Джуліані та українські посадовці: хто кого лобіював?

У квітні й травні в американських ЗМІ оприлюднено інформацію про дві справи, які ведуть слідчі федеральної прокуратури Мангеттену та Брукліну. В обох фігурують колишній особистий адвокат Трампа, ексмер Нью-Йорка Руді Джуліані та Україна. Одна справа стосується кримінального звинувачення Джуліані в лобіюванні інтересів іноземців із власною вигодою. Друга – звинувачення українських політиків у використанні Джуліані, теж із власною вигодою.

ВІН - ЇХ?

28 квітня співробітники федеральної прокуратури Південного округу Нью-Йорка (Мангеттену) провели обшук у квартирі Джуліані, вилучивши в нього комп’ютери й мобільні телефони. Першою про це повідомила газета «Нью-Йорк таймз» Ордер на обшук було видано у кримінальній справі щодо спроб Джуліані лобіювати інтереси кількох українських бізнесменів у Сполучених Штатах.

Прокурори підозрюють його в порушенні закону про реєстрацію іноземних агентів і перевіряють, чи лобіював Джуліані інтереси окремих політиків і бізнесменів, в тому числі з України, працюючи адвокатом Трампа. У такому разі він був зобов’язаний зареєструватися як іноземний агент. Якщо обвинувачення доведе провину Джуліані, йому загрожує до 5 років в’язниці.

Відомо, що він намагався впливати на політику США щодо України, співпрацював із кількома українськими посадовцями, аби накопати компромат на Байдена напередодні виборів 2020 року, домагався відставки посла США в Україні Марі Йованович.

Слідство допускає, що він міг мати з цього особисту вигоду.

За даними NYT, того ж дня слідчі отримали ордер на обшук у будинку помічниці Джуліані Вікторії Тенсінг у Вашингтоні. Вона та її чоловік Джозеф діГенова нібито уклали угоду з українською прокуратурою щодо збору інформації про діяльність Байдена, коли він був віцепрезидентом.

У жовтні 2019 року, незадовго до того, як стало відомо про розслідування щодо Джуліані, двоє його соратників, Лев Парнас та Ігор Фруман, були заарештовані за підозрою у спробі фінансувати протрампівську організацію, щоб дістати вплив у політичних колах США. Прокурори також стверджують, що Парнас і Фруман намагалися вплинути на відносини між США та Україною.

Джуліані визнав, що шукав компромат на політичних супротивників, включаючи президента Джо Байдена та його сина Гантера, і контактував із колишнім українським прокурором Юрієм Луценком.

Крім того, за повідомленням Bloomberg, федеральна прокуратура у справі проти Джуліані вилучила дані з електронної пошти та акаунтів iCloud двох колишніх українських чиновників та українського бізнесмена. Очевидно, йдеться про Луценка, ексглаву Державної фіскальної служби Романа Насірова та бізнесмена Олександра Левіна. Водночас зазначається, що слідство не звинувачує цих осіб у будь-яких протиправних діях.

ЧИ ВОНИ - ЙОГО?

Через місяць, 27 травня, «Ню-Йорк таймз» оприлюднила чергову інформацію на тему тіньових контактів Джуліані з представниками України.

Як з’ясувалося, федеральна прокуратура Східного округу Нью-Йорка (Брукліну) розслідує можливе втручання нинішніх і колишніх українських посадовців у президентські вибори у США у 2020 році.

Бруклінські прокурори вивчають, чи могли окремі проросійські політики в Україні сприяти організації «широкого плану втручання» в президентську кампанію, у тому числі за допомогою того ж таки Джуліані, для «поширення неправдивих заяв щодо президента Байдена та схилення виборів на користь Дональда Трампа».

Розслідування прокуратури за участю ФБР було розпочато ще в останні місяці його президенства. Проте зазначається, що воно не пов’язане з «мангеттенським» розслідуванням щодо Джуліані. Обидві справи містять майже той самий склад персонажів і певним чином перетинаються, але Джуліані не є безпосереднім об’єктом розслідування у Брукліні.

Прокурори вивчають поїздку Джуліані в Європу у 2019 році, коли він зустрічався з українськими посадовцями, зокрема з народним депутатом України Андрієм Деркачем, проти якого США нещодавно запровадили персональні санкції. За даними газети, розвідка США раніше попереджала Трампа, що Деркач, який має давні зв’язки із ФСБ Росії, намагався використовувати Джуліані для поширення дезінформації, проте сам Джуліані стверджує, що не отримував такого попередження.

Поїздка в Україну нібито стала кульмінаційним моментом у спробах Джуліані за підтримки Трампа вплинути на президентську кампанію Байдена. Адвокат переслідував дві мети: збір інформації для критики роботи Байдена в Україні на посаді віцепрезидента і чинення тиску на Київ, аби він оголосив про розслідування щодо Байдена та інших критиків Трампа.

У серпні 2020 року Трамп перепостив у своєму Твіттері набір аудіозаписів, розтиражованих Деркачем, де нібито зафіксовано розмову між Байденом і тодішнім президентом України Петром Порошенком, яку у США назвали російською пропагандою.

Деркач заявив, що став жертвою наклепницької кампанії, спрямованої проти нього.

Інше видання, газета «Вашингтон пост» зазначає, що Джуліані сприяв поширенню відвертої путінської брехні про те, що Україна, а не Росія, втручалася в президентські вибори 2016 року. За даними газети, американські посадовці попереджали Білий дім, що російські спецслужби використовують Джуліані для передачі дезінформації Трампу.

Про другу справу «Джуліані – Україна» написала лише газета «Нью-Йорк таймз» (інші ЗМІ посилаються на неї), і, на відміну від першої, вона мало коментується в американських медіа. Сама прокуратура, як зазначають медіа, відмовляється давати якісь коментарі щодо обох справ.

На думку заступниці директора Євразійського центру Атлантичної ради США Мелінди Гарінг, «Нью-Йорк Таймс» неправильно розуміє «Українагейт», і справжнє розслідування щодо України має бути зосереджено на фінансових зв’язках Джуліані та Луценка.

Оприлюднене в січні 2020 року листування Льва Парнаса, свідчить, що між Джуліані та Києвом існувала домовленість «послуга за послугу», стверджує експертка. Луценко, вважає вона, очевидно, обіцяв надати інформацію, яка могла бути використана для дискредитації президентських амбіцій Байдена в обмін на те, що Джуліані доб’ється усунення тодішнього посла США в Україні Марі Йованович, яка заявила про кричущу корупцію в Україні, «вказавши при цьому на Порошенка та Луценка».

Хоча доказів того, що Джуліані отримав гроші в Україні за свої послуги досі не знайдено, але, на думку Гарінг, «підозра зберігається».

«Між Україною та Сполученими Штатами існує надзвичайно нездоровий зворотний зв’язок, в обох напрямках, – цитує вона свого колегу з Атлантичної ради, експерта з українських питань Владислава Давидзона. – Гроші робляться в Україні недобросовісними акторами у великих кількостях і з мінімальними зусиллями. Не випадково кандидати від обох основних партій на виборах 2020 року виявилися втягнутими в політичний скандал, пов’язаний з Україною».

Пора з’ясувати, що насправді відбулося в Україні, і розпочати з допиту топ-помічників Порошенка, закінчує свій допис Гарінг.

***

З публікацій в американських медіа напрошуються два певною мірою суперечливі висновки.

Джуліані використовував окремих українських посадовців, аби нашкодити Байдену. А окремі українські посадовці використовували Джуліані, аби нашкодити… знову ж таки Байдену. І всі – з особистою вигодою.

Почекаємо, що скажуть прокурори на Мангеттені та у Брукліні, й «Українагейт» нарешті матиме завершення.

Олександр Боровський, Київ