Лукашенко атакує Польщу та ЄС мігрантами
Випробування Польщі нелегальними мігрантами з території Білорусі, яке триває вже четвертий місяць поспіль, увійшло у гарячу фазу. Війною з боку Мінська назвати це ще зарано, але різкою дестабілізацією ситуації на східному кордоні Польщі, а заодно ЄС та НАТО, цілком так.
Очевидно, що Варшава готувалася до гірших днів у відносинах з Білоруссю у контексті міграційної кризи, тому в момент різкого загострення проглядалися дії польських політиків та військових за визначеним заздалегідь алгоритмом. Водночас відчувалася й значна стурбованість і непевність, що не дивно, адже сучасне покоління поляків ще не стикалося з такого роду викликами біля своїх кордонів.
Попри загрозу безпекового характеру, в Польщі непоодинокими є голоси, що не можна забувати про трагедію звичайних людей на кордоні, яких підступно використовує режим Лукашенка. Отже, гуманітарна складова і людяне ставлення до мігрантів також мають залишатися на порядку денному.
МІГРАНТИ ЗІ СХОДУ: ТРАГЕДІЯ ЗАМІСТЬ СОЛОДКОГО ЖИТТЯ
Спокійний ранок понеділка, 8 листопада, сколихнуло тривожне повідомлення: до кордону Білорусі з Польщею прямує величезна група мігрантів. Відеокартинка, яка швидко ширилася мережею, дійсно справляла враження. Колона з тисяч людей із рюкзаками та сумками розтягнулася на сотні метрів. В основному, це були особи чоловічої статі, однак серед них було чимало жінок і дітей. Свій марш на кордон вони здійснювали під пильним наглядом білоруських служб, які супроводжували їх упродовж усього шляху.
Режим Лукашенка пообіцяв довірливим мігрантам з півдня солодке життя у багатій Європі з короткою транзитною зупинкою в Білорусі. Жителі бідних країн Близького Сходу та Африки, які роками потерпають від воєн на своїй батьківщині та їхніх наслідків, несподівано побачили для себе шанс на нове життя, заодно відкриваючи нову країну – Білорусь, про існування якої ще зовсім нещодавно більшість прибульців із півдня навряд чи здогадувалися.
Упродовж останніх півроку Мінськ щедро роздає жителям країн Близького Сходу, насамперед Іраку, але також Афганістану, Сирії чи африканських Конго і Камеруну, свої туристичні візи. Утім, робить це не благодійно: є дані, що посередники беруть за транспортування однієї людини на кордон ЄС понад 10 тисяч доларів. Левова частка цих коштів осідає в кишенях чиновників режиму Лукашенка. Останнім часом до Мінська щотижня прилітало близько 50 літаків із півдня, передусім – зі Стамбулу, Дамаску й Дубаю. Невдовзі їх може стати ще більше, адже Лукашенко планує надати міжнародний статус п’ятьом внутрішнім аеропортам країни, у тому числі в розташованому географічно близько до Польщі Гродно.
Однак мігрантів, які прибули до Білорусі з півдня, чекає не легка подорож до Німеччини трансфером через Польщу, а “холодний душ” довгих поневірянь на кордоні чи поблизу нього, часто у холоді й голоді, з перспективою втратити на білоруських болотах здоров’я, а інколи й життя. Лише невеликій частині мігрантів усе ж вдається пробитися контрабандним шляхом через загони польської поліції та прикордонників до ФРН чи Чехії. Значна більшість залишаються кочувати у Білорусі тижнями під пильним контролем білоруських служб.
ШТУРМ КОРДОНУ: ЗРОСТАННЯ АГРЕСІЇ
Ще до 8 листопада було зрозуміло, що на кордоні готується щось не дуже добре. В останні дні й тижні почастішали агресивні дії мігрантів на кордоні: кидання каміння у польських прикордонників і військових, нищення загороджень. Поляки били на сполох, інформуючи, що білоруси активно їм допомагають, наприклад, перерізаючи колючий дріт або даючи мігрантам для цього відповідний інвентар. Непоодинокими у Польщі є думки, що серед цих особливо агресивних молодиків можуть бути провокатори з білоруських спецслужб.
Агресія в останні тижні наростала і з боку білоруських силовиків. Про небезпечні дії з їхнього боку – демонстративне перезаряджання вогнепальної зброї, цілення з неї у поляків, здійснення пострілів у повітря, імітацію підкладання вибухівки на самому кордоні – польська сторона неодноразово інформувала. Чи не найнебезпечніший інцидент трапився кілька днів тому. Міністерство національної оборони Польщі повідомило про виявлення трьох чоловіків у формі та зі зброєю вже на польській території. При спробі поляків встановити з ними контакт вони поспішно повернулися на територію Білорусі. Варшава надіслала ноту протесту Мінську із цього приводу, а польські ЗМІ висловили припущення, що до Польщі могли проникнути “зелені чоловічки”, які таким чином тестували захист польського кордону.
На білорусько-польський кордон, поблизу з прикордонним пунктом “Кузниця”, у понеділок прибули 2-3 тисячі мігрантів, частина з яких відразу ж здійснили силову спробу перетину кордону. З вівторка для уникнення провокацій польська сторона призупинила роботу цього пункту пропуску на невизначений час. Нищення загородження у кількох місцях за допомогою спеціальних ножиць, лопат та колод дерев не принесло бажаного результату: щільні кордони польських військових, прикордонників і поліції, які застосовували проти агресивних чоловіків перцевий газ, не дали мігрантам змоги прорватися. Тому вони отаборилися впритул до кордону. Утім, там перебуває лише частина мігрантів, значно більше людей з півдня до нього ще не дійшли. За твердженням Варшави, зараз у Білорусі може перебувати 12-15 тисяч мігрантів із Близького Сходу та країн Африки, які можуть так само організовано прибути на кордон уже найближчим часом.
Білоруський відрізок кордону Польщі зараз захищає понад 12 тисяч силовиків, стягнутих із різних регіонів країни. У понеділок командування військ територіальної оборони оголосило про підвищення стану готовності трьох бригад, розташованих поблизу кордону з РБ, та про мобілізацію близько тисячі військових резервістів, які входять до складу двох батальйонів легкої піхоти, що дислокуються у Білостоці й Гайнувці.
Варшава заспокоює міжнародну спільноту, що наразі не потребує силової підтримки з боку західних партнерів, хоча свою допомогу вже пропонує Європейська служба із захисту зовнішніх кордонів ЄС (Frontex). Водночас у Польщі все більш популярною стає думка, що через кризу, яка ще не відомо як розвиватиметься, потрібно вже просити допомогу в НАТО.
РЕАКЦІЯ В ПОЛЬЩІ ТА ЗА КОРДОНОМ
Понеділок, 8 листопада, був гарячим для політичного керівництва країни. Майже весь день президент, глава уряду та профільні міністри (МВС, Міноборони, МЗС) проводили внутрішні наради й переговори із зарубіжними партнерами. Засідання урядового кризового штабу за участю прем’єра Матеуша Моравецького із силовиками плавно перейшло у засідання Бюро нацбезпеки країни за участю президента Анджея Дуди.
Перші особи країни проводили інтенсивні консультації з іноземними лідерами. Дуда заручився підтримкою у телефонних розмовах із президентами Литви, Латвії, Естонії, Грузії та України. У свою чергу, глава польського уряду провів відеоконференцію з прем’єрами Литви та Латвії – країнами, які також потерпають від міграційної кризи з боку Білорусі. Із Заходу звучать слова підтримки, як від окремих країн, наприклад, Німеччини, Чехії, Нідерландів і Греції, так і від міжнародних організацій, у тому числі НАТО чи ЄС.
У вівторок генсек Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг провів телефонні переговори з президентом Дудою, під час яких сторони домовилися про “гарячу лінію” з приводу кризової ситуації на кордоні.
У свою чергу, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн в офіційній заяві у понеділок ввечері підкреслила, що білоруська влада повинна перестати “здійснювати тиск на ЄС і цинічно використовувати мігрантів” для досягнення своїх цілей. Вона закликала країни Євросоюзу затвердити розширений пакет санкцій проти Білорусі й підкреслила, що Брюссель надасть Варшаві, Вільнюсу та Ризі максимальну підтримку. Крім того, ЄС здійснить кроки щодо переконання країн, звідки походять мігранти і через які вони прибувають до Мінська, у необхідності впливу на мігрантів, аби вони не наважуватися на небезпечне турне до Білорусі. Єврокомісія вже здійснила певні кроки на цьому напрямі. Наприклад, на вимогу влади Іраку нещодавно було призупинено роботу білоруських консульств у Багдаді та Ірбілі, які активно видавали візи громадянам цієї країни.
Водночас усередині Польщі триває дискусія щодо необхідності загальнонаціонального консенсусу в питанні гібридної атаки Білорусі проти РП. Влада розраховує, що опозиція підтримає дії уряду на польсько-білоруському кордоні. Президент Дуда у вівторок, 9 липня, закликав опозиційні сили країни не використовувати складну ситуацію на кордоні у вузькопартійних інтересах.
Головні опозиційні сили переконані, що влада повинна залучити їх до переговорів щодо напрацювання стратегії дій у кризовій ситуації, наприклад, у рамках Ради національної безпеки під керівництвом президента. Лідери ліберальних та лівих сил закликали керівництво країни ініціювати позачергове засідання Європейської ради та звернутися до НАТО для проведення консультацій у відповідності до 4-ї статті Вашингтонського договору.
Активісти неурядових організацій та опозиційні ЗМІ у Польщі звертають увагу, що у світлі безпекової кризи не варто забувати і про гуманітарний аспект. Вони закликають владу країни та безпосередньо силовиків на кордоні гуманно ставитися до мігрантів, які все ж змогли потрапити на польську територію, не допускати щодо них проявів насильства, надавати медичну допомогу і дозволяти їм звертатися про отримання притулку в Польщі.
ДІЇ ЛУКАШЕНКА ТА ОЧІКУВАНІ НАСЛІДКИ
Лукашенко, за спиною якого легко проглядається тінь Путіна, не спонтанно діє проти Польщі, країн Балтії, усього ЄС загалом. Немає жодного сумніву, що це добре продумана стратегія, узгоджена між Мінськом і Москвою. Білорусь і Росія переслідують власні інтереси у дестабілізації східного кордону ЄС та НАТО, які дуже часто збігаються.
Білоруський диктатор мстить Польщі, а також і країнам Балтії, за невизнання результатів минулорічних президентських виборів у РБ і публічне, хоч і не офіційне, визнання цієї посади за Світланою Тихановською. Йому не подобається, що Варшава однозначно стала на бік білоруської опозиції, дала прихисток багатьом її лідерам, фінансує білоруський опозиційний телеканал “Бєлсат” та підтримує інші білоруські ЗМІ, які критично налаштовані до режиму Лукашенка. Диктатор уже давно відкрито конфліктує з Варшавою. Зокрема, весною цього року відбулася коротка “дипломатична війна” між обома країнами із взаємним оголошенням персонами нон-грата кількох дипломатів. Мінськ фактично взяв у заручники в Білорусі польську національну меншину, утримуючи у в’язниці лідерів Об’єднання поляків у Білорусі, зокрема, Анжеліку Борис та Андрія Почобута. Лукашенко хоче, аби Варшава та балтійські сусіди пішли на поступки: визнали його легітимність, перестали підтримувати білоруську опозицію, не розширювали санкції. Тобто Білорусь хоче миру на своїх умовах.
Дії режиму в Мінську підпорядковані й стратегічним інтересам Росії. Москва, як ніхто інший, зацікавлена у дестабілізації ситуації в Польщі, ЄС, тому використовує для цього штучно створену міграційну кризу. Кремль руками Лукашенка хоче дискредитувати європейську демократію, показати передусім громадянам Росії та Білорусі, що права людини в ЄС є лише пустим звуком. Саме тому на білоруському боці кордону вже з’явилися російські та білоруські пропагандистські ЗМІ, на кшталт “Спутника” чи телеканалу “Россия”, що показують "агресивних" поляків, які "розпилюють перцевий газ в обличчя дітей мігрантів" і позбавляють мігрантів гарантованих прав на отримання притулку в ЄС. Дестабілізуючи Європу, Москва надсилає сигнал: з нами краще жити мирно, адже можемо попсувати кров європейцям. Принагідно Кремль, завдяки цій кризі, намагається вирішити і дуже практичні справи: наприклад, прискорити сертифікацію газопроводу Nord Stream 2 в ЄС. Цілком імовірно, що вимога – стабілізація за сертифікацію – вже кулуарно була озвучена Москвою у впливових європейських столицях.
Мінськ разом із Москвою можуть закрити “міграційний кран”, коли отримають певні дивіденди, або ж визнають, що це їм більше не вигідно. Наразі їх усе влаштовує. А оскільки у Кремлі дуже полюбляють символізм, то ймовірно – максимальну ескалацію ситуації на кордоні плануватимуть на 11 листопада – День незалежності Польщі. У Білорусі й Росії не виключають і кровопролиття на кордоні, відтак, можна припустити, що навіть не були б проти такого розвитку подій. Ця картинка дуже добре лягла б у пропагандистські наративи Москви та Мінська і сприяла б подальшому накручуванню спіралі емоцій із Заходом. Де межа, на якій зупиняться Лукашенко і Путін у розвитку ескалації на кордоні, наразі невідомо.
Усьому демократичному світу зараз важливо об’єднати зусилля у протидії новій зброї Путіна-Лукашенка – штучному міграційному тиску на ЄС. Очевидно, найбільш дієвим важелем є нові економічні санкції проти Білорусі та Росії.
Україна повинна тісно співпрацювати з Польщею і міжнародною спільнотою у питанні міграційної кризи. Зовсім не виключено, що Лукашенко з Путіним можуть прийняти рішення про спрямування частини мігрантів з Білорусі на кордон з Україною для дестабілізації ситуації у нашій країні.
Юрій Банахевич, Варшава
