Крадії велосипедів. Слід шин привів у генконсульство РФ

Днями ця історія набула широкого резонансу в французьких, а також українських і навіть російських ЗМІ та соціальних мережах. Технічного співробітника генерального консульства Російської Федерації у Страсбурзі в результаті проведення поліцейської операції спіймали на гарячому під час продажу краденого велосипеда.

«ДОМАШНЯ ТВАРИНКА» ЗА ПІВ ЦІНИ

Саме таку елітну модель Vendredi 28.1 електричного велосипеда марки Moustache (з французької – «вуса») вартістю до 3 тис. євро, що пропонував співробітник генконсульства РФ, поцупили в колишнього заступника мера Страсбурга Алена Фонтанеля. На початку лютого політик залишив нещодавно придбаний транспортний засіб біля будівлі постійного представництва Франції при Раді Європи та вирушив на зустріч зі своєю дружиною, яка, власне, служить там послом.

Коли Фонтанель залишив посольство, то виявив, що його велосипед зник, а замок, яким він був пристебнутий, злодії розрізали пилкою по металу.

Не залишаючи надію повернути велосипед, до якого, за словами політика прив’язуєшся, як до домашньої тваринки, Фонтанель почав активно моніторити сайти оголошень про продаж велосипедів. Дванадцятий день пошуків приніс удачу. Постраждалий знайшов на популярному сайті пропозиції декількох електричних байків саме своєї моделі. Вони пропонувалися по 1400 євро, що удвоє менше, ніж ринкова ціна.

Фонтанель одразу повідомив про результати свого розслідування до поліції. Правоохоронці негайно розпочали спеціальну операцію.

ВИКРАДЕНИЙ ВЕЛОСИПЕД ЗНАЙШОВСЯ... У ГЕНКОНСУЛЬСТВІ РФ

Продавець призначив зустріч на площі біля будівлі Генерального консульства Росії у Страсбурзі.

Фонтанель, якого супроводжував поліцейський під прикриттям, помітив свій велосипед на території російського диппредставництва разом з декількома іншими. Як пізніше виявилося, вони також були викрадені.

На зустріч вийшов росіянин у супроводі іншого представника дипустанови, який виконував функції перекладача. Продавцем виявився 44-річний водій генконсула РФ у Страсбурзі. Особа пред’явила фінансовий документ, завірений печаткою генконсульства, який мав підтвердити нібито легальне придбання велосипеда. Але коли Фонтанель звірив серійний номер, який підтвердив, що це є саме його байк, сумнівів про крадіжку не залишилося. Ще двоє поліцейських, які перебували в засідці, за поданим сигналом оперативно затримали співробітника російської дипустанови. Інший росіянин, який супроводжував продавця, пред’явив дипломатичний паспорт, який забезпечив імунітет від доставки в поліцейський відділок.

«Мій велосипед, який було викрадено перед постійним представництвом Франції при Раді Європі, знайшовся в російському консульстві!» – емоційно висловився постраждалий, історія якого мала щасливе завершення.

Під час допиту співробітник російського диппредставництва все спростовував, але його пояснення не були переконливими. За 24 години його відпустили.

ІЗ РОСІЇ З ЛЮБОВ’Ю, АБО ЗВІДКИ “ВУСА” РОСТУТЬ 

А коли слідчі викликали підозрюваного на допит, у генконсульстві заявили, що він відбув до Росії через проблеми зі здоров’ям.

Нині страсбурзькі правоохоронці досліджують причетність росіянина до участі в масштабній схемі викрадення та збуту щонайменше 300 велосипедів елітних моделей на загальну суму понад 100 тис. євро. І це лише за один рік!

Самого ексспівробітника генконсульства РФ оголошено у Франції в розшук. Якщо його не затримують на французькій території, то суд може відбутися заочно.

Власне, усю цю історію французький політик Фонтанель докладно описав у соцмережах, позначивши допис тегом Bons baisers de Russie #Moustache007. Це на кшталт «привіт із Росії з любов’ю», плюс назва марки вело («вуса») та шифр «007» із натяком на іншу, ніж дипломатична, діяльність російських консулів у Страсбурзі.

ЧИ РОЗКРУТИТЬ ПОЛІЦІЯ РОСІЙСЬКИЙ «ДАХ»?

Оцінюючи масштаби пропозицій з продажу велосипедів сумнівного походження, французька поліція має намір виявити й довести існування організованої схеми викрадення та подальшого збуту цих популярних транспортних засобів і причетність до неї співробітника російського генконсула.

Навряд чи представник диппредставництва РФ особисто викрадав велосипеди – очевидно, це робили інші, залучені до протиправної діяльності злодії.

До слова, лише у Страсбурзі щороку викрадається близько 4500 велосипедів. На рівні Франції це число сягає кількох мільйонів.

Чи міг зловмисник здійснювати протиправну діяльність, пропонуючи викрадені велосипеди, які фізично зберігалися на території генконсульства РФ, прикривалися підробленими документами з печаткою дипустанови, без участі в цьому інших співробітників, тобто під російським дипломатичним «дахом»?

Окрім цього, навряд чи водій-любитель елітних велосипедів особисто розпоряджався сотнями тисяч євро готівки, отриманої від продажу вкраденого у громадян майна на території Франції, а може, й сусідньої Німеччини та інших європейських країн.

Яке було призначення цих коштів? Чи йшли вони лише на особисте збагачення учасників схеми у Франції, чи передавалися до «центру» в Москву?

Ураховуючи, що російські дипломати евакуювали свого колишнього співробітника до Росії, а саме генконсульство та його дипломатичний персонал користуються імунітетом, французькі правоохоронці мають мінімум можливостей притягнути до реальної кримінальної відповідальності причетних до ймовірної злодійської мережі під «дахом» російської дипломатії.

СТРАСБУРЗЬКА РЕЗИДЕНТУРА

Велосипедна історія – це не перший гучний скандал довкола генерального консульства РФ у Страсбурзі.

У квітні 2018 року французька контррозвідка завершила розробку тодішнього генконсула РФ у Страсбурзі Валерія Левицького. Його викрили як співробітника Головного розвідувального управління Генштабу Збройних сил Росії, та видворили з території Франції за діяльність, несумісну зі статусом дипломата. Разом із генконсулом офіційний Париж вислав з території країни ще трьох російських дипломатів-шпигунів задля солідарності з Великою Британією, на території якої в Солсбері співробітники російського ГРУ застосували бойову хімічну зброю проти родини Скрипалів.

При цьому Левицький був не простим шпигуном, а резидентом, тобто головним у регіоні своєї діяльності. Тому відповідь на запитання, ким насправді були його підлеглі дипломати в Генконсульстві, – риторичне.

Безпосередньо Страсбург може становити інтерес для російських спецслужб як місто, де розташована штаб-квартира Ради Європи, а також будівлі Європарламенту. Щодо Ради Європи, то ця організація не є надто впливовою у формуванні політики національних урядів, яка б могла ефективно протистояти агресивним російським діям.

Але столиця Ельзасу відкриває великі можливості для збору інформації, встановлення контактів у дипломатичних колах 47 країн-членів Ради Європи, і не тільки.

Співробітники російських спецслужб можуть вести розвідку з території Франції проти інших європейських країн, проводити заходи з метою ослаблення ЄС і НАТО, шантажування Ради Європи, просування спроб легалізації наслідків порушень кремлівським режимом міжнародного права, скоєння міжнародних злочинів.

Такі масштабні спецоперації важливі для Росії в умовах розв’язаної нею гібридної війни проти Заходу, тож щедро фінансуються з Москви. У загальний котел можуть потрапляти й гроші, отримані від збуту крадених велосипедів.

Андрій Лавренюк, Страсбург