Перевірка союзників, тиск Путіна та проміжний фініш прикордонної кризи
Путін та його поплічники стають все більш агресивними. Мігрантів на польсько-білоруському кордоні трохи поменшало, проте криза не завершилася.
Офіційний Київ почав визнавати можливість російського вторгнення, про яку західні медіа говорять з початку листопада. Це визнання навряд чи спричинить зустріч Володимира Зеленського з Владіміром Путіним, проте допоможе мобілізувати суспільство та союзників. Державний секретар з питань оборони Великої Британії Бен Уоллес побував минулого тижня у Києві, міністр оборони України Олексій Резніков провів переговори зі своїм американським колегою Ллойдом Остіном. Очевидно, що йшлося про інтенсифікацію взаємодії між оборонними відомствами. Варто відзначити і переговори Дмитра Кулеби з керівниками зовнішньополітичних відомств Німеччини та Франції про перспективи збереження Нормандського формату. Україна не має в активі зобов’язуючих угод з іншими країнами про військово-політичну допомогу, тому повинна постійно демонструвати власну готовність захищатися та покладатися насамперед на власних військових та небайдужих громадян.
Кремль тим часом стає все більш агресивним та нахабним, і це виявляється не лише у постійних маневрах військових підрозділів російської армії біля українських кордонів. Владімір Путін підписав укази, які надають можливість виробленим на території ОРДЛО товарам брати участь у російських державних закупівлях та передбачають надання гуманітарної допомоги мешканцям так званої ДНР та ЛНР. Цікаво, чим тоді були десятки караванів вантажівок, які Росія спрямовувала на Донбас у попередні роки? Путін під час засідання розширеної колегії російського МЗС знову повторив мантру про «внутрішньоукраїнську кризу, яка далека від вирішення», наче Росія геть непричетна до її розпалювання. Російський президент продовжує у зовнішній політиці лінію «суверенної демократії», ідеолог якої Владислав Сурков днями запевнив, що «Росія буде розширюватися і надалі». Сергєй Лавров після оприлюднення російським МЗС його листування з колегами з Франції та Німеччини про підготовку до зустрічі Нормандської четвірки заявив, що її зустріч є можливою лише після повідомлення про виконання Києвом Мінських домовленостей.
На білорусько-польському кордоні тим часом ситуація дещо змінилася. Після невдалої спроби прорватися на територію Польщі переважна більшість мігрантів була розміщена у логістичному центрі неподалік кордону. Кілька сотень повернулися до Іраку. Ангела Меркель провела другу телефонну розмову з Алєксандром Лукашенком, на цьому тлі Анджей Дуда заявив, що Польща не виконуватиме жодних домовленостей Німеччини та Білорусі. Говорити про визнання Лукашенка Заходом не випадає, але Путін наполягатиме саме на подібному варіанті. Польський прем’єр Матеуш Моравецький здійснив турне балтійськими столицями, обговорюючи проблему з мігрантами. Дії офіційного Мінська на білорусько-польському кордоні засудили і лідери G-7. Проте говорити про завершення кризи з мігрантами зарано.
P.S. Поява розслідування Bellingcat про спробу українських спецслужб захопити «вагнерівців» навряд чи стало одкровенням для західних партнерів України, проте може вплинути на рівень довіри до Володимира Зеленського та його команди. Обмін чутливою інформацією на офіційному рівні може стати формальним, що небезпечно в умовах нинішньої непростої військово-політичної ситуації навколо України.
Євген МАГДА, Інститут світової політики
Перше фото: BELTA
