Співпраця Парижа та Варшави в ядерній енергетиці змінить політику ЄС – Welt
Про це йдеться у статті в німецькому виданні Welt, передає Укрінформ.
Нова «ядерна вісь», яку створюють Польща та Франція, може перевернути політику ЄС щодо клімату, а «Німеччина буде самотня зі своїм енергетичним переходом», - пише видання.
У публікації згадується зустріч, яку майже ніхто не помітив: 15 жовтня прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький приймав у Варшаві Жана-Бернара Леві, голову французької енергетичної компанії EDF, який зробив пропозицію побудувати АЕС у Польщі. Франція сподівається виграти цей тендер. EDF відкрив офіс у Варшаві в липні, а французький уряд призначив представника з ядерної співпраці з Польщею.
Польща вже багато років плекала намір увійти в ядерну енергетику, а за останні кілька місяців це бажання переросло в конкретний проєкт з огляду на зобов’язання суттєво скоротити викиди вуглекислого газу в найближчі роки. Наразі країна отримує понад 70 відсотків енергії з вугілля – європейський рекорд. Якщо Польщі, одній з найбільших промислово розвинених країн Європи, не вдасться відмовитися від викопного палива, кліматичні цілі ЄС навряд чи будуть досягнуті.
Тому польський уряд планує, на додаток до розширення відновлюваних джерел енергії, побудувати АЕС. Вже названі 4 потенційні місця для будівництва реакторів: Любятово-Копаліно, Жарновець, Патнов і Белхатув. Обсяг інвестицій становитиме 25 млрд євро, загальна потужність - до 9 гігават. Перша електростанція може запрацювати в 2033 році, за допомогою Франції.
У самій Франції налічується 56 атомних електростанцій - одна з найпотужніших мереж у світі.
Дві держави в майбутньому можуть стати «впливовим дуетом з питань енергетики», йдеться у статті.
Для французів угода з Варшавою була б подвійною перемогою. Зрештою, йдеться не лише про надзвичайно вигідний контракт для держкомпанії EDF, обтяженій великими боргами. Чи не важливішим є той факт, що Париж отримає союзника у своїй лобістській роботі в Брюсселі.
З кінця 2019 року президент Еммануель Макрон пропагує ядерну енергетику як «зелену», екологічну. Зокрема, йдеться про розробку міні-реакторів, також відомих як SMRs (малі модульні реактори).
Політична складова франко-польської «ядерної вісі» має вирішальне значення також і для Варшави, яку останнім часом вважають ізольованою у Європі, чи не маргінальною.
Ця «політична суміш» поставила французів на провідне місце в ядерних планах Варшави, раніше єдиним фаворитом була американська компанія Westinghouse. Польща традиційно підтримує надзвичайно тісні відносини зі США, Вашингтон є найважливішим партнером Варшави з питань безпеки. З початку року між двома країнами також існує угода про атомну співпрацю. Американці ще нещодавно говорили про плани будувати реактор у Польщі. Але у лютому Макрон вийшов зі своїми пропозиціями, у той же час польський уряд висловив розчарування тим, що президент США Джо Байден «піддався» Москві в суперечці щодо газопроводу «Північний потік-2». Варшава, як відомо, є одним із найгучніших критиків німецько-російського проєкту і розглядає його як загрозу енергетичній безпеці Європи.
Як повідомлялось, у 2000 році уряд Німеччини ухвалив закон, що встановив план поетапної зупинки АЕС та відмови від атомної енергетики, нові терміни закриття реакторів було визначено в 2011 році після катастрофи на АЕС Фукусіма. Відповідно до рішення, 8 найстаріших реакторів із 17 діючих було зупинено. Для 9 реакторів, що залишилися, було встановлено дати закриття з 2015 по 2022 рік. Але останнім часом на тлі планів ФРН досягнути кліматичної нейтральності до 2045 року все гучніше лунають голоси, що відмова від ядерної енергетики в такий час не є дуже слушною ідеєю. Офіційний Берлін натомість робить ставку на газ (насамперед російський) як «перехідний енергоносій».
