Ліз Трасс: Війна в Україні – це наша війна

На традиційному пасхальному банкеті лорда-мера в Лондоні міністерка закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс закликала світ до зміни глобального підходу щодо боротьби з агресорами у розпалі війни в Україні.

Укрінформ публікує переклад промови міністерки. 

Шановний лорд-мер, ваші Високоповажності, пані та панове, як дехто вважав, наші часи мали стати ерою авторитаризму. Три роки тому владімір путін сказав, що західний лібералізм помер. Минулого року президент Сі Цзіньпін стверджував, що Захід занепадає.

У квітні 2022 року все виглядає по-іншому. Протягом останніх місяців ми стали свідками стійкості людського духу та вільних суспільств.

Зіткнувшись із жахливим варварством і військовими злочинами, які, як ми сподівалися, залишилися далеко позаду в історії, вільний світ об’єднався за Україною в її відважній боротьбі за свободу та самовизначення.

Той, хто вважає, що може перемогти ціною пригнічення, примусу чи вторгнення, помиляється – це довела нова позиція щодо глобальної безпеки, яка не лише покликана стримувати, але й гарантувати, що агресор зазнає невдачі.

Нам не слід розслаблятися – доля України висить на волосині. Але давайте чітко прояснимо – якщо путіну вдасться перемогти, на Європу та світ чекають ще більші жахіття. Ми більше ніколи не почуватимемо себе в безпеці.

Тому ми маємо бути готовими до довгого протистояння. Ми маємо подвоїти нашу підтримку України. І ми також повинні дотримуватися єдності, проявленої під час цієї кризи. Ми маємо перезавантажити та переглянути наш підхід.

Я бачу світ місцем, де вільні народи наполегливо досягають своїх цілей та процвітають. Де свобода і демократія зміцнюються завдяки економічному та безпековому співробітництву.  Де агресорів стримують і змушують звертати на правильний шлях.

Це довгострокова нагорода: нова ера миру, безпеки процвітання.

Давайте будемо чесними. Система, яка була покликана гарантувати мир і процвітання, підвела Україну. Економічні та безпекові структури, створені після Другої світової та холодної війни, наразі здулися – вони уможливили, а не стримали агресію.

Росія здатна заблокувати будь-які ефективні дії в Раді Безпеки ООН. путін розглядає своє вето як зелене світло варварству. Він відійшов від Основоположного акту про взаємні відносини, співпрацю і безпеку між російською федерацією і Організацією Північноатлантичного договору, а також Договору про звичайні збройні сили в Європі. Він порушив численні умови щодо контролю над озброєннями. G20 не може функціонувати як ефективний економічний орган, поки росія залишається її членом.

Радянський Союз регулярно використовував своє право вето в ООН, але, незважаючи на те зло, яке заподіяв СРСР, навіть вони поводилися більш-менш раціонально на світовій арені. Вони могли дотримуватися домовленостей, коли бачили ризики для стратегічної стабільності, як це було з Договором про обмеження системи протиракетної оборони. Вони вдавалися до деескалації, коли їх до цього закликали, як під час Карибської кризи 60 років тому. І вони стежили за своєю репутацією у світі.

Жоден з цих факторів не стосується путіна. Ми маємо справу з відчайдушним шахраєм, якому байдуже до міжнародних норм.

І це в той час, коли світова економіка ніколи раніше не була такою відкритою для росії.

Під час холодної війни західні союзники сприяли процвітанню один одного, і ми обмежували потоки торгівлі, інвестицій і технологій до СРСР. У 1990-х ми зняли ці обмеження, але це не призвело до очікуваного зростання економічної відкритості та демократії. Ми сприймали прогрес як належне замість того, щоб застосовувати батіг та пряник.

А такі лідери, як путін, відмовилися від можливості змінитися, бо боялися втратити контроль. Натомість вони скористалися нафтою та газом і використали це для консолідації влади та отримання важелів впливу за кордоном. «Wandel durch handel» (зміна через торгівлю – ред.) – припущення, що економічна інтеграція стимулює політичні зміни – не спрацювало.

Зараз нам потрібен новий підхід, в якому поєднуються жорсткі економічні та безпекові міри, в рамках якого створюються міцніші глобальні альянси, де вільні нації є більш впевненими в собі, який визнає, що геополітика повернулася.

Британія завжди протистояла нечестивцям. Ми завжди ризикували. Тож ми готові бути сміливими, використовуючи нашу силу у сфері безпеки та дипломатії, нашу економічну вагу, нашу волю та здатність до лідерства.

Ми вже активізуємось в Україні. Війна в Україні – це наша війна, це війна кожного, тому що перемога України є стратегічним імперативом для всіх нас. Важка зброя, танки, літаки – ми переглядаємо наші запаси, ми нарощуємо виробництво. Нам потрібно все це робити.

Через наші санкції росія вже зіткнулася з першим дефолтом зовнішнього боргу за століття. Треба йти далі. У путіна не має лишитися джерел фінансування цієї жахливої війни. Це означає раз і назавжди припинити імпорт нафти та газу.

Водночас ми повинні надавати підтримку українському народу. Зокрема, допомагати біженцям, надавати їжу, ліки та інші необхідні речі, а також утримувати економіку на плаву.

А також притягнути режим путіна до відповідальності за скоєні ним жахливі злочини.

І коли в Україні нарешті припинять стріляти, потрібно подбати, щоб Київ мав ресурси, необхідні для підтримки безпеки, стримування подальших атак і відновлення. Тому ми працюємо над нашою спільною з Польщею комісією, щоб забезпечити оснащення України зброєю стандарту НАТО. І саме тому ми сповнені рішучості співпрацювати зі США, ЄС та іншими союзниками над новим планом Маршалла для країни.

Україна заслуговує на не менше, ніж знакові міжнародні зусилля, спрямовані на відновлення українських міст, відродження їх промисловості та забезпечення їхньої свободи на довгострокову перспективу.

Ми подвоюємо зусилля. Ми старатимемося більше, щоб витіснити росію з усієї України.

І це має стати каталізатором масштабніших змін. Ми також повинні дотримуватися такої  жорсткої позиції щодо загроз, які виникають за межами України.

Наш новий підхід базується на трьох сферах: військової моці, економічної безпеки та тісніших глобальних альянсів.

ВІЙСЬКОВА МІЦЬ

По-перше, нам слід посилити нашу колективну оборону. Як сказав президент Зеленський: «Свободу треба озброїти краще, ніж тиранію».

Напередодні саміту НАТО в Мадриді нам слід побачити нові горизонти. Ми вже давно стверджуємо, що Альянс має бути гнучким, оперативним та інтегрованим. Східний фланг слід зміцнювати, і необхідно підтримувати такі важливі держави, як Польща. Ось чому ми збільшуємо присутність наших військ і поглиблюємо співпрацю в галузі оборони.

Ми також повинні вивчити уроки з досвіду України.

Велика Британія постачала зброю та навчала українських військових задовго до початку війни. Але світ мав зробити більше, аби стримати вторгнення. Ми ніколи більше не повторимо цієї помилки.

Дехто стверджує, що ми не повинні надавати важку зброю, аби не спровокувати щось гірше. Але на мою думку, бездіяльність є найбільшою провокацією. Настав час для відваги, а не обережності.

І нам слід пересвідчитися, що Україна, а також Західні Балкани і такі країни, як Молдова та Грузія, мають ресурси для збереження свого суверенітету та свободи.

Політика відкритих дверей НАТО є священною. Якщо Фінляндія та Швеція вирішать вступити до Альянсу у відповідь на агресію росії, ми повинні приєднати їх якнайшвидше.

І ми відкидаємо помилковий вибір між сильнішою традиційною обороною та сучасними можливостями. Нам потрібно захищатися від атак у космосі та кіберпросторі, а також на землі, в повітрі та в морі.

Ми також відкидаємо помилковий вибір між євроатлантичною безпекою та індо-тихоокеанською безпекою. У сучасному світі нам потрібне і те, і інше.

Нам потрібне глобальне НАТО. Я не маю на увазі розширення членства на інші регіони. Я вважаю, що НАТО повинне мати глобальний світогляд, бути готовим протистояти глобальним загрозам.

Нам потрібно запобігти загрозам в Індо-Тихоокеанському регіоні, співпрацюючи з нашими союзниками Японією та Австралією задля захисту Тихоокеанського регіону. І нам слід гарантувати, що такі демократії, як Тайвань, зможуть захистити себе.

На все це потрібні ресурси. Ми працюємо над надолуженням років недостатніх інвестицій.

Саме тому прем’єр-міністр оголосив про найбільші інвестиції у збройні сили з часів холодної війни. Ми визнали росію найгострішою загрозою в нашому Комплексному огляді (Integrated Review) з безпеки, оборони і зовнішньої політики Сполученого Королівства, дотримуючись такої ж пильності, як і східні союзники НАТО.

Інші країни зараз також активізуються. Але нам усім потрібно робити більше. 2% бюджету на оборону має бути мінімумом, а не максимумом. Немає заміни жорсткій військовій моці,  підкріпленій розвідкою та дипломатією.

ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА

По-друге, нам слід визнати, що економіка відіграє все більшу роль у становленні безпеки.

Великобританія зараз набагато активніше використовує всі доступні економічні важелі:  торгівлю, санкції, інвестиційну політику та політику розвитку.

Ми усвідомлюємо, що економічне зростання за рахунок дешевого газу та грошей від держав-клептократій є нестійким. Це зовсім не те ж саме, чим є стійке зростання завдяки вищій продуктивності та інноваціям.

Вільна торгівля і вільні ринки є найпотужнішим двигуном людського прогресу. Ми завжди будемо відстоювати економічну свободу.

Але вільна торгівля має бути справедливою – це означає грати за правилами. Занадто довго багато хто був наївним щодо геополітичної сили економіки. Агресори розглядають її як інструмент зовнішньої політики та використовують протекціонізм, інвестиції та борги як засоби контролю та примусу. Вони безжальні у своєму підході. Ми не використовуватимемо таку ж злочинну тактику, але будемо схожі у своїй рішучості.

Настав час помудрішати. Доступ до глобальної економіки має залежати від гри за правилами.

Більше не може бути поблажок. Ми показуємо це на російсько-українському конфлікті – російські преференції скасовано.

Ми б’ємо по них усіма інструментами економічної політики.

Ми підняли тарифи на російські товари. Ми відрізали їх від умов СОТ. Ми заборонили захід їхніх кораблів у наші порти, ми заборонили їхні літаки в наших аеропортах. Ми ввели найбільше санкцій проти осіб та організацій, ніж будь-яка інша країна, завдаючи шкоди російським банкам, олігархам, оборонним компаніям, резервам Центрального банку та поставкам нафти та газу.

Ми припиняємо фінансування військових зусиль путіна. Ми також розриваємо інвестиційні зв’язки з Росією – забороняємо будь-які нові зовнішні інвестиції та припиняємо дію візи інвестора. Водночас ми скасовуємо всі імпортні тарифи для України і підтримуємо українську економіку гарантіями по кредитах, фіскальною підтримкою та інвестиціями.

Ми показуємо, що економічний доступ більше не є даністю. Його треба заробити.

Країни повинні грати за правилами. Китай в тому числі.

Пекін не засудив російську агресію та її військові злочини. У першому кварталі цього року російський експорт до Китаю зріс майже на третину. Вони намагалися тиснути на Литву. Вони коментують, хто має, а хто не має бути членом НАТО. І вони активно будують збройні сили, спроможні спрямовувати владні інтереси вглиб територій європейського стратегічного інтересу.

Але Китай не є невразливим. Ми сприяємо Китаю, говорячи про неминучість його зростання.  Насправді, воно не є неминучим. Вони не будуть міцніти, якщо не гратимуть за правилами.

Китаю потрібна торгівля з G7. Ми представляємо половину світової економіки. І у нас є вибір. На прикладі росії ми показали, який вибір готові зробити, коли порушуються міжнародні правила. І ми показали, що готові встановити пріоритет безпеки та поваги до суверенітету вище над короткостроковою економічною вигодою. Не в останню чергу тому, що ми знаємо ціну бездіяльності.

Справа в тому, що більшість країн світу поважає суверенітет. Лише деякі відлюдники цього не роблять. Тому ми тісніше співпрацюємо з союзниками та друзями – старими і новими.

І той самий наполегливий підхід, який може стримувати наших суперників, може стати потужним рушієм процвітання та безпеки. Ось чому ми будуємо нові торгівельні зв’язки, в тому числі працюємо над угодами про вільну торгівлю з такими країнами, як Індія та Індонезія, а також над приєднанням до Угоди про всеосяжне та поглиблене транстихоокеанське партнерство (CPTPP).

Ми ділимося нашими знаннями в галузі науки та технологій, підписуючи нові партнерські угоди по всьому світу. І ми надаємо кращі пропозиції щодо розвитку із залученням  інвестицій в країни з низьким рівнем доходу, без жодних невигідних умов.

Будучи жорсткими та єдиними, працюючи разом і стимулюючи торгівлю, ми можемо позбавити агресорів їхнього важеля впливу та зменшити стратегічну залежність.

Ми можемо допомогти один одному подолати бурю зростання цін на продукти харчування та енергоносії. Минулого тижня ми залучили 170 мільярдів доларів у Світовому банку, щоб допомогти країнам з низьким рівнем доходу подолати ці проблеми.

І ми просуваємося вперед в інших можливих сферах стратегічної залежності. Чи то видобування мінералів чи рідкісноземельних металів – ми об’єднуємо зусилля, щоб запобігти майбутнім проблемам до того, як вони з’являться.

Так ми зміцнимо нашу спільну економічну безпеку.

ТІСНІШІ ГЛОБАЛЬНІ АЛЬЯНСИ

Ми наближаємося до фінального аспекту, який полягає в тому, що наше процвітання та безпека повинні будуватися на мережі міцних партнерських відносин.

Це те, що я назвала Мережею свободи.

Основний принцип полягає в тому, що, незважаючи на виклики, ми не повинні замикатися в собі і слідувати політиці автаркії (незалежність від усіх речей зовнішнього світу або інших людей – ред.). Ми повинні виходити в світ та створювати нові партнерства – підхід, який нідерландці та інші називають «відкритою автономією».

У світі, де зловмисники намагаються підірвати багатосторонні інститути, ми знаємо, що двосторонні та багатосторонні групи відіграватимуть все більшу роль. Такі партнерства, як НАТО, G7 та Співдружність націй, є життєво важливими.

Нам слід продовжувати зміцнювати наш альянс з НАТО за допомогою зв’язків по всьому світу, як-от Британський експедиційний корпус, розвідувальний альянс 5 Eyes та партнерство AUKUS зі США та Австралією. І ми хочемо продовжувати розвивати наші зв’язки з такими країнами, як Японія, Індія та Індонезія.

Ми також повинні спиратися на міцну базу, яку ми маємо в G7. Під час головування Великобританії минулого року я була рада залучити туди таких друзів, як Австралія, Корея, Індія, Південна Африка та Асоціацію держав Південно-Східної Азії.

G7 має діяти як економічний відповідник НАТО, спільно захищаючи наше процвітання. Якщо економіка партнера стає мішенню агресивного режиму, ми повинні підтримати його. Один за всіх, і всі за одного.

Я звертаюся до 141 країни з усіх континентів, які засудили дії росії в ООН: я почула ваш голос. Я поділяю ваше обурення незаконною війною росії. Я поділяю вашу фундаментальну віру в суверенітет, у чесну гру та верховенство права.

Тож давайте працювати разом. Давайте встановимо тісніші зв’язки. Будьмо кращими трейдерами, інвесторами та партнерами, ніж агресори.

Велика Британія готова діяти по-іншому, думати по-іншому та по-іншому працювати з вами, щоб домогтися результатів.

У колективних діях є величезна сила. І дозвольте мені говорити прямо: це також стосується альянсів, до яких Великобританія не входить. Ми підтримуємо Чотиристоронній діалог з безпеки. Ми підтримуємо розширення Євросоюзу та тісно співпрацюємо з Україною. Ми підтримуємо АСЕАН, Африканський Союз і Угоду про вільну торгівлю між Канадою, Мексикою та США. Ми відкидаємо старі ідеї ієрархічних систем, виключних груп і сфер впливу.

Ми воліємо бачити мережу партнерств, що тягнеться по всьому світу, відстоюючи суверенітет і самовизначення та сприяючи спільному процвітанню. Великобританія буде активною та діяльною частиною цієї мережі.

ВИСНОВОК

Шановні пані та панове, геополітика повертається.

Після холодної війни всі ми думали, що мир, стабільність і процвітання будуть неспинно поширюватися по всьому світу. Ми думали, що засвоїли уроки історії і що хід прогресу не змінити.

Ми помилялися. Але це не привід для відчаю.

Перед обличчям нової агресії ми спроможні діяти, і ми повинні діяти зараз. Ми повинні бути наполегливими. Агресори дивляться на те, що сталося в Україні. Ми маємо дати зрозуміти, що вони отримали правильний меседж.

Ми дуже сильні разом. Давайте використаємо нашу міць, щоб створити кращий, безпечніший світ і сильнішу глобальну економіку. Для цього потрібні зусилля усіх присутніх у цьому залі та за його межами. Це буде важко. Але ми повинні діяти і брати на себе відповідальність.

Агресори заточені бути сміливими – ми повинні бути сміливішими. Так ми забезпечимо відновлення суверенітету України. Таким чином ми зможемо гарантувати, що агресія і примус зазнають поразки. Саме так ми усім світом почнемо нову еру миру, безпеки та процвітання.

Дякую.