Шість країн засудили утиски свободи слова у Білорусі
Укрінформ
Постійні напади на журналістів та інші утиски свободи слова у Білорусі викликають глибоке занепокоєння міжнародної спільноти.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це йдеться в оприлюдненій 24 вересня заяві виконавчої групи Коаліції за свободу ЗМІ, до якої входять Канада, Німеччина, Латвія, США, Нідерланди та Великобританія.
“Підписанти висловлюють своє занепокоєння тривалими нападами на свободу слова, що відбуваються навколо президентських виборів у Білорусі 9 серпня. Свобода ЗМІ - важлива складова демократичних суспільств та є необхідною для захисту прав людини й основоположних свобод”, - зазначається у заяві.
Підписанти стурбовані “достовірною інформацією про те, що білоруська влада переслідувала, жорстоко побила, затримала та позбавила акредитації журналістів та інших працівників ЗМІ, які висвітлювали виборчу кампанію й протести”. “Очевидно, що ці репресії спрямовані конкретно проти журналістів з метою позбавлення білоруського народу права на свободу думки й вираження”, - наголошується у документі.
У заяві також звертається увага на неприпустимість вимикання інтернету, “що обмежує свободу ЗМІ та заважає журналістам й правозахисникам повідомляти про порушення прав людини”. “Вимкнення впливають на усіх користувачів, непропорційно шкодячи жінкам, дівчатам та меншинам, а також можуть порушувати права людини й основоположні свободи, в тому числі право на мирні демонстрації та свободу думки, вираження й об’єднання, які формують основу демократичних суспільств. Люди потребують доступу до вільних ЗМІ для отримання точної інформації та аналізу, що дозволяє тримати уряд підзвітним”, - стверджують підписанти.
З огляду на це владу Білорусі закликають “гарантувати свободу ЗМІ, утриматися від вимкнення інтернету та поважати права людини”. “Журналісти й інші працівники ЗМІ у Білорусі мусять мати змогу виконувати свою роботу без страху затримання, розправи чи обмежень (онлайн чи офлайн), що суперечитиме праву на свободу слова. Несправедливо затримані журналісти й інші працівники медіа повинні бути негайно звільнені. Відповідальні за напади на журналістів та співробітників ЗМІ мусять бути притягнені до відповідальності”, - підсумовується у документі.
Як повідомляв Укрінформ, 23 вересня Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС та Україна, вступив на посаду президента Білорусі на новий термін. Інавгурація не була анонсована заздалегідь, що стало несподіванкою для журналістів і білоруського суспільства. Крім того, відповідно до закону «Про президента Республіки Білорусь», церемонія прийняття присяги мала транслюватися по телебаченню і радіо. Однак, за даними білоруських опозиційних ЗМІ, під час інавгурації держканали показували серіали.
Після таємної інавгурації в містах Білорусі розпочалися нові акції протесту, які силовики жорстко розігнали. Для розгону демонстрантів у Мінську силовики застосували водомети.
За даними правозахисного центру «Весна» на протестних акціях у Білорусі у вересні затримали понад 260 осіб.
