Протести в США: що змінилося з часів вбивства Мартіна Лютера Кінга
Це триває вже другий тиждень, і кінця безпрецедентному безладу, який охопив США, не видно. Ще 25 травня в Міннеаполісі (США) під час невиправдано жорсткого затримання поліцією загинув від удушення 46-річний афроамериканець Джордж Флойд. Це спричинило масові протести, заворушення і сутички з поліцією – наймасштабніші з часів смерті легендарного американського правозахисника Мартіна Лютера Кінга в далекому 1968 році. У чотирьох десятках великих міст, у тому числі в американській столиці, була введена комендантська година. В деяких штатах посилили сили правопорядку підрозділами Національної гвардії. Більш як півстоліття американська демократія працювала над тим, щоб з расизмом в країні було покінчено раз і назавжди. Найбільшим доказом успіху слугував факт обрання 44-м президентом США темношкірого Барака Обами. Та як бачимо, сьогоднішня американська реальність – це протести, безліч розбитих вітрин та розграбованих магазинів по всій країні. І все це на фоні світової пандемії, в якій США тримає сумне лідерство та напередодні важливого історичного вибору американців – увесь цивілізований світ стурбований тим, куди піде найбільш впливова і потужна країна світу після президентських виборів 2020.
Коли від демонстрантів рятує секретний бункер і… Біблія, повернута «тилом»
За свідченням очевидців та репортерів CNN, що цілодобово ведуть репортажі з місця подій, по всій країні вже шосту добу поспіль продовжуються демонстрації, які з настанням темряви змінюються в багатьох містах актами вандалізму, за багатьма ознаками – добре організованими. Зокрема, комісар департаменту виконання покарань штату Міннесота Пол Шнелль заявив в неділю ввечері, що серед демонстрантів були помічені білі націоналісти, відомі правоохоронцям, які виступають в якості "агітаторів", що розпалюють ворожнечу та провокують натовп.
«Мирний протест, демонстрації, в яких бере участь безліч людей, слід відокремлювати від дій вандалів. У багатьох містах введено комендантську годину, але не скрізь її дотримуються. У Вашингтоні вдень численна демонстрація проходила безпосередньо біля Білого Дому. Увечері акти вандалізму – підпали, биття машин та вітрин були і в столиці, – інформує зі США наш співвітчизник Ігор Айзенберг.
За його словами, напередодні стало відомо, що принаймні в п'ятницю ввечері секретна служба, яка охороняє президента, евакуювала Дональда Трампа та його сім'ю до бункера під Білим Домом, де вони провели мінімум годину (востаннє бункер – а точніше, Президентський Центр з надзвичайних ситуацій – використовувався для убезпечення президента Джорджа Буша від атак терористів 11 вересня 2001 року. – Авт.).
Пізніше Трамп зібрався з духом та виступив із заявою в Рожевому саду побіля Білого Дому. Президент США заявив, що якщо губернатори штатів не зможуть впоратися з ситуацією, то він накаже американської армії навести порядок на вулицях згідно Закону про повстання від 1807 року, відповідно до якого президент може задіяти армію для придушення бунту. «Поки Трамп виступав у Рожевому саду, були чутні вибухи, крики та постріли – це військова поліція зачищала Лафайєт-сквері, що знаходиться поруч з Білим Домом, від мирних демонстрантів. – розповідає Ігор Айзенберг. – Зачищала за допомогою сльозогінного та перцевого газу, стріляючи гумовими кулями та застосовуючи грубу фізичну силу. Ця зачистка була проведена, оскільки президент виявив бажання вийти з Білого Дому і сфотографуватися на тлі «президентської» єпископальної церкви Святого Джонса.
Переказують, хтось із помічників тицьнув Трампу в руки Біблію, з якою він і виголосив короткий спіч та пафосно сфотографувався. Щоправда, не обійшлося без конфузу – усі світові ЗМІ обійшло фото Трампа, де він тримає Біблію… тильною до публіки стороною.
Місцеві єпископи були в шоці. «Я був вражений, спостерігаючи за демонстрантами в Лафаєт-парку, яких цькували газом і зачистили, щоб президент Сполучених Штатів міг зробити фотосесію перед єпископальною церквою Святого Джонса, з Біблією в руках. Це богохульство в реальному часі» – обурювався єпископальний архієпископ Центральної Флориди Грег Брювер. Єпископ Вашингтона Маріанн Едгар Бадді (в деяких протестантських церквах жінки уже можуть бути священниками. – Авт.) висловила солідарність з мирними демонстрантами, яких розігнали заради того, щоб президент здійснив свою «промоакцію».
До чого тут українські громадяни та рука Кремля
Тим часом безпосередньо у Міннеаполісі, де напередодні сталася трагедія, що спричинила протести, ледь не сталася інша. Водій автоцистерни на швидкості мало не в'їхав у натовп демонстрантів, які загородили ділянку автостради I-35W поблизу міста. За щасливим збігом ніхто не постраждав. Водій був побитий протестувальниками та заарештований поліцією за підозрою в умисному нападі. Ним виявився 35-річний етнічний українець на ім'я Богдан Вечірко. Деякі російськомовні ЗМІ та спільноти в соціальних мережах поквапилися розтиражувати інформацію про те, що хлопець – начебто емігрант, учасник АТО і колишній військовий ЗСУ. Завдяки Укрінформу, який не полінувався поцікавитися у Посольстві України в США про водія автоцистерни, виявилося, що «той» Богдан Вечірко – реальний громадянин Сполучених Штатів. З'ясувалося також, що він житель Міннесоти, водій транспортної компанії з Огайо. В Генштабі ЗСУ згадки про тезку-військовослужбовця в Україні назвали відвертими маніпуляціями. Пізніше українські ЗМІ, які включилися в трансляцію «смажених» фактів, назвали усе це звичайною плутаниною…
В цілому, коментуючи масштаб і радикалізм протестів, екс-радниця з національної безпеки в адміністрації Барака Обами Сьюзан Райс зауважила, що за масовими заворушеннями в Штатах може стояти Росія. "Є екстремісти, які намагаються контролювати протести, які відбуваються, і перетворити їх у щось зовсім інше. Росія могла підбурювати деяких з учасників демонстрацій і заворушень за допомогою соцмереж, а також профінансувати їх", – сказала Райс.
Телеканал MSNBC повідомив, що вже під час протестів Твіттер виявив фейкові акаунти, створені білими націоналістами, але замасковані під нібито приналежні до руху «Антифа», де закликали до вандалізму і грабунків: «Беремо все, що наше». Також повідомлялося про штучну організацію найбільш популярних повідомлень в мережі та створення системи хештегів з закликами до вандалізму. Звісно, Твіттер видалив усе, що знайшов, але швидше за все це крапля в морі.
Ігор Айзенберг переказує, зі слів губернатора Міннесоти Тіма Вальца та мерів міст Міннеаполіса та Сант-Полу, що у тих є серйозні підозри, що акти вандалізму організовані явно не громадськими активістами.
Пошук винних по-президентськи
У тому, що сьогодні відбувається в країні, Трамп вже традиційно звинувачує телеканали CNN, MSNBC, газети Нью-Йорк Таймс і Вашингтон Пост, "fake news", рух "антифа" (погрожував оголосити його терористичною організацією) та "радикальних лівих". А от дечого іншого він, звісно, не бачить.
Журналісти CNN зі своїх джерел в Білому Домі стверджують, що помічники президента США неодноразово намагалися пояснити Трампу, що протести не стільки проти нього особисто, як через більш загальні, системні проблеми, пов'язані з расовою нерівністю в країні. Більш того, у приватному порядку консультанти Трампа скаржилися журналістам на його твіти, які лише підливали масла у вогонь і без того вибухової ситуації.
Політичний аналітик CNN і радник чотирьох президентів США Девід Герган заявив, що «післябункерна» промова президента Трампа в Рожевому Саду запам'ятається з «неправильних причин». Мовляв, у кризові моменти лідер зобов'язаний об'єднувати людей, а не ділити їх. «Я ніколи не чув, щоб президент під час кризи підбурював людей до насильства», – сказав він.
Звісно, що головний конкурент Трампа на майбутніх президентських виборах Джо Байден різко засудив Трампа за "непрезидентську поведінку", за повну відсутність лідерських якостей і здатності об'єднати людей, щоб вивести країну з важкої кризи, в якій вона перебуває останнім часом. Він дав інтерв'ю телеканалам CNN і MSNBC, а в рекламних блоках на ТВ стали частіше з'являтися його передвиборчі ролики, де звучать до єдності країни на основі спільних цінностей.
За середніми результатами травневих національних опитувань, які узагальнює аналітичний ресурс RealClearPolitics, Трамп наразі відстає від Байдена на 6 пунктів. У 2016 році на цей самий час до виборів (20 тижнів) конкурентка Трампа Хіларі Клінтон лідирувала з різницею у 2 пункти. Сьогодні, за даними RealClearPolitics, дії Трампа не схвалюють 54% опитаних громадян, підтримують – 44%. І примітно, що за останній місяць приріст «несхвалення» Трампа склав 9,5%, у той час коли підтримка виросла лише на 5%.
«Рейтинг схвалення Трампа зараз знаходиться в діапазоні 40-50%, і, виходячи з історичної поведінки президентських рейтингів, – без урахування будь-яких обставин, притаманних Трампу, – його рейтинги (а це звичайні середні показники), з однаковою ймовірністю можуть як рости, так і падати. Найближчим часом ми побачимо, куди вони рухатимуться», – коментує Нейт Сільвер, засновник і головний редактор FiveThirtyEight, ресурсу, який веде інтерактивний трекер рейтингів Трампа.
І взагалі, що це з іконою демократії сталося?
Нинішні заворушення в США є реакцією на проблеми, які завжди існували в США, стверджують українські спостерігачі. «Перш за все, звісно, треба говорити про расову проблему, яку часто називають "первородним гріхом" Америки. Не можна не відзначити помітного прогресу у вирішенні расової проблеми за останні десятиліття – нині багато афроамериканців отримали можливість здобути гарну освіту і роботу, а деякі з них поступово опинилися на помітних посадах, але проблема нікуди не зникла», – пояснює глибинні причини американських протестів Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень. Хоча він стверджує, що причина протестів не є суто расовою – поза сумнівом, вона має соціально-економічну природу. Багато афроамериканців в США не можуть вирватися з бідності – у відсотковому відношенні безробіття серед них значно вище. Варто згадати, що класичний американський расовий бунт (riot) не є чимось незвичайним. Тільки за останні роки вони мали місце в Шарлотті, Балтіморі, Фергюсоні та інших містах США. Тобто, нинішній сплеск гніву і насильства стався аж ніяк не на порожньому місці. На жаль, поточний момент сприятливий для екстремістів усіх штибів.
«Загалом це накладається на помітну політичну поляризацію всієї країни в останні роки. Все почалося з восьми років президентства Барака Обами (переобраний на другий строк у 2012 році. – Авт.). Якщо частина країни сприйняла це як свідчення прогресу, то інша частина – як образу, парадокс, не бажаючи миритися з фактом присутності чорної людини в Білому домі», – схильний вважати Володимир Дубовик.
Політолог-міжнародник Андрій Бузаров в ефірі каналу "Україна 24" каже: "Я майже глибоко впевнений, що певні радикальні угруповання в США скористалися ситуацією. Те, що афроамериканці стали проти політики – це одне. Але по факту ми бачимо, що ліворадикальні та праворадикальні організації, які в США існують, також приєдналися до протесту. Тому будь-яка людина, яка глибоко вивчає політику США, прекрасно розуміє, що це не просто протест афроамериканців, а протест внутрішньополітичний. Не виключено, що хтось стоїть за праворадикальними та ліворадикальними угрупованнями". Хоча не можна відкидати думку аналітиків, які вважають, що головною рушійною силою протестів в США усе ж є почуття відчаю та безвиході, породжені економічними та соціальними проблемами. В інтерв'ю протестантів часто доводиться чути: ми протестуємо, але нас ніхто не чує…
Оксана Поліщук, Київ
Перше фото: Getty Images
