У Ватикані криміналізували сексуальне насильство, скоєне священниками
Як передає Укрінформ, про це повідомляє AP.
Тепер церковне законодавство визнає, що дорослі також можуть стати жертвами насилля з боку священнослужителів, які зловживають своєю владою над ними.
Окрім того, Ватикан визнав злочином опіку священників за неповнолітніми або «вразливими» дорослими, що має на меті залучити їх до створення порнографії.
Зміни передбачають, що до відповідальності за сексуальне насильство можуть притягнути й мирян, які обіймають посади в ієрархії церкви.
Також, зміни до закону скасовують частину вільного трактування злочинів, що дозволяло єпископам та іншим священнослужителям ігнорувати чи приховувати факти сексуального насильства.
Згідно з новими нормами, священнослужителі, які вступають у сексуальні стосунки з будь-ким - не лише з неповнолітньою особою чи особою, яка має проблеми з розумом - можуть бути покарані, якщо вони застосовували "силу, погрози або зловживання владою" для здійснення сексуальних дій.
Ватикан давно розглядав будь-які сексуальні стосунки між священником та дорослим партнером як гріх, але на основі взаємної згоди, вважаючи, що дорослі можуть відмовити у стосунках виключно за особливостями свого віку. Але на тлі скандалів з семінаристами та черницями, які зазнавали сексуального насильства з боку їхнього керівництва, у Ватикані зрозуміли, що й дорослі можуть бути жертвами сексуального насильства, якщо в особистих стосунках є дисбаланс влади.
Це найбільш чітко виявилось під час скандалу з колишнім кардиналом Теодором Маккарріком, архієпископом Вашингтону. Незважаючи на те, що Ватикан багато років знав, що він мав стосунки зі своїми семінаристами, Маккаріка судили лише після того, як одна з жертв заявила, що зазнала знущання з його боку у юні роки.
З часу першого видання Кодексу в 1983 році адвокати та єпископи скаржилися, що справи щодо сексуального насильства щодо неповнолітніх проблематично довести до покарання через тривалий судовий розгляд. Водночас жертви та їх захист стверджували, що закон допускає вільне трактування, що дає єпископам змогу прикривати своїх священників та звільняти від відповідальності.
