Путін не дав прямої відповіді про напад на Україну і війну в Європі
Про це він сказав на спільній з канцлером ФРН Олафом Шольцом пресконференції, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Щодо війни в Європі. Пан федеральний канцлер щойно сказав, що люди його покоління (а я належу до його покоління) дуже важко уявляють якусь війну в Європі. І сказано це, звичайно, щодо ситуації навколо України. Але ж ми з вами були свідками війни в Європі... Велика військова операція з ракетно-бомбовими ударами по одній з європейських столиць — по Белграду. Це ж було? Без санкції Ради безпеки ООН. Це дуже поганий приклад, але він був», – заявив Путін.
Він стверджує, що РФ цього не хоче. «З приводу - хочемо ми цього чи ні. Звичайно, ні. Тому ми і висунули пропозиції про переговорний процес, результатом якого має бути домовленість про гарантування однакової безпеки всіх, включаючи нашу країну», - сказав Путін, маючи на увазі висунуті Кремлем у грудні ультиматуми щодо «гарантій безпеки».
За його словами, «конструктивної відповіді» на них Росія не отримала, але у відповідях США та НАТО є «моменти, які можна обговорювати», тому Росія продовжить діалог і дивитиметься, як розвивається ситуація з різних треків, які всіх турбують.
У Кремлі сьогодні проходили переговори між президентом Росії Володимиром Путіним і канцлером ФРН Олафом Шольцом про стратегію безпеки в Європі.
Напередодні канцлер Німеччини провів у Києві переговори з Президентом України Володимиром Зеленським. На брифінгу Шольц сказав, що під час візиту до Москви попередить російське керівництво про серйозні політичні, економічні та геостратегічні наслідки для Росії в разі розширення її військової агресії проти України.
Як повідомлялося, Росія накопичує військові підрозділи на тимчасово окупованих територіях України та навколо її кордонів. Ці військові приготування Кремль намагається використовувати для прямого шантажу США і НАТО, яким висуває ультиматум, сформульований у так званих «гарантіях безпеки» з вимогою гарантувати нерозповсюдження НАТО на схід і відмову країн Північноатлантичного союзу від своєї політики безпеки. Росія вимагала у США і НАТО дати письмову відповідь на її пропозиції щодо «гарантій безпеки». Відповідь була отримана 26 січня. Глава МЗС РФ Лавров назвав ці відповіді загалом незадовільними, але уточнив, що діалог буде продовжено. У разі відмови Заходу прийняти російські «пропозиції» кремлівська влада публічно погрожувала вжити заходів «військового та військово-технічного характеру».
