Ексголова Конституційного суду Литви застосував поняття «геноцид» до дій рф
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Delfi з посиланням на інтерв'ю Жалімаса місцевому телебаченню.
«Я б сказав, що це (російські – ред.) дії з ознаками геноциду… Ми знаємо, що з України вже забрали кілька десятків тисяч дітей у росію, і навіть планують передати їх на виховання в російські родини. Це один з актів геноциду», – сказав Жалімас.
Він також розглянув щодо дій рф в Україні найжорстокіший акт геноциду - вбивства.
«Якщо мета - знищення українців як етносу, а ми, здається, з кожним днем дедалі більше переконуємося в тому, що така мета є, чи не всіх їх, а певні значущі групи, йдеться про локальні групи, я думаю те, що відбувається в Маріуполі, можна назвати геноцидом», – сказав юрист.
При цьому для доказу таких злочинів не обов'язково знайти тіла всіх загиблих та задокументувати їх. Досить довести, що вбивства були масовими та систематичними, що призвело до знищення значної частини етнічної групи.
Ексголова Конституційного суду Литви жорстко висловився з приводу остраху деяких політиків використовувати якісь терміни, оскільки це, нібито, може призвести до ескалації конфлікту.
«У Франції та в Німеччині декому потрібно прокинутися і зрозуміти, що це вчорашні слова. Що точно не допоможе, то це якщо ми не будемо говорити про ці злочини», – зауважив Жалімас.
При цьому його просто шокують «розмови деяких західних лідерів про те, що буде якась мирна угода, після якої путін залишиться». На думку юриста, це один із найгірших варіантів. Він вважає, що потрібно говорити про знищення нинішнього кремлівського режиму.
«Інакше цей режим через 6-7 років оживе, і в нас буде така сама агресія», – резюмував Жалімас.
Як повідомлялося, президент рф володимир путін 24 лютого оголосив про повномасштабне вторгнення в Україну. В Україні запроваджено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію. Країна дає відсіч загарбникам.
На звільнених від російських окупантів територіях було знайдено численні свідчення воєнних злочинів. Також постійних атак зазнають громадська інфраструктура та мирне населення.
Фото: DELFI
