Під час роботи у Дрездені Путін співпрацював з терористами – книга-розслідування
Уривок з книги Кетрін Белтон «Люди Путіна. Як КДБ повернув собі Росію і перейшов у наступ на Захід» (Putin's People: How the KGB Took Back Russia and Then Turned on the West), яка надійшла у продаж у червні, опублікувало впливове видання Politico.
«Дрезден був місцем зустрічі членів «Фракції Червоної Армії» (RAF, ліворадикального терористичного угруповання з ФРН – ред.) з КДБ і Штазі», - цитує видання автора книги.
Крім того, приблизно в той час, коли Путін прибув працювати до Дрездена, Західна Німеччина стала найважливішим джерелом контрабанди технологій і високотехнологічних товарів до СРСР і НДР, пише Кетрін Белтон. «Дрезден був одним з пунктів розкрадання секретних технологій Заходу, які СРСР не міг імпортувати через ембарго. У Дрездені був завод Robotron, де клонували комп'ютер IBM. З цим заводом пов'язано багато угод, які задокументовані німецькою владою», - відзначає автор.
Через багато років, коли Путін став президентом Росії, керівник зовнішньої розвідки східнонімецької Штазі Маркус Вольф і колишні колеги Путіна з КДБ подбали про те, щоб про його діяльність у Дрездені ніхто не довідався. Але розмови автора з анонімними джерелами в КДБ підтвердили: на той час вважалося, що офіційно ухвалені твердження Путіна відігравали лише певну роль. «Ці дані свідчать про те, що роки Путіна в Дрездені, можливо, були безцінною підготовкою в його роботі, сіючи хаос в західній політиці сьогодні. І одне повідомлення з перших уст також говорить про те, що применшення діяльності Путіна в Дрездені було прикриттям для іншої місії - тієї, що знаходиться поза межами закону», - зазначає видання.
У битві за імперію між Сходом і Заходом радянські служби безпеки давно застосовували так звані активні заходи, щоб зірвати і дестабілізувати західні уряди.
«Заблокований у холодній війні, але розуміючи, що суттєво поступається технологічно, щоб виграти будь-яку війну, Радянський Союз відчув силу у використанні дезінформації, у фальшуванні чуток у ЗМІ, щоб дискредитувати західних лідерів, убивстві політиків та в підтримці войовничих організацій, які розпалювали б війни у країнах, що розвиваються, таких як на Близькому Сході та в Африці, і підірвали б і посіяли розбрат на Заході», - зазначає видання.
Зокрема, називають такі організації, як «Народний фронт визволення Палестини», «Фракція Червоної армії», членів якої судили за теракти проти військової бази США у Рамштайні на південному заході Німеччини в 1981 році та за спробу вбивства американського генерала. Крім того, це терористичне угруповання організовувало вбивства голови Deutsche Bank в 1989 році та керівника технологічної компанії Siemens в 1986 році, обидва підтримували політичні позиції або займалися діяльністю, яка створювала виклики радянському режиму. Діями та озброєнням бойовиків цієї організації керували офіцери КДБ з Дрездена, де служив у той час Путін.
Навіть дії Путіна в Україні в 2014 році Белтон пов'язує з Дрезденом і отриманою ним у НДР психологічною травмою.
Автором книги про Путіна є колишня московська кореспондентка Financial Times Кетрін Белтон, яка прожила в Росії 16 років. Книга побудована як журналістське розслідування: з безліччю посилань і джерел, більшість з яких, щоправда, залишаються анонімними. У ній російські співробітники спецслужб, бандити, олігархи, чиновники, політемігранти постійно обмінюються ролями. Незмінними залишаються боротьба за владу і ресурси, виведення російських капіталів на Захід, у тому числі для боротьби із Заходом. Не тільки російські, але й західні герої книги постають безпринципними і жадібними до грошей.
Книга Белтон стала бестселером, її захоплено приймає критика. Зокрема, Times і Financial Times називають її кращою книгою про сучасну Росію, Путіна і його оточення. Guardian порівнює «Людей Путіна» з романами Джона ле Карре, називаючи її до дрібниць вивченою анатомією путінського режиму. Spectator пише, що автор не тільки задокументувала сходження апаратника з КДБ на вершину влади, а й простежила, як його оточення здійснило рейдерське захоплення всієї країни та її фінансів.
