Нідерланди: медпункти, потрощені в ім’я свободи від карантину

Майже тиждень Нідерланди палали у вогні. Гаряче було одразу в кількох містах країни – спалені машини, велосипеди, потрощені центри тестування на коронавірус, розбиті вітрини та вікна магазинів, пограбовані супермаркети. У багатьох містах країни довелося залучити спецпризначенців. Поліція також застосовувала сльозогінний газ та водомети. Так у Нідерландах мітингували через посилення карантинних обмежень, зокрема, запровадження комендантської години. Уряд країни вирішив вжити додаткових заходів через виявлений у Британії новий штам коронавірусу.

Чому протести переросли у заворушення? Хто опинився на лаві підсудних та як каратимуть мародерів й учасників заборонених акцій?

НЕСПОКІЙНА КОМЕНДАНТСЬКА ГОДИНА

Протести, що переросли у заворушення в різних містах країни, почалися в суботу, після запровадження 23 січня комендантської години на всій території Нідерландів. Відповідно до рішення парламенту, вона діє з 21:00 по 04:30 ранку за місцевим часом. У цей час виходити на вулицю дозволено лише за вагомої причини. Наприклад, вигул собаки, повернення додому з роботи чи поїздки на роботу. Також виняток діє для осіб, які їдуть за кордон і мають квиток, людей, які прямують на весілля, засідання суду, за викликом в інші установи та інстанції. Однак для виходу з дому, навіть за поважної причини, потрібен спецдокумент. Форми було розміщено на урядовому порталі.

У документі треба вказати причину перебування на вулиці у комендантську годину. Зокрема, медична допомога, хтось інший терміново потребує твоєї допомоги, сімейні обставини, наприклад, похорон. Ще одна форма – це бланк від роботодавця, який підтверджує, що у комендантську годину людина прямує на роботу чи повертається додому. Заповнені форми можна пред’явити у друкованому вигляді або з телефону чи іншого гаджета. Звісно, що таких форм при собі не мали учасники акцій протестів. Демонстрації зазвичай проходять за одним сценарієм. Незадовго до початку комендантської години на вулицях починає збиратися натовп. І якщо спочатку це дійсно мало вигляд демонстрації невдоволення запровадженими обмеженнями через коронавірус, то згодом усе це переросло у суцільний безлад.

У різних містах країни почалися заворушення, агресивно налаштована молодь трощила все на своєму шляху. Найгарячішими днями були 24 та 25 січня. Протести стартували в Ейндховені та Амстердамі. Згодом, попри комендантську годину, охопили інші міста. Зокрема, Роттердам, Хертогенбос, Амстердам, Гаагу, Зволле, Тілбург, Бреду, Арнем, Венло та інші. У Нідерландах після другого дня заворушень у різних містах затримали близько 300 людей, було виписано 2100 штрафів. Штраф за порушення комендантської години – 95 євро. Агресивні мітингувальники завдали багато шкоди. На вулицях нідерландських міст, просто в центрі вони розводили багаття, підпалювали велосипеди, скутери та автівки, грабували магазини. У поліцію жбурляли каміння. Через такий безлад у кількох містах зупинився громадський транспорт, навіть довелося залучити спецпризначенців. Поліція також застосовувала сльозогінний газ і водомети.

ПІДТРИМКА ПОЛІЦІЇ ТА ПАТРУЛЮВАННЯ ВУЛИЦЬ

Найбільше від заворушень постраждали підприємці, які через коронавірус і без того зазнають великих збитків, адже кафе, ресторани та перукарні через карантин досі закриті. Від агресивних мітингарів передусім дісталося власникам маленьких крамниць. Їх просто потрощили та пограбували. Вранці після нічних заворушень люди не могли стримати сліз на порозі своїх знищених магазинів. Тож, щоб захиститися від мародерів, підприємці позабивали вітрини своїх ресторанів і магазинів дерев'яними дошками та залізними щитами. Також атаки зазнали деякі лікарні, там переважно побили вікна. Тож, медустанови взялися вживати заходів. Зачинили двері, поставили охорону та закликали родичів не відвідувати пацієнтів ввечері.

Жителі країни шоковані тим, що сталося, та взялися допомагати комунальникам відновлювати міста. Також активну підтримку від добровольців отримали правоохоронці. Волонтери та футбольні фанати по всій країні почали виходити разом із поліцією патрулювати вулиці, щоб захистити свої міста від заворушень, що значно зменшило кількість бажаючих влаштовувати свої агресивні акції. А ще люди почали інформувати поліцію про групи у соцмережах, в яких закликають збиратися на протести та підбурюють до насилля. Також свідки безладів діляться фото та відео, щоб правоохоронці могли притягнути порушників до відповідальності.

ПОКАРАННЯ ТА ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ

Перших учасників погромів у Нідерландах судили 27 січня. Затримані закликали до заворушень та чинили безлад на вулицях нідерландських міст. Слухання відбулися у Гаазі, Амстердамі та Бреді. Зокрема, 19-річний хлопець з Гааги отримав два місяці ув’язнення, бо кидав каміння у поліцейський автобус. В Амстердамі 46-річний чоловік отримав 90 днів в’язниці за хуліганство у центрі столиці. У Бреді 35-річного чоловіка засудили до чотирьох місяців в’язниці, з яких два умовно, за підбурювання до протизаконних дій під час комендантської години. Учасників заворушень каратимуть позбавленням волі, громадськими роботами, арештом майна та банківських рахунків – усе залежить від тяжкості вчиненого злочину.

Заворушення тривали майже тиждень і призвели до значних збитків. Міністр юстиції та безпеки Нідерландів Фердинанд Грапперхаус наголосив, що стягуватимуть компенсації передусім з учасників акцій. Їхні автівки та рахунки арештовуватимуть. Також уряд Нідерландів створить спеціальний фонд для допомоги підприємцям, які найбільше постраждали під час заворушень. Грапперхаус зазначив, що за рахунок страхування не завжди можна покрити усі витрати. До того ж, деякі ятки не були застраховані, тож власники таких крамниць мають звернутися по допомогу до спецфонду.

Напередодні, 28 січня, король Нідерландів Віллем-Олександр відвідав Хертогенбос – місто, що дуже сильно постраждало від погромів. Він пройшовся його вулицями, поспілкувався з постраждалими підприємцями, поліцією та місцевими мешканцями. Також, днем раніше, 27 січня, король провів відео-зустріч з мерами кількох постраждалих міст. Звісно, що мери й депутати парламенту приголомшені такими заворушеннями, і, за їхніми словами, таку агресію та пограбування супермаркетів раніше було важко уявити в Нідерландах. Прем'єр-міністр країни Марк Рютте наголосив, що подібні дії не мають нічого спільного з акціями проти коронавірусних обмежень, а більше схожі на насильство та злочинні дії. Урядовець закликав боротися з вірусом, а не одне з одним. Міністр оборони Нідерландів Анк Бейлевелд закликала людей не виходити ввечері з дому, щоб не наражатися на небезпеку. Незгодних із запровадженими через коронавірус обмежувальними заходами закликають використовувати інші методи, якщо вони дійсно хочуть, щоб їх голос був почутий.

Також через заворушення у більшості нідерландських міст довелося закрити пункти тестування на коронавірус, які були облаштовані на вулицях. Варто зазначити, що деякі з них також були потрощені агресивними молодиками, зокрема, у містечку Урк.

Правоохоронці закликають батьків не випускати ввечері дітей на вулиці, адже агресивні мітингувальники збираються ближче до початку комендантської години. До того ж більшість учасників таких протестів – підлітки. Тож батьків просять стежити, зокрема, з ким їхні діти спілкуються в інтернеті. Адже до агресивних дій молодь підбурюють саме через соцмережі. Планується, що комендантська година діятиме в Нідерландах до 9 лютого.

Ірина Драбок, Гаага

Фото: ANP, Chris Bakker, AHeeren та з відкритих джерел