Справа МН17: Останній день виступів рідних жертв трагедії

У Нідерландах у судовому комплексі «Схіпхол», де проходять слухання у справі про збиття літака рейсу МН17, 8 листопада слово у суді мали вісім родичів загиблих рейсу МН17. Це був останній день виступів рідних жертв трагедії. Дехто з них показав не лише фото загиблих, а й відео з домашнього архіву та навіть останні кадри з камер аеропорту, коли люди йшли на літак, не знаючи, що вже ніколи не повернуться додому.

ЩАСЛИВІ ОБЛИЧЧЯ НА ВІДЕО З АЕРОПОРТУ ЗА КІЛЬКА ГОДИН ДО СМЕРТІ

До початку чергового засідання суду у справі МН17 кілька хвилин. Рідні загиблих стоять біля судової зали, збираючись з думками та перечитуючи свої промови. Сьогодні слово мають вісім родичів жертв трагедії. Це останній день, коли вони говоритимуть у суді. Загалом бажання виступити висловили 93 родичі.

Головуючий суддя Гендрік Стейнгаюс оголошує судове засідання відкритим. Першим на трибуну вийшов нідерландець Піт Плуг, член правління фонду «Авіакатастрофа», який втратив у трагедії брата, невістку та племінника. Останків його брата досі не повернули, він – один із двох людей, кого не ідентифікували. Навіть багажу не знайшли. Повірити у смерть брата Піту досі важко. Під час свого виступу в суді Піт Плуг показав не лише знімки щасливої родини та фото з похорону, а й останні кадри, коли його рідні були ще живі. На відео з камер аеропорту «Схіпхол» їхні обличчя були усміхненими та радісними, адже вони прямували у відпустку на Балі, навіть не підозрюючи, що перед ними відчиняються ворота смерті. Після трагедії всі родичі загиблих мали змогу отримати не лише знайдені особисті речі, а й відео з камер аеропорту.

«Я бачив ці останні кадри, як мій брат йде по аеропорту. Його обличчя було щасливим, адже він очікував на відпустку. На інших кадрах вони крокують на літак, не знаючи, що йдуть на смерть», – сказав Плуг.

Він висловив сподівання, що суд у вироку вкаже, якою була роль Росії у трагедії МН17, і хто ще, окрім чотирьох обвинувачених, може бути причетний до цієї жахливої трагедії.

«Ми знаємо доволі багато про чотирьох обвинувачених, але ми не знаємо про тих, хто винен у трагедії з боку Росії. Я сподіваюся, що у вироку суд вкаже, що це була за система, якою була роль Росії, що вона робила на сході України. Це дуже важливо для родичів», – наголосив Піт Плуг під час свого виступу.

А ще підкреслив, що роль Росії у трагедії МН17 дуже важливо відобразити, щоб запобігти таким катастрофам у майбутньому, та згадав про збиття українського літака в Ірані.

«Роль Росії важливо відобразити для того, щоб міжнародне співтовариство могло запобігти цьому у майбутньому. Минулого року ми бачили в Ірані, як легко подібне може повторитися. Поведінку Росії можна назвати одним словом – огидна. Росія бреше, не співпрацює, звинувачує Україну», – наголосив нідерландець.

У перерві він зі сльозами на очах вийшов із будівлі суду перевести дух.

«Я показав два відео мого брата. Це останні моменти з його життя. Більше я його не бачив. Я показав відео, де він зі своєю дружиною та моїм племінником йдуть до літака. Вони буквально йшли до своєї смерті. Це останні кадри із ними. Вони дуже важливі для мене. І я відчував потребу показати це відео», – поділився чоловік з Укрінформом своїми переживаннями.

КРОСІВОК ПІД УЛАМКАМИ ТА УЦІЛІЛИЙ РЮКЗАК ОНУКА

Згодом неочікувано слово знову взяла Сілена Фредрікс, яка втратила у трагедії МН17 23-річного сина Брайса та його дівчину Дейзі. Однак цього разу вона говорила у суді не про свою родину, а про загиблого Стівена Андерсона від імені його дружини Джоанни Андерсон, яка не знайшла у собі сил виступити особисто.

«Втративши чоловіка, я почуваюся самотньою. Я не можу спілкуватися з людьми, боюся літати. Я не бачила тіла Стівена, тож досі вірю, що одного дня він повернеться додому. У мене посттравматичний стресовий розлад, ліки не допомагають… Я вдова, але все ще відчуваю себе заміжньою жінкою. Я втратила майбутнє. Ми хотіли мати дітей. Я втратила не лише чоловіка, а й пам'ять. Мародери вкрали ноутбук із нашими фото», – наголосила дружина Стіва у своїй промові, яку зачитала Сілена Фредрікс.

У суді також показали знімок щасливого подружжя, а згодом фото одного кросівка Стівена, який лежав під уламками літака рейсу МН17.

«Я хочу, щоб винні взяли відповідальність за свої дії. Не важливо, виконували вони чиїсь накази чи ні, але вони вчинили вбивство. Моє життя було зруйновано через їхні дії. Я не живу, а існую. Моє життя закінчилося 17 липня 2014 року», – зачитала Сілена Фредрікс від імені дружини Стівена.

Родичам загиблих дуже важко розповідати, як трагедія МН17 вплинула на їхні життя. Вже після виступу запитую у самої Сілени Фредрікс, як вона почувається, адже їй довелося пройти через це вдруге.

«Так, вона попросила мене зробити це, бо через дуже погане самопочуття не змогла виступити особисто. За ці роки вона багато розповідала про свого чоловіка. Тож я знаю багато про неї та її почуття. Все, що вона відчуває, дуже схоже на мої переживання. Так, це інша історія, але ті ж самі емоції та почуття. Я тренувалася перед виступом, не один раз зачитувала її текст, але тут, у суді відчуття геть інші. Емоції тебе накривають. Дуже важко стримувати сльози», – розповіла жінка.

Дехто з родичів плакав під час своїх виступів, люди ділилися, що відчували тривогу, коли відвозили рідних в аеропорт. Особливо важко було говорити дітям, які втратили батьків, братів та сестер. Вони розповідали, що їх мучать нічні жахи, вони бояться подорожувати та щоразу, коли бачать у небі літак, думають про МН17 і про те, що відчували їхні рідні.

Майже після кожного виступу головуючий суддя оголошував перерву, щоб дати час присутнім приборкати емоції, заспокоїтися та підготуватися до наступної промови.

Останнім слово у суді мав нідерландець, який втратив у трагедії старшого сина, невістку та шестирічного онука, Антон Котте. Він не пропустив майже жодного судового засідання. Підтримати чоловіка під час виступу прийшов його молодший син із дружиною.

«Ми пам'ятаємо, як прилетіли літаки, як їхали чорні катафалки з тілами, всипані квітами…

Мене дуже вразили уламки літака та реконструкція МН17. Ми хотіли її побачити та водночас боялися», – поділився Котте.

Він також розповів у суді, що був дуже вражений тим фактом, що тоді як від тіл загиблих майже нічого не лишилося, серед знайдених речей був уцілілий рюкзак його онука Ремко, без жодної подряпини. Всередині були навіть олівці та іграшки, ба більше, зберіглася навіть стрічка з назвою авіаліній.

«Знайшли рюкзак мого онука. Це було справжнє диво, бо все всередині було ціле та неушкоджене. Моя дружина провела багато вечорів, тримаючи в руках цей рюкзак і обіймаючи його, наче він живий», – розповів чоловік, показуючи уцілілі речі хлопчика.

Окрім фотографій старшого сина, невістки та онука, він також показав відео зі своїм сином, зняте за кілька тижнів до трагедії. А ще відео з онуком, на якому той вчиться читати зі своєю вчителькою.

«Ми дуже пишалися Ремко, але він не мав шансу реалізуватися у цьому житті», – не стримавши сліз сказав чоловік.

Він також наголосив, що Росія постійно бреше, займається розповсюдженням неправдивої інформації.

Після виступу Антона Котте головуючий суддя Гендрік Стейнгаюс наголосив, що особиста трагедія кожної родини дуже важлива та подякував за мужність усім, хто наважився виступити у суді.

«Ми закриваємо сьогоднішнє засідання. Наступне засідання суду відбудеться 8 грудня о 10:00», – зазначив головуючий суддя.

ІГНОРУВАННЯ РОСІЄЮ ЗВЕРНЕННЯ ЩОДО КУРСЬКОГО КОМБРИГА

Вже під час наступного засідання суд планує розглянути питання компенсацій та визначитися з подальшим графіком, а також призначити дату, коли прокуратура зможе зачитати обвинувальний акт.

Справа в тому, що, за попереднім планом, слухання мали тривати майже до кінця листопада, 9 листопада мали обговорюватися звернення потерпілих, а 15 та 16 листопада прокуратура мала виступити із обвинувальним актом. Однак під час засідання суду 1 листопада 2021 року захист одного з чотирьох обвинувачених – підполковника ГРУ Олега Пулатова, який виявив бажання долучитися до процесу, – зазначив, що поки не зміг обговорити зі своїм клієнтом деякі матеріали, які було отримано від слідчого судді. А також звернувся до суду та наполягав, щоб спроби щодо можливості опитати командира 53-ї зенітної бригади, що базується у Курську, Сергія Мучкаєва були продовжені. Водночас Росія ігнорує відповідні звернення щодо Мучкаєва. І нідерландський прокурор Тейс Бергер тоді наголосив, що не бачить сенсу наполягати на можливості поставити Мучкаєву запитання, бо РФ не хоче надавати жодної інформації про 53-тю зенітну бригаду. Отже, чекати можливості опитати Мучкаєва безглуздо.

«Кілька разів зверталися до РФ. На попередні запити щодо допомоги ще від 2018 року, в яких йшлося про «Бук», зокрема, де він був і хто їм керував, жодної відповіді не було», – сказав він.

Однак суд сподівається, що таки вдасться опитати курського комбрига, а Росія таки відреагує на запит слідчого судді. Тож суд ухвалив рішення продовжити термін, до якого має бути опитаний Мучкаєв до 10 лютого 2022 року.

«Не можна виключати, що запит буде схвалено. Наразі російська влада не відреагувала. Тож ми чекаємо на відповідь», – зазначив головуючий суддя Гендрік Стейнгаюс.

Таким чином, суд сподівається отримати більше інформації до 8 грудня, коли розпочнеться наступний блок слухань.

Ірина Драбок, Гаага

Фото автора