Резолюція ЄП щодо Білорусі пропонує притягнути Лукашенка до відповідальності

Як повідомляє Укрінформ, під час голосування резолюції «Щодо ситуації в Білорусі після одного року протестів та їх насильницького придушення», «за» проголосували 506 депутатів, 29 – «проти», 139 політиків утрималися. Повний текст документу оприлюднений на сайті Європарламенту.

Зокрема, ЄП «підкреслює необхідність широкого розслідування злочинів, які скоєні режимом Лукашенка проти народу Білорусі, включаючи вбивство Романа Бондаренка та інших громадян Білорусі; очікує на результати розслідування владою України смерті Віталія Шишова; закликає країни-члени активно звертатися до принципів універсальної юрисдикції та підготувати кримінальні провадження проти офіційних осіб Білорусі, що несуть відповідальність за насильство та репресії, включаючи Олександра Лукашенка» - йдеться у резолюції.

Депутати окремо висловили зобов’язання активно використовувати інструмент Європарламенту - Платформу боротьби проти безкарності в Білорусі для притягнення до персональної відповідальності Лукашенка та чиновників його режиму за масові злочини проти народу Білорусі. А також підготувати цю справу для передачі до Міжнародного кримінального суду в Гаазі.

«… Майже 40 000 білорусів були затримані за участь у протестах проти режиму. При цьому правозахисники задокументували сотні випадків тортур та жорстокого поводження, в той час як декілька людей все ще вважаються зниклими, інших знайшли мертвими… Наразі в Білорусі - 720 політичних в’язнів, проти громадян Білорусі порушено більше 4 600 кримінальних справ, але жодної справи не було порушено проти персон, причетних до насильства та репресій, тисячі білорусів були вимушені покинути Батьківщину», - йдеться у повідомленні.

В документі відображені численні інші злочини режиму Лукашенка проти власного народу, утиски та переслідування представників опозиції, громадських організацій та медіа.

Резолюція окремо згадує захоплення цивільного літака Ryanair 23 травня 2021 року, що був примусово приземлений у Мінську для захоплення білоруського журналіста. У відповідь на такі дії ЄС застосував секторальні санкції проти диктаторського режиму та припинив польоти європейських літаків над Білоруссю та закрив європейське небо для білоруських авіакомпаній.

Після цих подій режим Лукашенка розгорнув гібридну атаку на зовнішніх кордонах ЄС, організовано доставляючи в Білорусь біженців та шукачів притулку з Іраку, Туреччини та інших країн. Ці люди були використані білоруським режимом у якості зброї, вони організовано направлялися на зовнішні кордони Білорусі з ЄС для незаконного перетину. В результаті в Литву потрапили близько 4000 нелегальних мігрантів, до Польщі – більше 1400, і близько 400 нелегальних мігрантів перейшли до Латвії.

Водночас Європарламент висловив співчуття родинам людей, які загинули на кордоні Білорусі з ЄС, та закликали органи влади у Польщі, Латвії та Литві забезпечити виконання законодавства ЄС щодо притулку й повернення, дотримання міжнародних норм у сфері захисту права людини навіть у екстремальній ситуації.

У постановочній частині документу першим пунктом позначено, що Європейський Парламент не визнає результати так званих президентських виборів у серпні 2020 року, та залишається твердим у прояві солідарності з народом Білорусі, з учасниками мирних протестів, які продовжують виборювати свободу та демократію для своєї країни.

«Європейський Парламент … закликає Європейську Раду під час наступної зустрічі 21-22 жовтня погодити широкий та стратегічний підхід до санкцій проти режиму Білорусі, який має включати перехід від покрокового підходу до більш рішучих санкції, з урахуванням системної природи репресій та серйозних порушень прав людини», - йдеться у документі.

Депутати привітали рішення Ради ЄС ухвалити четвертий пакет санкцій проти режиму Лукашенка та закликали терміново підготувати п’ятий пакет обмежувальних заходів, який буде зосереджений на особах та установах, що причетні до репресій та до торгівлі людьми, а також скоординувати ці заходи з ключовими міжнародними партнерами для підвищення їхньої ефективності.

Окремо Європарламент закликав євроінституції до реагування на роль Росії у підтримці режиму Лукашенка та у жорстокому придушенні протестів народу Білорусі, а також її залучення до гібридних дій режиму проти ЄС, включаючи використання мігрантів з політичною метою, та притягнути Кремль до відповідальності за такі вчинки.

Депутати засудили так звану «дорожню карту» інтеграції Білорусі і Росії а також активну мілітаризацію Білорусі, в тому числі – проведення масштабних навчань «Захід 2021» з відверто агресивним сценарієм. Ці явища в Європейському Парламенті оцінюють як порушення суверенітету Білорусі та замах на право народу країни обирати власне майбутнє.

«ЄС має чітко зазначити, - якщо Росія продовжить поточну політику щодо Білорусі, ЄС має представити додаткові заходи обмеження та стримування стосовно Росії», - йдеться у документі.

У прийнятому документі депутати Європарламенту висловили підтримку демократичній опозиції Білорусі у зусиллях з організації вільних та справедливих виборів за міжнародного спостереження з боку ОБСЄ/БДІПЛ, під контролем незалежних та вільних медіа та сильного громадянського суспільства.

Європарламент відзначив системну та змістовну роботу демократичної опозиції Білорусі як в країні, так і за її межами, та висловився за розширення контактів ЄС з цими силами. Зокрема, депутати привітали рішення Литви надати акредитацію офіційному демократичному представництву Білорусі у Вільнюсі, та закликали інші країни-члени слідувати цьому прикладу. У цьому ж контексті, вони закликали ЄС сприяти відкриттю офісу демократичних сил Білорусі в Брюсселі.

Європарламент запропонував офіційно запросити представників демократичної опозиції Білорусі на наступний саміт Східного Партнерства, та сприяти їх запрошенню, як представників громадського суспільства Білорусі, до участі в заходах інших європейських структур та форумів, включаючи національні парламенти країн ЄС, міжпарламентські органи Східного партнерства та «Великої сімки».

Як повідомлялося, в Білорусі з серпня 2020 року тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко. Влада жорстоко придушує ці громадянські виступи, проти опозиції застосовуються репресії. ЄС та більшість демократичних країн світу, в тому числі Україна, не визнають легітимність режиму Лукашенка.

Режим Лукашенка зміг устояти багато в чому завдяки підтримці Кремля і російським кредитам. При цьому РФ вимагає продовжити "поглиблену інтеграцію" в рамках "Союзної держави", що ставить під загрозу суверенітет та незалежність Білорусі.

Фото: EPA