Інститут Роберта Ленсінга: Погіршення стану здоров’я Путіна визначатиме політику РФ найближчих 4 років

Вихід Президента Росії на самоізоляцію під приводом погіршення епідеміологічної ситуації з коронавірусом (у його оточенні) може бути пов’язаний не лише з масовими фальсифікаціями під час парламентських виборів у Росії, а й із необхідністю проведення медичних процедур, що мають зменшити видимість ознак погіршення стану здоров’я російського лідера.

За 20 років правління Путін регулярно зникав з публічного простору після гучних скандалів, таких як загибель підводного човна «Курськ» (2000 рік), вбивство опозиціонера Нємцова (2015), знищення підрозділу ПВК Вагнера в Сирії (2018).

Підозри про наявність у Путіна прогресуючого захворювання Паркінсона, про яке зазначала в листопаді 2020 року британська газета Sun, посилюються збільшенням частоти появи психологічних та неврологічних симптомів у російського президента під час публічних заходів, а також виходом з-під його контролю внутрішніх процесів конкуренції та боротьби за владу між силовими структурами країни.

Останні відеозаписи за участю президента Росії вказують на те, що ознаки погіршення розумової діяльності стають частішими. Іноді вони мають вигляд проявів деменції, хоча також можуть бути пов’язані з захворюванням правої півкулі головного мозку. Саме це пояснює жартливість (дитячі жарти), прояви конфабуляції.

Згідно з повідомленнями російських інформаційних каналів, що наближені до військових кіл, Путін може страждати на захворювання хребта, що стали наслідком раніше отриманих травм. Ці проблеми, за їхніми повідомленнями, змушують Путіна приймати сильні знеболювальні препарати, що можуть впливати на його психічний та психологічний стан. Непрямим підтвердженням гіпотези про захворювання хребта є часті прояви судорожних рухів ногами, що спостерігаються у нього протягом останніх 10 років. Втім, така симптоматика може бути також пов’язана з проблемами судин.

Путін особисто заявляв, що його батько страждав від болю в хребті, що був пов’язаний з онкологічним захворюванням. Таким чином, імовірно, що проблеми з хребтом мають спадкову причину. Ще в листопаді 2012 року російська газета  «Газета.Ru» з посиланням на Reuters зазначала, що президент страждає від болю в спині, й він готується до серйозної операції. Втім, прес-служба Кремля тоді заперечила таку інформацію. Але вже у січні 2014 року видання  The Week заявило про рак спинного мозку в Путіна.

Білоруський президент Олександр Лукашенко в інтерв’ю Reuters також заявляв про наявність проблем зі спиною у російського колеги, але твердив про спортивні причини хвороби.

Під час ходи Путін робить менший мах правою рукою, що може свідчити про ознаки ранньої стадії неврологічного захворювання.

На відео з військових навчань осені 2021 року помітно, що президент загальмований, реагує не жваво, як це було раніше на аналогічних заходах. 

У липні 2021 року на відео його виступу помітна не лише загальмованість, а й проблеми з пам’яттю та формулюванням думки, що контрастує зі звичайними його виступами. Натомість, під час інших виступів Путін емоційний та демонструє швидку реакцію. На відео з відпочинку з міністром оборони Шойгу знову помітна загальмованість президента, що схожа на наслідок вживання медичних препаратів.

Вживання ліків для боротьби з онкологічними проблемами може призводити до гальмування психічних процесів та появи згаданих симптомів. Наслідками приймання сильних ліків також пояснюється зміна стану з очевидного гальмування до нормального стану. У випадку вживання знеболювальних препаратів при онкології (опіодна група) можуть спостерігатися параноїдальні ідеї, апатія та депресія, що проявляється в загальмованості.

Втім, симптоми неврологічного характеру стають більш вираженими з часом. За такої тенденції їх неможливо буде приховувати в період 2023-2024 років. Цей період припадає на очікування так званого трансферу – контрольованої передачі влади в Росії від Володимира Путіна до наступника.

Не викликає сумнівів той факт, що проблеми зі станом здоров’я визначають його поведінку та стиль прийняття рішень. Крім того, помітні зміни стану президента призведуть до посилення внутрішньополітичної боротьби за владу. Очікується, що бізнесові кола в оточенні Путіна шукатимуть підтримки впливових груп у силових структурах.

Рівень спроможностей влади є достатнім для того, щоб приховати наявні проблеми до початку 2023 року. Втім, індикатором підтвердження такого сценарію розвитку подій буде збільшення кейсів ізоляції Путіна (зникнення з публічного поля зору) та виходу ситуації з-під контролю під час публічних заходів за його участі.

Разом із тим, збільшується ймовірність того, що деякі рішення в Росії переходитимуть до окремих груп впливу, і це загрожує втратою контролю, адже справжні центри прийняття рішень будуть приховані, та не ризикуватимуть через них. Таким чином, рівень агресивних операцій Росії може зростати аж до моменту трансферу влади.

Зважаючи на ризики такого розвитку подій, можливо, є доречним почати переговори щодо забезпечення мирного процесу трансферу влади з представниками силових груп, які мають більш лояльну щодо Заходу позицію, як наприклад голова СЗР Росії Сергій Наришкін, або голова ФСБ Олександр Бортніков.

В іншому випадку, існує ймовірність того, що влада в Росії перейде до міністра оборони Шойгу, який може створити ізоляцію навколо Путіна та монополізувати владу в державі, виходячи з власних президентських амбіцій.

*  *  *