Україна-США: Оновлення стратегічної взаємодії
Україна і США практично відновили роботу Комісії стратегічного партнерства (КСП) й підписали оновлену Хартію, яка замінила попередній документ від 2008 року. І це не дипломатична формальність, а серйозне зрушення для українсько-американських відносин – після турбулентного періоду, пов’язаного з першим імпічментом Дональда Трампа, а також на тлі реальних загроз з боку Росії. У новій Хартії Америка підтвердила, що не залишить український народ наодинці з агресором, підтримала прагнення України до НАТО та висловила намір зміцнювати економічні зв’язки з Україною. Але це далеко не все.
У самій назві комісії ключовим є визначення, що партнерство є «стратегічним». Це означає, що рівень взаємодії між двома країнами є глибшим, ніж зазвичай, та має особливий вміст. По суті, КСП – це додатковий інструмент прямого діалогу, який відбувається одразу по кількох напрямах на рівні секторальних органів. Наприклад, напередодні засідання Комісії у Вашингтоні відбулися зустріч Ради з питань торгівлі та інвестицій між США і Україною та засідання трьох робочих груп – з питань безпеки й протидії російській агресії, демократії та верховенства права, економічної трансформації України. А це вже конкретне наповнення планів змістом та пропозиціями.
Комісія стратегічного партнерства Україна-США була створена ще 2008 року. Останнє засідання відбулося в 2018 році, після чого взаємодія у цьому форматі завмерла. Рішення відновити роботу КСП було прийняте під час зустрічі президентів США й України у Вашингтоні на початку вересня цього року. Відтоді почалася серйозна підготовча робота під головуванням глав зовнішньополітичних відомств.
У Держдепі процес прокоментували так: «За 13 років двосторонні відносини між США й Україною зміцнилися та дозріли, що привело до необхідності оновити Хартію (стратегічного партнерства – ред.), щоби відповісти на виклики ХХІ століття та відобразити розширене двостороннє партнерство, яке ми маємо з Україною».
У Києві зазначили, що відновлення роботи КСП та підготовка оновленої Хартії сприятиме втіленню пріоритетів усієї Стратегії зовнішньої політики України.
ОНОВЛЕНА ХАРТІЯ
Хартія стратегічного партнерства – це документ, який визначає фундамент для подальшої взаємодії. Актуальність його розрахована на десять років наперед, тому у тексті здебільшого окреслюються напрями та наміри, а також підтверджуються офіційні позиції країн з окремих питань. Як зазначив у цьому зв’язку Дмитро Кулеба, «теоретично можуть змінюватися адміністрації в Білому домі, але Хартія продовжуватиме діяти».
Важливо, що в документі вдалося закріпити кілька принципово важливих пунктів, пов’язаних, насамперед, із протидією російській агресії. Зокрема, США підтвердили підтримку суверенітету, незалежності й територіальній цілісності України включно з Кримом. Крім того, Штати висловились за продовження роботи Нормандського формату, а також Кримської платформи –інструменту, який продовжує викликати нервові судороги в Кремлі.
Оновлена Хартія також передбачає розширення взаємодії Україна-США з метою посилення безпеки в Європі та Чорноморському регіоні, а також для зміцнення енергетичної безпеки. Крім того, Вашингтон підтвердив підтримку устремлінь Києва до членства в НАТО й позитивно оцінив проведення важливих реформ в Україні. До того ж, закріплена підтримка США трансформації української економіки та просування інвестицій.
ЗАЯВИ У ВАШІНГТОНІ
Не менш значимою подією стала спільна пресконференція глав зовнішньополітичних відомств США й України – Ентоні Блінкена й Дмитра Кулеби після підписання оновленої Хартії. На ній пролунали кілька вагомих заяв, особливо з американського боку. Деякі з них можна вважати відкритими меседжами Кремлю.
Зокрема, держсекретар США назвав «залізною» підтримку суверенітету України та підкреслив, що будь-які дії РФ, спрямовані на ескалацію або агресію завжди викликатимуть «велику стурбованість» Сполучених Штатів. Цей коментар вочевидь стосується останніх повідомлень про скупчення військ РФ біля кордонів з Україною. «Ми спостерігаємо за цим дуже уважно й проводимо дуже тісні консультації із союзниками й партнерами. І наше занепокоєння полягає в тому, що Росія може зробити серйозну помилку, якщо спробує повторити те, що вона вчинила в 2014 році», – попередив Блінкен.
Він також чітко заявив, що США продовжать забезпечувати оборонну підтримку України. «Ми надалі надаватимемо допомогу для гарантування безпеки, якої потребує Україна, включно з летальною оборонною зброєю для захисту від будь-якої російської агресії», – наголосив держсекретар США.
Блінкен також висловив підтримку США реформам в Україні й пообіцяв, що засідання Комісії стратегічного партнерства відтепер відбуватимуться регулярно.
ГАЗОПРОВІД В ОБХІД УКРАЇНИ
Водночас із заяв глави Держдепартаменту США стало зрозумілим, що американський уряд не має намірів змінювати позицію щодо іншої проблеми – російського газопроводу в обхід України Nord Stream 2. Тобто наразі в Вашингтоні не говорять про скасування будь-яких виключень із санкцій, насамперед для компанії-оператора газогону. Натомість, як підкреслив Блінкен, Штати стежать за тим, щоби Росія не використовувала енергоресурси як зброю.
Тут треба відзначити, що в цьому питанні залишаються певні розбіжності в підходах України і США. Українська сторона публічно вказує на те, що Кремль використовує газ як інструмент тиску й шантажу Європи з метою прискорення сертифікації нового газопроводу. У Держдепі ж поки що дотримуються іншої риторики.
Американські санкції проти компанії Nord Stream 2 AG могли би поховати цей проєкт назавжди. І саме цього добиваються в Конгресі США, де на розгляді в Сенаті перебуває законопроєкт NDAA-2022 із обов’язковим введенням таких санкцій.
Натомість, як заявив Блінкен, США насамперед очікують реагування уряду ФРН, який зобов’язався вжити швидких заходів у відповідь на зловживання Кремля. Водночас, за його словами, США також припинятимуть спроби РФ шантажувати Європу. «Якщо Росія спробує використати енергоносії як зброю або здійснити подальші агресивні дії проти України, ми й Німеччина сповнені рішучості вжити відповідних заходів», – наголосив глава Держдепартаменту США.
Поновлення взаємодії на рівні стратегічного партнерства важливо для України, яка потребує підтримки на тлі глобальних викликів пандемії, рецесії світової економіки, а також гібридної агресії з боку РФ та енергетичного тиску Кремля. Це також потрібно для Сполучених Штатів, які зацікавлені в стабілізації обстановки у Східній Європі, у безпеці в Чорному морі та посиленні прогнозованого партнерства з однією з найбільших країн Європи. У цьому зв’язку інтереси двох сторін збігаються. Наявність оновленого й працездатного інструменту, такого як КСП, суттєво збільшить можливості для більш оперативної та змістовної взаємодії, а також для підтримки України з боку США в умовах агресії. Тепер справа за дипломатією.
Ярослав Довгопол, Вашингтон
