Організація Чорноморського економічного співробітництва була заснована в 1992 році в Стамбулі, головною її метою є розвиток взаємовигідного економічного співробітництва та торгівлі в регіоні. До складу організації входять 12 країн: Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Сербія, Туреччина та Україна.

Наступного року добігає кінця другий термін перебування на посаді генсека ОЧЕС грека Майкла Хрістідеса. Україна вперше за історію існування організації висуває на цю посаду свого кандидата – заступника міністра закордонних справ України Василя Боднара.

З ним ми й розмовляємо сьогодні.

- Пане Василю, ви були представником України при ОЧЕС (2015–2017 рр.), нині змагаєтеся за посаду генсека цієї організації. Розкажіть, будь ласка, який інтерес нашої держави в цьому?

- Ми прагнемо сприяти конструктивним змінам у регіоні, зокрема в економічному плані, що є особливо актуальним в умовах пандемії коронавірусу. У нашій країні інтерес до ОЧЕС доволі низький, і дарма. Наразі важливо сконцентруватися саме на реалізації економічних проєктів, що в свою чергу сприятиме зниженню градусу напруги та дозволить вибудувати відповідну взаємодію між країнами Чорноморського басейну.

На сьогодні механізми ОЧЕС не використовуються повною мірою через наявні розбіжності, конфлікти, заполітизованість у регіоні. ОЧЕС доволі конфліктна політично: на дванадцять країн – шість конфліктів. Ми виходимо з ініціативою про те, щоб знаходити спільні точки дотику, принаймні для більшості країн, у неконтроверсійних напрямах співпраці на основі спільних інтересів та принципів міжнародного права.

- Ви зауважили про шість конфліктів. І в більшості з них агресор – Росія, з якою ми перебуваємо у стані війни. Де той майданчик чи окремі проєкти в Чорноморському регіоні, де ми взагалі можемо якось співпрацювати з РФ?

- Я б не говорив про співпрацю з Росією та й узагалі про її зацікавленість в економічному розвитку нашого регіону. Яскравим свідченням цьому є агресивна політика РФ, окупація і мілітаризація Криму й Абхазії, продовження війни на Донбасі, постійне брязкання зброєю. Навіть кандидатом від РФ на посаду генсека висунули колишнього багаторічного посла у Венесуелі. На Чорноморський регіон – фахівця з Латинської Америки! Взагалі не розглядаю цього кандидата як конкурента.

Є значно сильніший кандидат від Румунії – колишній міністр закордонних справ. Думаю, з ним якраз матимемо чесне змагання за ідеї, котрі зможуть об’єднати регіон у економічному плані.

Звісно, ми не зможемо одразу все вирішити, налагодити мости, які дадуть можливість уникнути суперечок, але якщо почнемо пошук нових сфер регіональної співпраці, це стане вигідним для всіх або принаймні для більшості держав-членів.

Не йдеться про те, що ми співпрацюватимемо з Росією в ОЧЕС, мова йде про реалізацію проєктів, які будуть неконфліктними для більшості учасників організації. Якщо з 12 членів лише Росія блокуватиме такі ініціативи, то це буде її відповідальність.

Ми ж виходимо з позитивним порядком денним у цьому питанні й пропонуємо його партнерам з ОЧЕС. Вважаю цей підхід конструктивним.

- Водночас Росія часто на таких міжнародних майданчиках чинить завуальовані спроби легалізації окупованих територій. Ймовірно, активізація діяльності ОЧЕС, наприклад у сфері туризму чи захисту історичної спадщини Чорноморського регіону, буде вкотре використана для легалізації окупації Криму. Чи є в ОЧЕС механізми захисту від цього?

- Перше і головне, Крим – це тимчасово окупована територія України і це визнано на рівні міжнародних організацій, насамперед ООН. Це відповідає принципу міжнародного права про територіальну цілісність держави. У випадку ОЧЕС, окуповані території Криму й Абхазії не входять в орбіту діяльності організації, оскільки вони, відповідно до міжнародного права, не можуть бути учасниками економічної інтеграції. Агресія Росії призвела до окупації територій суверенних держав і фактичного припинення бізнес-активності. Гібридні спроби легалізації цієї окупації не мали і не матимуть успіху. В ОЧЕС жодного разу не було представників окупованих територій. Їх і не буде, бо ні організація, ні більшість країн-членів на це не підуть. Навпаки, спроби РФ узаконити окупацію призводять тільки до подальшого напруження й конфронтації.

- Посаду, на яку претендуєте, два терміни поспіль обіймав представник Греції. У цей період неодноразово наголошувалося, що ОЧЕС – це не політична організація і, зокрема, не може реагувати на окупацію Криму. Ви зауважили про політичні розбіжності в ОЧЕС. Це про суперечності чи пошук компромісу?

- Для політичного протистояння РФ маємо достатньо майданчиків. Це міжнародні безпекові та політичні організації: ООН, ОБСЄ, Рада Європи. Це також спеціальний переговорний трек з РФ – мінський майданчик ТКГ. Це та сфера, де ми відстоюємо свою територіальну цілісність та незалежність.

ОЧЕС має зовсім інші завдання. Звичайно, на неї впливають політичні процеси, але тут можемо зробити більше, переставивши акцент на економіку. Адже саме політичні суперечності закривають можливості для розвитку всього регіону.

Через російську агресію регіон Чорного моря став надзвичайно напруженим з військово-політичної точки зору. Ми продовжуємо боротьбу і від своїх позицій не відступимо. Але треба вибудовувати конструктив з іншими партнерами, шукати нові можливості, особливо з урахуванням впливу епідеміологічної ситуації. Такий підхід сприятиме зниженню напруги, допоможе ефективніше реалізувати економічний потенціал України, посилить комунікації в регіоні. Наша позиція базується на пошуку шляхів розвитку регіону, а не посиленні конфронтації.

- Які візії та підходи окреслили для цієї посади в разі перемоги?

- Ми з колегами вже створили концепцію розвитку організації, де робимо наголос на розвитку бізнес-сектору. Ми традиційно звикли, особливо в державах пострадянського простору, що влада диктує бізнесу, що і як робити. У нинішніх, особливо пандемічних умовах, навпаки, маємо дивитися на потреби бізнесу й допомагати реалізувати його пріоритети. Якщо не візьмемося за розвиток та допомогу бізнесу сьогодні, то гріш ціна нашим зустрічам, робочим групам, самітам – усе це тоді лишається на папері. Головне – пропонуємо відновлення регіональної бізнес-активності на основі ОЧЕС.

Це абсолютно співзвучно з пріоритетами нашої держави – поряд із захистом територіальної цілісності, ми просуваємо наш експорт, сприяємо бізнесу, залучаємо інвестиції. Аналогічний підхід варто застосовувати і в ОЧЕС, при цьому в фокусі має бути допомога бізнесу в регіоні, можливість реалізації свого експортного потенціалу, отримання більших прибутків, використання цієї організації для своєї користі, щоб ставати активнішими гравцями в регіональному масштабі.

Пандемія коронавірусу, поряд із негативним економічним впливом, сприяла швидшій інтеграції можливостей цифрових технологій у виробничі та побутові процеси. У зв'язку з цим набуває особливого значення впровадження сучасних технологій в діяльність ОЧЕС для ефективного обміну інформацією, створення нових цифрових майданчиків на кшталт електронної комерції чи відповідних логістичних платформ.

Це значно розширює спектр для взаємодії, оскільки ІТ-сектор у організації зовсім нерозвинений, тоді як Україна та інші країни-члени мають у цьому серйозний внутрішній потенціал – від цифровізації сфер суспільного життя до створення регіональних чи міжнародних платформ з допомоги бізнесу, приватному сектору, звичайним громадянам, спрощення транспортних комунікацій, митно-прикордонних процедур, тощо. Просування ідеї цифровізації в рамках ОЧЕС може стати одним із драйверів подальшої кооперації між країнами-членами організації.

Іншим перспективним напрямком є альтернативна енергетика та реалізація проєктів із використанням водню, що дозволить взагалі змінити структуру енергетичного ринку та захистити екологію регіону. У цьому контексті також варто виокремити такий новий напрям співробітництва як "блакитна економіка". Мова йде про розвиток економіки моря: морських комунікацій, портів, використання водних ресурсів для економічного росту при збереженні морської екосистеми.

Чорноморський регіон – один із найдавніших у світі, має значну туристичну привабливість, тому захист історичної спадщини та розвиток туризму не менш важливі. До початку російської агресії проти України у нас були досить амбітні плани щодо організації круїзних маршрутів, гастротуризму, створення сприятливих умов для подорожей (спрощення умов перетину кордонів, візової політики). Робилися й практичні кроки. Наприклад, з Туреччиною й Грузією ми вже запровадили можливість здійснення подорожей за внутрішніми ID-картками.

Загалом ідей багато, конкуруватимемо з іншими кандидатами, щоб наші ідеї перемогли.

- Розкажіть, будь ласка, докладніше про особливості складу та структури ОЧЕС.

- Головним постійним органом ОЧЕС є Рада міністрів закордонних справ держав-учасниць. Засідання Ради проводяться двічі на рік після закінчення головування країни, що триває шість місяців. На період головування міністр закордонних справ країни стає чинним главою ОЧЕС. З 1 січня до 31 грудня 2020 року організацію очолює Румунія. Період її головування продовжили ще на шість місяців у зв'язку з пандемією COVID-19.

Постійний міжнародний секретаріат організації знаходиться в Стамбулі. Власне керує ним генеральний секретар. Пов'язаними з ОЧЕС інститутами є Парламентська асамблея, Чорноморський банк торгівлі та розвитку, Ділова рада та Міжнародний центр чорноморських досліджень.

Як бачимо, ОЧЕС – це організація з потужними можливостями, зі своїм банком, парламентською асамблеєю, а також організаціями, які займаються зв’язками з неурядовим сектором.

Разом з тим, зараз усі ці структури дещо розбалансовані. Це не критика з мого боку: як вдавалося, так і робили. Але якщо провести до синергії діяльність усіх органів, то це стане відчутним у кожній з країн. ОЧЕС – потужний набір інструментів, який варто привести до спільного знаменника, перезавантажити, аби він запрацював ефективніше та давав практичний результат.

ОЧЕС тісно взаємодіє з ЄС, адже у її складі – три країни-члени ЄС, три країни-кандидати, три держави, які мають угоди про асоціацію й одна держава – Вірменія, яка є членом Східного партнерства. Лиш Росія осторонь цього.

- Ви вже згадали кандидатів від кількох країн. Хто ще висувається? Який розклад сил?

- Окрім України, Румунії та Росії, свого кандидата висуває Греція. Ми оголосили про висування першими. Про наші шанси й можливості цю посаду обійняти поки що не говоритиму – зарано. Наразі триває моє турне країнами ОЧЕС: проводжу офіційні зустрічі, представляю наше бачення розвитку організації та намагаюся заручитися підтримкою. Волію утриматися від прогнозів, адже змагання є змагання.

- Коли відбудеться голосування і яка процедура?

- Обговорення теми відбудеться з середини жовтня, після того, як відбудеться засідання комітету старших посадових осіб. Попередньо в проєкті порядку денного питання виборів нового генсека вже стоїть. Очікуємо, що голосування може відбутися в грудні, коли закінчуватиметься румунське головування. Якщо єдиного рішення досягти не вдасться, то процес може затягнутися до середини наступного року. Формально посада стає вакантною з 1 липня 2021 року, термін перебування на ній – три роки.

Голосування традиційно відбувається на засіданні комітету старших посадових осіб, а його результати затверджуються на засіданні Ради Міністрів закордонних справ.

Загалом міжнародні організації тяжіють до консенсусу, в т.ч. щодо посад. Такі рішення деколи досягаються через домовленості країн або шляхом попередніх голосувань. Процес цей досить складний і непередбачуваний.

 - Скільки щороку обходиться Україні участь у ОЧЕС?

- Країни-учасниці ОЧЕС за внесками в організацію діляться на три групи. До 2014 року Україна перебувала в першій групі – сплачувала 240 тисяч євро, з 2015-го ми перейшли в другу групу, що було об’єктивно пов’язано з наслідками російської агресії та показниками розвитку економіки, і платимо 125 тисяч євро на рік. Це невеликий обсяг фінансування порівняно з тим, що витрачаємо на інші міжнародні організації.

- Хто вже очолював ОЧЕС?

- Свого часу Постійний міжнародний секретаріат ОЧЕС очолювали представники Росії, Молдови, Грузії та кілька разів Греції. Україна – одна з ключових держав Чорномор'я, але на чолі ОЧЕС нашого представника ніколи не було, і зараз ми заявляємо про свої амбіції. Це відповідає нашим національним інтересам і слугуватиме інтересам регіону.

Ольга Будник, Анкара

Фото: МЗС України