У Боснії і Герцоговині відкрили справу проти Мілорада Додіка
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Euractiv.
«Існують підстави підозрювати Додіка в словесній загрозі підриву конституційного ладу БіГ. Загроза - це сам акт висловлювання. Ситуація серйозна. Це ще не було настільки серйозно з часів війни», - зазначили в прокуратурі.
У прокуратурі підтвердили, що справу проти Додіка порушили після отримання кількох скарг на цього політика. Остання надійшла 18 жовтня.
Нещодавно Мілорад Додік, тривалий час відомий своїми закликами до виходу Республіки Сербської зі складу БіГ, повідомив, що парламент цього сербського ентитету збирається відкликати рішення попередніх років про надання згоди на формування низки центральних установ Боснії і Герцеговини і на їх діяльність, спільну для обох частин БіГ - Республіки Сербської і Федерації БіГ. Мова йде про спільні Збройні сили Боснії і Герцеговини, Вищу судову та прокурорську раду БіГ, а також про збір податків на державному рівні.
Як відомо, згідно з боснійською конституцією, запропонованою в Дейтонській мирній угоді, яка було підписана 14 грудня 1995 року в Парижі й завершила війну 1992-1995 років, держава БіГ складається з двох утворень: мусульмано-хорватської Федерації Боснії і Герцеговини (ФБіГ, 51% території країни) і Республіки Сербської (49% території), а також округу Брчко. У системі держуправління пропорційно представлені три основних народи: бошняки (слов’яни, що прийняли іслам), серби (православні) і хорвати (католики).
При цьому країна, по суті, управляється через Високого представника міжнародного співтовариства (пост створений відповідно до Дейтонської угоди), який призначається керівним комітетом Ради з виконання мирної угоди після схвалення кандидатури Радою Безпеки ООН. Функції глави держави виконує колективний орган — Президія БіГ. Згідно з основним законом, він включає трьох осіб: серба, хорвата і бошняка.
У липні цього року керівництво Республіки Сербської заявило, що не братиме участь в роботі владних органів БіГ. Головною причиною стали поправки Високого представника ООН у Боснії та Герцеговині Валентина Інцко до кримінального кодексу, що передбачають покарання за заперечення геноциду в Сребрениці.
