Кремлівська схема великої брехні

Росія продовжує ігнорувати та відверто бойкотувати виконання дипломатичних домовленостей, що були раніше досягнені в рамках мінського та нормандського форматів, традиційно маніпулюючи та перекладаючи провину за це на українську сторону. І це цілком прогнозовано, адже врегулювання міжнародного збройного конфлікту на Сході України, розпочатого Кремлем, вочевидь ніяк не входить до його планів.

Тому кремлівська схема великої брехні обростає новими міфами й фейками, погрозами та ультиматумами. Постійні маніпуляції даними про кількість і джерела обстрілів, кількість техніки та живої сили на Донбасі вже давно стали не лише нормою, а й методом звинувачення в тому, що саме українська сторона винна за порушення режиму тиші. Росія ж і надалі оперує категоріями «внутрішнього конфлікту» та звинувачує Україну в «ухиленні від діалогу з Донбасом», до якого Москва активно веде та схиляє, просуваючи власні інтереси.

Ще у жовтні 2015 року під час Нормандського формату в Парижі міністром закордонних справ РФ Лавровим було озвучено, що Росія не зацікавлена у проведенні чесних виборів на Донбасі за українським законодавством, адже будуть обрані люди, які не влаштують Кремль. Тому важливим для Путіна є збереження особливого статусу Донбасу, без будь-яких кроків щодо безпеки у регіоні та без проведення вільних і чесних виборів.

Протягом останніх років Росія намагається легалізувати на міжнародній арені донбаські псевдореспубліки. Офіційно так звані «ДНР» і «ЛНР» не визнає жодна країна світу, але сепаратисти прагнуть хоча б створити ілюзію їхнього визнання. Окрім того, Кремль і цілком відкрито інтегрує Донбас у політичне та економічне життя Росії. Свідченням цього є й роздача російських паспортів на окупованій території, і подальше залучення жителів Донбасу до виборів у Держдуму, і видача окремих путінських указів про соціальні виплати та фактичне залучення і економічне визнання сепаратистських угрупувань.

Станом на 2022 рік вже понад 720 тисяч жителів самопроголошених республік на Сході України отримали паспорти громадян Росії – про це днями повідомив російським ЗМІ губернатор Ростовської області Василь Голубєв. Це напряму протирічить Мінським угодам і підриває процес врегулювання ситуації. Адже виходить так, що Російська Федерація ніби погоджується, що так звані «ДНР» і «ЛНР» є частиною української території – й водночас роздає тут свої паспорти. Такими діями Москва відверто демонструє, що не планує ні врегульовувати, ні завершувати нею ж розв’язаний конфлікт.

А російські комуністи та єдинороси й взагалі запропонували Держдумі звернутися до президента з проханням визнати з боку РФ самопроголошені «ДНР» і «ЛНР» як самостійні та суверенні держави. Натомість Верховна Рада України планує звернутися до міжнародних організацій, урядів та парламентів держав світу про невизнання так званих «ДНР» та «ЛНР». Група народних депутатів із різних фракцій зареєстрували проєкт постанови про звернення Верховної Ради України до ООН, Європейської комісії, Європейського парламенту, Парламентської асамблеї Ради Європи, Парламентської асамблеї ОБСЄ, Парламентської асамблеї НАТО, урядів і парламентів держав світу щодо невизнання незалежності самопроголошених утворень на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

За роки антиросійських санкцій, ізоляції РФ, українські інтереси Кремля, на жаль, не змінилися. Зрозуміло, що врегулювання ситуації на Сході України за російським сценарієм просто неприпустиме. Лише повне і стале припинення бойових дій на Донбасі, виведення російських військ, роззброєння незаконних формувань, передача під контроль України або миротворцям ООН і ОБСЄ ділянки кордону з РФ, яка наразі непідконтрольна українській державі – основні вимоги. Тільки після їхнього досягнення можливі вибори в окупованих територіях за українським законодавством. Зрозуміло, що такий перебіг подій зараз неможливий, як і проведення виборів на окупованих територіях, де відсутні верховенство права, вільні ЗМІ, доступ усіх політичних сил до участі та правоохоронна система, яка б могла виявляти порушення. У Москви зовсім інше бачення та підхід, де немає місця компромісам.

Наприкінці минулого тижня в окупованому росіянами Донецьку відбулася чергова шоу-програма від ватажка «ДНР» Д.Пушиліна – показова зустріч з власними та російськими пропагандистами, на яку запрошувалися ще й іноземні журналісти. Основними темами знову стали страшилки про «геноцид» громадян «ДНР» Україною, про нібито підготовку до наступу української армії, провокації, мінування та терористичні акти «українських диверсійно-розвідувальних сил». На думку експертів, це є частиною кремлівського плану з підготовки заздалегідь заготовлених «доказів» про трагічні події в ОРДЛО як привід для подальшої ескалації бойових дій. Серед фантазій та меседжів Пушиліна були навіть «прогнози» на майбутнє побачити в рамках союзної держави з Росією та Білоруссю ще й Україну. Це вже з категорії «коли мрієш, то ні в чому собі не відмовляй». Втім, на запитання про визнання РФ квазіреспублік або офіційних поставок в ОРДЛО російської зброї він уже не мав упевненої відповіді, бо, очевидно, вказівок з Москви на ці теми не отримав. Або погано засвоїв домашнє завдання.

Під час свого пропагандистського шоу Пушилін жодним словом не обмовився про проблеми звичайних людей, які змушені проживати в ОРДО, а їх, безумовно, чимало. Постійно зростають вартість товарів та послуг, обсяги штрафів та покарань. Окрім того, складається враження, що з тих, хто живе в окупації, вичавлюють останні соки, запроваджуючи якісь тотальні ревізії з перепису усього, що є на господарстві, заносячи до так званих «господарських книг». Натомість хоч якусь можливу турботу окупанти заміняють на чергові пропагандистські шоу, зомбування мешканців тимчасово окупованих територій міфами про загрозу зі сторони України та про «покращення вже сьогодні», яке можливе лише за підтримки РФ та орієнтації на курс подальшої інтеграції з країною-окупантом.

Тож очорнення України і всього, що з нею пов’язано, залишається основним напрямом російської та місцевої сепаратистської пропаганди. У стилі примітивної радянської брехні окупаційні маріонеткові адміністрації «ДНР», «ЛНР» формують образ ворога з України, висміюють та принижують українську владу й армію, поширюють фейки і маніпуляції, серед яких, зокрема, активно мусують теми нібито розгулу нацизму, а НАТО і США подаються виключно як споконвічні вороги народу Донбасу. А ось дружба та інтеграція з Росією – єдиний можливий вибір для окупованих тією ж Росією територій. Місцева пропаганда постійно говорить про отримання російського громадянства та його переваги, наголошує на стратегічному курсі інтеграції з Росією як єдиному векторі розвитку. 

Упродовж останніх днів та тижнів мешканців тимчасово окупованої РФ частини українських Донецької та Луганської областей навмисно тримають у постійній напрузі, додаючи негативу подібними шоу ватажка «ДНР» та масово повідомляючи про нібито замінування адміністративних будівель, вузів, шкіл і навіть дитсадків, що, безумовно, виявляється звичайнісінькою брехнею. Така активна російська фейкотворчість має очевидну мету: пошук та фабрикування хоч якогось приводу для можливого посилення агресії, якщо таке знадобиться. Щоправда, російська версія великої брехні щоразу отримує порцію залізної правди і від України, і від наших союзників.

Тарас Попович

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства