Розмова з продовженням, вимучена Норманді та ПАРЄ без оптимізму
У Парижі відбулася 8-годинна зустріч політичних радників лідерів Нормандської четвірки. Сесія ПАРЄ не подарувала Україні жодного приводу для оптимізму. Олександр Лукашенко змішав грішне з праведним у посланні парламенту та народу Білорусі.
Володимир Зеленський та Джозеф Байден провели телефонну розмову (другу протягом січня), після якої з’явилася інформація, що у Вашингтоні та Києві по-різному оцінюють вірогідність російського вторгнення в Україну. Президент України намагався заперечити ці припущення під час зустрічі з представниками західних медіа, проте це вийшло не надто переконливо. Його теза про можливість мати маленькі секрети від Байдена у поточному моменті звучить не надто переконливо, а заява про нагнітання ситуації західними партнерами виглядала зайвою. Тим часом США та Велика Британія продовжують публічне постачання летальної оборонної зброї Україні в обсягах, рекордних для всього періоду української незалежності. Зеленський нарікає, що «нагнітання ситуації» з боку Заходу негативно впливає на українську економіку, і Європейська Комісія висловила готовність надати екстрений кредит розміром у 1,2 мільярди євро. Росія не виказує готовності до деескалації, натомість Сєргєй Лавров продовжує робити хамські випади на адресу українського президента та поширювати фейки про ситуацію на Донбасі.
Проведення на цьому тлі зустрічі політичних радників лідерів Нормандської четвірки у Парижі важко назвати успіхом України. Заради її проведення Кабінет Міністрів відкликав законопроєкт про державну політику перехідного періоду. Нагадаю, що раніше на помітні поступки офіційний Київ йшов для проведення саміту Норманді на вищому рівні, а досягнуті лідерами квартету у грудні 2019 року домовленості про припинення вогню та забезпечення доступу Міжнародного Червоного Хреста до українських полонених в ОРДЛО досі не виконані. Результатом 8-годинних переговорів у столиці Франції можна назвати хіба що домовленість про проведення наступної зустрічі за два тижні у Берліні. Оцінювати це повідомлення з оптимізмом складно, адже Франція та Німеччина більш вірогідно можуть виступати на стороні Росії (з власних політичних інтересів та економічних резонів), ніж намагатися тиснути на Кремль.
Сесія ПАРЄ цього разу пройшла у гібридному форматі та не відзначилася для України успіхом. Спроба керівниці української делегації Марії Мезенцевої кинути виклик представнику Нідердандів Тіні Коксу у боротьбі за посаду президента ПАРЄ завершилася провалом. Кокс свого часу брав участь у організації референдуму щодо ставлення населення Нідерландів до Угоди про асоціацію з Україною, який у підсумку звузив перспективи євроінтеграції нашої держави. На своїй посаді у ПАРЄ він, на жаль, матиме чимало можливостей, щоб завдати шкоди Україні, яка і без того помітно втратила вплив на головному політичному майданчику Європи.
P.S. Послання Олександра Лукашенка за 4 тижні до референдуму, на якому громадяни країни мають продемонструвати власне ставлення до проєкту Конституції, більше було наповнене зовнішньополітичною риторикою. Лукашенко звинуватив Польщу у загарбницьких планах, погрожував Литві втратою державності (очевидно, через відмову у транзиті калійних добрив та готовність відкрити представництво Китайської Республіки (Тайвань) у Литві). Україну Лукашенко має наміри «повернути до лона православ’я. Критика опонентів у виконанні Лукашенка вчергове була хамською, а звинувачення на адресу Заходу – звичними.
Євген МАГДА, Інститут світової політики
