Проросійські партії Латвії вперше за 11 років програли вибори в Ризьку думу
Про це повідомляє сайт національного телерадіомовлення LSM, передає Укрінформ.
Повідомляється, що за підсумками виборів владну коаліцію спробують створити 4 фракції. Про це після зустрічі депутатів від блоку «Розвиток/За!» - «Прогресивні» (26,2%; 18 депутатських мандатів) і «Нової Єдності» (15,2%, 10 мандатів) заявив Мартиньш Стакіс, висунутий кандидатом у мери від двох цих політсил. Вирішено долучити до коаліції також блок «Національне об'єднання» - «Латвійське об'єднання регіонів» (9,6%; 7) і «Нову консервативну партію» (6,4%; 4). У підсумку це дасть надійну для ухвалення рішень більшість у думі - 39 голосів із 60.
Глава уряду Латвії Кріш`яніс Каріньш зазначив, що в Ризі при владі тепер будуть партії коаліції, які є владними й на національному рівні, що дозволить налагодити краще співробітництво між самоврядуванням у столиці та центральними органами влади.
Найбільшої поразки зазнала партія «Saskana/Злагода» (16,9%), у якої тепер буде 12 мандатів замість 21, як у думі попереднього скликання. Причиною цього став розкол у партії та очолюваній нею коаліції після корупційних скандалів навколо ризького керівництва «Злагоди», до яких виявився причетним і Ніл Ушаков, мер Риги у 2009-2019 роках. З весни 2019 року Ушаков став євродепутатом від Латвії. Під час виборчої кампанії він у соцмережах висловлював підтримку протестувальникам у Білорусі та російському опозиціонеру Олексію Навальному. Вважається, що це також могло відвернути від «Злагоди» частину потенційного російськомовного електорату Риги.
До Ризької думи також пройшла партія «Честь служити Ризі» (7,7%; 5), яка в 2019 році вийшла з блоку зі «Злагодою». Глава цієї місцевої партії Олег Буров з 2019 року виконував обов'язки мера Риги. В цей час він не раз брав участь у заходах, організованих Посольством України та українською громадою Латвії, а також у заходах під час візиту до Риги Президента України Володимира Зеленського.
Уперше за останні роки до міської Думи пройшла маргінальна прокремлівська партія «Російський союз Латвії» (6,5%; 4).
Вибори, які відбулись, були позачерговими. Тепер термін повноважень Ризької думи замість звичних чотирьох років становитиме майже п'ять - це передбачено ухваленими в лютому 2020 року поправками до закону про вибори дум у містах республіканського значення та крайових дум.
