Несподіваний Блінкен та показовий Байден, енергійна Британія та розчарування у Німеччині

Експрес-візит державного секретаря США Ентоні Блінкена мав підбадьорити український істеблішмент. Джозеф Байден зробив кілька заяв на честь річниці своєї інавгурації. Велика Британія демонструє, що Brexit розв’язав їй руки у зовнішній політиці. Німеччина натомість не виправдовує оптимістичних очікувань, пов’язаних зі «світлофорною» коаліцією. Володимир Зеленський та Анджей Дуда провели переговори у Бескидах.

Російський тиск на Україну не припиняється, гра на нервах має цілком очевидну мету: виснажити українське суспільство та владу, а за сприятливого розкладу – створити негативний образ України в очах світової спільноти. Проте значних успіхів стратегія Кремля не має, Україна не опинилася на узбіччі світової політики, а стала одним з її перехресть.

Державний секретар США Ентоні Блінкен 19 січня побував в Україні з експрес-візитом, поділившись інформацією про майбутню зустріч з Сєргєєм Лавровим у Женеві.  Американський дипломат у Києві наголосив, що Україна не повинна дати Росії себе розколоти, та нагадав про необхідність оперативного обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Показово, що виступ Блінкена у Берліні після консультацій з колегами з Великої Німеччини, Британії та Франції був більш гострим та носив наступальний характер. Йому передував брифінг Джозефа Байдена на честь річниці інавгурації, під час якого 46-й президент США наголосив, що розширення агресії Росії проти України матиме безпрецедентні наслідки. Він заперечив наявність порозуміння з Путіним та зауважив, що вірогідність швидкого вступу України до НАТО є невисокою. 

Зустріч у Женеві Блінкен влучно назвав «обміном занепокоєннями» з Лавровим, який повторює кремлівські нісенітниці про Україну з потворною наполегливістю. Російсько-американський діалог про гарантії безпеки раз по раз торкається практичних питань, і Україна опиняється у центрі уваги. І це набагато яскравіше свідчить про абсурдність закидів Кремля на адресу офіційного Києва.

Тим часом Велика Британія демонструє все активнішу зацікавленість у співпраці з Україною. Вона виявилася не лише у розмірковуванні міністра закордонних справ Ліз Трасс про геополітичну вісь Лондон – Варшава – Київ, але і у оперативному постачанні кількох тисяч протитанкових гранатометів NLAW, що викликало істеричну реакцію у Росії. Ба, більше: Форін Офіс оприлюднив власні припущення про кандидатури на роль можливого керівника маріонеткового уряду, підконтрольного РФ. Серед постійних резидентів України там лише Євгеній Мураєв, інші персонажі з 2014 року перебувають поза межами Батьківщини.

У Києві та Москві побувала міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок, яка намагається відвідати ключові для Берліну столиці. Однак результати її поїздки торпедували одразу кілька подій, які можна назвати ланцюжком надмірної обережності та загравання Німеччини з Росією. Якщо вже колишнього командувача ВМС Німеччини Кая-Ахіма Шенбаха винесло на рифи великої політики, то міністр оборони ФРН Крістіне Ламбрехт продовжила лінію попереднього уряду на ембарго на постачання зброї Україні. На фоні анонсованої зустрічі політичних радників Нормандського трикутника така позиція виглядає небезпечною для України.

P.S. Президенти України та Польщі провели переговори у резиденції «Вісла», де змогли не лише насолодитися прогулянкою горами, але і обговорити ситуацію у двосторонніх відносинах. Позитивний сигнал за підсумками перемовин: Польща сприймає безпеку Україну як частину власної, залишилося дочекатися практичного втілення цієї тези.

Євген МАГДА, Інститут світової політики

Перше фото: State Department photo by Ron Przysucha