бригада швидкої і без зайвих розмов везла в інфекційний бокс.

Приклад: у лютому в Білорусі виявили «нульового» пацієнта. Ним виявився іранський студент. Цей студент, розповідає Тишкевич, «нагуляв» у Мінську понад 200 контактів. І всі люди, включаючи носія, були з'ясовані й ізольовані протягом 8 (восьми) годин: студента поклали в лікарню о 19.00, а останній його контактер був ізольований о 4.00 ранку наступного дня.

Наказом білоруського МОЗ від 16 березня 2020 року, коли офіційно хворих коронавірусною інфекцією в країні було 60 осіб, на додаток до наявних ліжок в «інфекційках» пристосували в лікарнях, де це можливо було зробити. Загальну їх кількість за кілька днів довели до 4000 місць. Ще забезпечило близько 7000 місць ізоляції під контакти першого рівня, і близько 9000 місць в обсерваціях під контакти другого рівня. Крім того, медзаклади забезпечили двотижневим запасом лікарських засобів.

 «Але починаючи з 18 квітня, ситуація змінилася. Запрацював другий алгоритм. Тепер особи, які мають позитивний результат тесту, але хвороба в них протікає без симптомів, залишаються вдома. Це стосується й контактів першого рівня. В разі порушення режиму самоізоляції можна «влетіти» на штраф до 500 доларів в еквіваленті», – каже Ігар Тишкевич – білорус, який працює нині в Україні.

Важлива, якщо не ключова, деталь – загальний стан медицини в Білорусі. Він доволі високий. У 2012-2013 роках в уряді вирішили, що медичний туризм має приносити доходи державі. Нині Білорусь входить у ТОП-20 країн з пересадки органів (11-та станом на 2019 рік). «Загалом білоруські медики щороку проводять понад 600 складних операцій. А це означає, що пацієнт не тільки під час такої операції, а й у реанімації підключений до апарату штучної вентиляції легенів. Сьогодні новітніх апаратів ШВЛ в Білорусі понад 2 тис. штук на 9,5 мільйонне населення. До слова, це в співвідношенні до населення, в 3 рази більше, ніж в США, в 2 рази – ніж в Італії, і в 2,5 рази більше, ніж в Нідерландах.

«А ще є 1500 апаратів для наркозу, які в принципі можна налаштувати на ШВЛ», – стверджує Тишкевич.

Погоджується з колегою білоруський експерт Андрій Козакевич. «Система охорони здоров’я Білорусі досить непогано себе показала. Принаймні на даний момент, вона успішно справляється із зростанням кількості хворих. Ситуація під контролем, засобів захисту і медикаментів вистачає, місць в лікарнях також».

Ігар Тишкевич наголошує: «Озвучувалися дані тільки щодо тих, кого госпіталізували. А про загальну кількість хворих, в тому числі й тих, хто перебуває на самоізоляції, у МОЗ не повідомляли».

А ще, експерт взявся порівнювати ситуацію у Білорусі та Україні СТАНОМ НА 22 КВІТНЯ.

«В Україні виявили 467 нових випадків, у Білорусі – 558. Цифра, наче й більша, але порівняємо й кількість тестів за день. В Україні – 5523, у Білорусі – 6410. Відсоток тестів, які дають позитивний результат також приблизно однаковий: Білорусь – 8,65%, Україна – 8,46%. Утім, знову ж таки, маємо важливе «але». Населення в Білорусі складає 9,5 млн., в Україні, якщо вірити підрахункам Дубілета, приблизно 35-37 млн. А це означає, що коефіцієнт покриття тестами, щоб говорити про масштаб епідемії в Україні, принаймні повинен бути на 3,9 більше, аніж у Білорусі. А тепер уявімо, що в Україні робили б не 5523 тестів на день, а в 3,9 разів більше, себто – 21 539. За таких умов, число ймовірних хворих в Україні було б не 467, а більше – 1821. Далі – скільки тестів загалом зроблено в державі? В Білорусі – 114 995, а це 1,22% від популяції. Натомість, в Україні зроблено 67 520 тестів, що складає 0,18% від загальної популяції. Нарешті, якщо екстраполюємо такий же самий відсоток росту епідемії на українські масштаби, то число інфікованих має сягати 36 тисяч», – переконує експерт.

Втім, ми цілком можемо йому заперечити: в Україні діють жорсткі обмежувальні заходи, а в Білорусі – ні. Як це впливає на поширення зарази – це тема майбутніх ще досліджень.

При тому що й білоруські лікарі не надто оптимістичні. Журналісти білоруської служби «Радіо Свобода» поспілкувалися на умовах анонімності з лікарем реанімаційного відділення однієї з клінік Мінська. Наводимо головне: «У нас трохи більше ніж 20 ліжок для реанімації. Іноді є вільні, але пацієнти постійно надходять (…) Майже всі відділення «заповнені пневмонією». Усіх пацієнтів сортують між відділеннями. До одних передають тих, у кого коронавірусна пневмонія, а до інших – нез’ясовані випадки (...) Ми послуговуємося тими ж самими даними, які оголошують офіційно. Якщо хтось має інші, себто відмінні, то видавати їх заборонено. Але мої колеги та я вважаємо, що ОФІЦІЙНА СТАТИСТИКА ПАЦІЄНТІВ ЗАНИЖЕНА, ДЕСЬ У П’ЯТЬ-ШІСТЬ РАЗІВ. А додайте сюди безсимптомних пацієнтів (…) Лише в нашій лікарні з кінця березня було виявлено понад 350 підтверджених пацієнтів. І це лише одна невелика лікарня. У Мінську їх має бути близько 5 000. У загальнодержавному масштабі – ще більше».

ЯК РЕАГУЄ БІЛОРУСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО

1 квітня на сайті change.org з’явилася петиція до ВООЗ, щоби вони посприяли введенню в Білорусі карантину. Станом на 22 квітня звернення набрало понад 150 тис. підписів. «… в Республіці Білорусь відбувається повне ігнорування хвороби і неправильне інформування жителів», – йдеться в петиції.

З коментарів під петицією:

• «Я за скасування всіх масових заходів! Особливо, безглуздого нікому не потрібного параду! Ці кошти потрібно спрямувати на охорону здоров'я, забезпечити медиків всім необхідним», – пише користувач під іменем Dina Dina.
• «У мене дві дочки входять в групу ризику. Одна має діагноз «бронхіальна астма», а це хворі легені, друга – захворювання серця і діабет II типу. Я дуже боюся за них», – наголошує Тамара Єфременкова.
• «Я живу в Білорусі і вважаю, що потрібно вводити карантин», – переконує Інга Хазанова.
• «Що ж ти робиш, президенте? Економіка в ж… а так, хоч людей збережи», – скаржиться Олеся Хоменко.

Звісно, не багато, але є й такі коментарі:

• «А хто обслуговуватиме ферми і доглядатиме за полями, і майбутнім урожаєм – будемо голодувати?» – запитує Тетяна Субко.
•  «Аналізуйте статистику по захворюваннях за попередні роки. Маячня...» – докоряє підписантам Тетяна Танькова.

Є також результати дослідження, проведеного міжнародною групою вчених з 12 провідних університетів світу, включаючи Гарвард та Кембридж. Мета – з’ясувати, як жителі різних країн реагують на епідемію коронавірусу. Згадується там і Білорусь (офіційним дослідницьким партнером виступила Білоруська аналітична майстерня). Що там найцікавіше? Перше – частка респондентів, які вважають, що реакція країни на пандемію була недостатньою. В Білорусі таких аж 86%. Друге – довіра до офіційної інформації. 63% ОПИТАНИХ БІЛОРУСІВ НЕ ДОВІРЯЮТЬ ЦИФРАМ ВЛАДИ ЩОДО ЕПІДЕМІЇ. Третє – відвідування масових заходів протягом минулого тижня. Приблизно 75% респондентів Білорусі відповіли позитивно, себто – утримувалися від відвідувань масових заходів.

Ігар Тишкевич вказує на «фокуси» з інформуванням. «От, наприклад, наказ білоруського МОЗ. Для медиків там усе більш-менш зрозуміло, а от для пересічних громадян... Їм треба розтлумачити. На жаль, у МОЗ фахових комунікаційників мало, а тому й робляться потужні помилки. Знову ж таки, нещодавно перестали називати загальну кількість позитивних результатів, цифри – тільки по кількісті госпіталізованих, – обурюється експерт. – Так і маємо: спочатку загальна кількість хворих була 5700, потім ця цифра різко впала до 3600 (озвучували тільки госпіталізованих), а на початку цього тижня знову виросла до майже 7000 (знову почали надавати інформацію по всіх, тобто не тільки госпіталізованих). Читаєш і – можна з глузду з’їхати. І чим більше такого, тим більше недовіри до офіційних цифр і влади, і тим більше виникає природнє бажання захиститися будь-якими методами. А тому немає нічого дивного в тому, що серед білорусів побільшало число прихильників впровадження карантину. Але КАРАНТИНУ НЕ БУДЕ. НА ВИЩОМУ ПОЛІТИЧНОМУ РІВНІ СЛОВО «КАРАНТИН» НЕ ВЖИВАТИМУТЬ. ОБМЕЖУВАЛЬНІ ЗАХОДИ – ТАК, СОЦІАЛЬНЕ ДИСТАНЦІЮВАННЯ – ТАК, А КАРАНТИН – НІ».

Схожі думки висловив один з організаторів руху «Зубр» (молодіжний рух ненасильницького спротиву в Білорусі. – Ред.) Євген Афнагель. В коментарі службі-новин «Голосу Америки» білоруський активіст розповів, що цифрам, які надає МОЗ, майже ніхто в Білорусі не вірить. «Тому що у більшості жителів є знайомі, друзі, колеги або родичі, які захворіли коронавірусом. І ми вважаємо, що інфікованих набагато більше», – наголосив Афнагель.

ЩО БУДЕ З ПРЕЗИДЕНТСЬКИМИ ВИБОРАМИ У СЕРПНІ?

9 травня, День перемоги у Білорусі завжди відзначали масштабно, він є одним найважливіших ритуалів білоруської державної ідеології. А цього року – року президентських виборів – ще й дата ювілейна : 75 річниця перемоги над нацистською Німеччиною. «Це вже політичне питання. Лукашенко намагається продемонструвати частині свого електорату, що він нічого не боїться і тримає ситуацію під контролем. Подібне можна сприймати як невиправданий ризик, – каже Ігар Тишкевич. – Поки невідомо, в якому форматі проводитимуть парад. Можливо, в обмеженому. Адже це все одно небезпечно, в першу чергу, для військових. Наскільки вони ізольовані від зовнішнього світу – теж питання. Не виключено, що для них щось придумають, як, наприклад, для медиків, яким у Мінську під проживання виділили декілька готелів, аби вони не їздили додому і не розповсюджували інфекцію. Утім, повторюся, це не виправдано, ризик занадто великий. Але з точки зору політичної гри…»

Своєю чергою український політолог Олег Саакян вважає, що Лукашенко бачить в цій непростій ситуації можливість показати себе на контрасті з Путіним (в РФ, до слова, парад на 9 травня відмінили). «І таким чином – зміцнити власну вертикаль, а також свою популярність в РФ на фоні падіння популярності Путіна. Тут є тонкий розрахунок. В будь-якому разі, протягом найближчих кількох тижнів ми зрозуміємо – чи вдасться Лукашенку такий сценарій, чи Білорусі доведеться приймати жорсткіші карантинні мірі», – каже Саакян.

Білоруський журналіст Валерій Карбалевич вважає, що рейтинг Лукашенка за будь-яких розкладів залишиться без особливих змін. «ЯКЩО В ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ, СУСІДНІХ КРАЇНАХ ХТОСЬ ПОЧНЕ ЗВИНУВАЧУВАТИ ЛІДЕРІВ В СМЕРТІ ЛЮДЕЙ, ТО У НИХ Є ПОЛІТИЧНЕ АЛІБІ – СКАЖУТЬ, ЩО ЗРОБИЛИ ВСЕ, ЩО МОГЛИ, ВВІВШИ КАРАНТИН. У ЛУКАШЕНКА ТАКОГО АЛІБІ НЕМАЄ. Якими будуть наслідки для репутації в зв'язку з його позицією під час пандемії? Якими вони не були б, це не зможе порушити нинішній суспільно-політичний розклад. Ті, хто не любили Лукашенко, ще більше переконаються в своїх антипатіях. А його прихильники або нейтральний електорат залишаться при своїх думках щодо влади», – каже Карбалевич.

Ігар Тишкевич також вважає, що навряд чи щось зміниться. «На цю тему анекдот є. Дзвонить якось Обама до Лукашенка, і говорить: «Містере президенте, скажіть, як провести вибори, щоб перемогти, як ви, що порадите?» На що Лукашенко відповів: «Ну, а що тут радити, відправлю до тебе главу білоруського ЦВК Єрмошину, вона чародійка, вирішить будь-яку проблему».

Лукашенко йде на вибори одразу з кількома тезами, які раніше в білоруській політичній риториці не звучали.

• «Перший кейс – що незалежність Білорусі є пріоритетом, що Лукашенко не збирається бути «останнім президентом». Ці тези він активно просуває вже як мінімум рік. І воно працює. Це точка загальнонаціонального консенсусу. Навіть в опозиції немає чого цьому протиставити.
• Другий кейс – нафтовий контракт з РФ. Чотири долари за барель – бачте, таки дотиснули росіян.
• Третій – країна працює, поки увесь світ на карантині. ЯКЩО СТАВКА ЛУКАШЕНКА СПРАЦЮЄ І БІЛОРУСЬ НЕ СТАНЕ ЛІДЕРОМ СУМНОЇ СТАТИСТИКИ (АБО СИТУАЦІЯ НЕ НАДТО ВІДРІЗНЯТИМЕТЬСЯ ВІД ІНШИХ КРАЇН) ТА ДО ТОГО Ж НЕ ВБ’Є ЕКОНОМІКУ, ТО ЛУКАШЕНКО БУДЕ ТРІУМФАТОРОМ.
• Четвертий кейс – це розмови на геополітичні теми. Раніше такого не було. Раніше Лукашенко позиціонував себе як «місцевого господарника», мовляв, от ми сидимо у своїй Білорусі – не займайте нас. А зараз він починає розмірковувати, наприклад, про зміну світового балансу, а це вже інше».

Боротьба з кризою для Білорусі в майбутньому коштуватиме дорожче. Питання в тому, наскільки потужним у Лукашенка буде і фінансовий, і ресурсний запаси, щоб дотягнути до виборів, – розмірковує експерт. А також додає, що без російського фактору на виборах не обійдеться: «Вже зараз РФ активно скуповує площі у ЗМІ, лідерів громадської думки, щоби просувати ключову тезу: «Лукашенко з’їхав з глузду! Його алгоритм дій в боротьбі з коронавірусом приведе Білорусь до трагедії!» Росіяни усіляко намагатимуться зменшити легітимність Лукашенка навіть не в очах населення, а в очах номенклатури – керівників областей, районів. А це ті люди, котрі забезпечують Лукашенку результат виборів».  

Інакше з цього приводу висловився, кореспондент «Радіо Свобода» в Мінську Віталій Циганков. «А я не вважаю, що нічого не зміниться. Певний драматичний розвиток ситуації з вірусом може сильно погіршити ставлення до Лукашенка, особливо серед тих людей, яких соціологи називають «болотом». І кількість радикальних опонентів Лукашенка може збільшитися».

Погоджується з журналістом білоруський політолог Юрій Дракохруст. «Якою буде соціально-політична реальність, якщо вірус почне стрімко поширюється в Білорусі, це складно передбачити. Але очевидно, що це буде реальність нова, незрівнянна ні з чим, що було за попередні 25 років правління Лукашенка. Він ризикує тим, що ставлення до нього буде гірше, ніж ставлення до тих лідерів – як демократичних, так й авторитарних держав, які міркували: ми – як всі, Китай так робив, Італія так робила, США, Великобританія, які до нас претензії? Тож ЯКЩО БУДЕ НАЙГІРШИЙ СЦЕНАРІЙ, ТО ДУЖЕ БАГАТО БІЛОРУСІВ ЗВЕРНУТЬСЯ ДО ЛУКАШЕНКА: «І ЧОГО Ж ТИ НЕ СКАЗАВ НАМ, ЩО ТРЕБА ВДОМА СИДІТИ?» ЦЕ ЙОМУ МОЖЕ ДОРОГО КОШТУВАТИ». 

Мирослав Ліскович. Київ